Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
23.11.2015 15:38

5 пропозицій для реформи держслужби

Заступник директора Інституту суспільно-економічних досліджень з питань розвитку

Законопроект про державну службу важливий та, безсумнівно, має бути якомога швидше ухвалений Верховною Радою. Але...

  1.  Мотивація. Новий законопроект не передбачає створення мотиварторів, націлених на роботу держслужбовця на результат. Сьогодні чиновник зайнятий «процесом», а за логікою він повинен працювати на вирішення питань та проблем. Наслідки – гальмування та неефективність реформ у всіх сферах діяльності. В законі потрібно визначити коефіцієнт коригування окладу в залежності від продуктивності праці. Тобто за функціями органу встановлюються індикатори – кожному департаменту по індикатору, кожному відділу/службовцю – по субіндикатору.  Наприклад, для міністерства економічного розвитку та торгівлі – ріст ВВП, залучення інвестицій. І тоді з’явиться особиста відповідальність кожного, хто формує та реалізує держполітику. Зникнуть безглузді ДЦП з надутими цілями. Державні видатки фокусуватимуться на реальних планах та пріоритетах. Як наслідок, цілком ймовірно, пропорційно зростатиме і мінімальна заробітна плата.
 
2.   Соціальний пакет . Сьогодні посада на держслужбі не може конкурувати із приватним сектором. Законопроект не пропонує жодного стимулу. Чим сьогодні керівник-держслужбовець може привабити високоефективного менеджера з приватного сектора? Яка альтернатива низькій зарплаті? Потрібно в окремій статті встановити соціальний пакет для держслужбовця та започаткувати дискусію щодо видів заохочень. Це в першу чергу має стосуватись особистого, фахового та кар’єрного розвитку.
 
3.   «Агенти впливу»
. Законопроект створює «агентів впливу» у вертикалі держслужби з числа патронатної служби та працівників Нацбанку з огляду на значні корупційні ризики. Норми законопроекту них не стосуються, тепер вони не будуть зобов’язані декларувати доходи, зможуть суміщати роботу у приватному секторі й при цьому мати широкі можливості впливати на рішення та доступу до службової інформації. Адже, як відомо, радники та помічники міністра мають суттєвий вплив на рішення. Саме вони є посередником між виконавцями, через них проходить вся документація, з ними радиться міністр. Отже вони повинні нести високу відповідальність та бути підконтрольними, щоб запобігти підриву конкуренції та збиткам держави. Ці категорії працівників - патронат та НБУ, - залишились державними службовцями.


4.  Деполітизація . Проблема та ризик, який несе в собі законопроект – це політизація державної служби, а саме 2/3 держслужбовців буде надано право бути членами політичних партій.  Це – керівники відділів та департаментів та всі інші службовці, окрім вищого корпусу. Це суперечить принципу політичної нейтральності. Логічно, що це може створювати ризики щодо саботажу та плинності кадрів.

5.   Оновлення кадрів . Сьогодні ми спостерігаємо хаотичні зміни в державній службі, перманентні реорганізації. Новий закон не вирішує цю проблему. Який сенс  сьогодні оновлювати державну службу, витрачати значні ресурси на конкурси, коли завтра після оргперебудови знов буде чергова реорганізація? Безглузді конкурси є ризиком залучення спеціалістів без досвіду державного управління. В результаті держава витрачатиме ресурси на підвищення кваліфікації, можливо, непотрібних у майбутньому службовців. Слід заборонити реорганізацію в органах до проведення комплексного функціонального обстеження органів влади, скорочення дублюючих та непотрібних функцій та затвердження нової системи влади. Це, мабуть, найважливіша поправка, яка з одного боку зв ’ яже руки керівникам проводити необґрунтовані скорочення, а з іншого – підштовхне реформу та пришвидшить написання стратегії реформи, яку вимагають від нас міжнародні експерти.
  
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net