Забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу
Проект Закону України № 4351 від 31.03.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань судового контролю та підтримки міжнародного комерційного арбітражу» впроваджує новий інститут - забезпечення позову на підтримку міжнародного ко
У Верховній Раді Українизареєстровано проект Закону України № 4351 від 31.03.2016 «Про внесення змін додеяких законодавчих актів України щодо питань судового контролю та підтримкиміжнародного комерційного арбітражу».
Як очікують автори проектуйого прийняття зробить Україну більш дружньою арбітражу юрисдикцією,спростить процедуру визнання та виконання на території України рішенняміжнародного комерційного арбітражу.
За новим законом українські судді також отримають нову функцію – сприяння міжнародному комерційному арбітражу, яка втілюватиметься у таких формах:
- розглядзаяв про вжиття заходів забезпечення позову на підтримку міжнародногокомерційного арбітражу;
- розглядзапитів про сприяння суду в отриманні доказів на підтримку міжнародногокомерційного арбітражу.
Питання щодо сприяння міжнародномукомерційному арбітражу вирішуватиметься Апеляційним судом міста Києва, тобто встановлюється виключна підсудність таких справ.
Проектом закону також передбачено, що питання про визнання танадання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу такожвирішуватимуться Апеляційним судом м. Києва. Нагадаю, що на сьогодні це питаннявирішується місцевими загальними судами за місцезнаходженням боржника.
Експертнеуправління Верховної Ради України не схвалює таку ініціативу але я погоджуюсь ізавторами законопроекту, що віднесення пиатнь щодо сприяння міжнародному комерційному арбітражу та визнання та виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу на території України до підсудності одного судудасть можливість забезпечити швидкий та кваліфікований розгляд відповідних справ та виробити єдину судову практику з цих питань.
Хочу детальніше розглянути вжиття заходів забезпечення позовуна підтримку міжнародного комерційного арбітражу.
Це нововведення має суттєвезначення, оскільки часто спори щодо майна, яке знаходиться на території Українирозглядаються за кордоном. Може статись і так, що поки продовжується розгляд варбітражі, скажімо в Лондоні, в Україні цінний актив буде виведений на іншихосіб і в такому випадку результат арбітражного розгляду вже не має значення.Саме для того, щоб запобігти подібним випадкам потрібен інститут забезпеченняпозову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу.
Законопроект передбачає, щоучасник арбітражного розгляду у міжнародному комерційному арбітражі набудь-якій стадії арбітражного розгляду має право звернутись до Апеляційногосуду м. Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову на підтримкуміжнародного комерційного арбітражу. До такої заяви додаються також оригіналарбітражної угоди або її належним чином засвідчена копія і докази початкуарбітражного провадження у відповідності до положень арбітражної угоди(включаючи арбітражні правила (регламент)), а за їх відсутності – відповідно доположень законодавства місця арбітражу.
Питання про вжиття заходівзабезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражувирішується судом на тих самих засадах на яких вирішується питання прозабезпечення позову у цивільній справі.
На підтримку міжнародногокомерційного арбітражу вживаються заходи забезпечення, визначені у ст.152 ЦПК України. Не допускається забезпечення позову напідтримку міжнародного комерційного арбітражу способами, визначеними у частинах4 – 6 ст. 152 ЦПК України, а також шляхом заборони:
- проводити загальні збори акціонерів абоучасників господарського товариства та приймати ними рішення;
- надавати емітентом, реєстратором, зберігачем,депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерівабо учасників господарського товариства для проведення загальних зборівтовариства;
- участі (реєстрації для участі) або неучастіакціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначенняправомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарськоготовариства;
- здійснювати органами державної влади та/абоорганами місцевого самоврядування покладені на них згідно із законодавствомповноваження.
Проект закону встановлює дещо інший порядокрозгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову на підтримку міжнародногокомерційного арбітражу, ніж для заяви про забезпечення позову у цивільному процесі. Так, розгляд цього питання відбувається у відкритомусудовому засіданні із повідомленням заявника та особи, проти якої запитуєтьсявжиття заходів забезпечення позову.
Якщо заявник доведе, що існує термінованеобхідність у вжитті таких заходів та/або що повідомлення особи, проти якоїзапитується вжиття заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційногоарбітражу, іншим чином позбавить заходи забезпечення їх мети, заява про вжиттязаходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражуможе розглядатися без повідомлення особи, проти якої запитується вжиття заходівзабезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу.
У той самий час розгляд питання про вжиттязаходів забезпечення позову у цивільній справі відбувається без повідомленнявідповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Важливо також вказати, що проект законупередбачає, що суд, вживає заходів забезпечення позову на підтримкуміжнародного комерційного арбітражу тільки (для забезпечення позову у цивільному процесі така вимога відсутня) за умови внесення заявникомзустрічного забезпечення (у формі застави, яка вноситься на депозитний рахуноксуду, або банківської гарантії). Строк внесення зустрічного забезпеченнявизначається судом. Розмір зустрічного забезпечення також визначається судом зурахуванням обставин справи та має бути достатнім для того, щоб запобігтизловживанню забезпеченням позову але не може перевищувати 20% відсотків відсуми забезпечення, про яке просить заявник, або двадцяти відсотків від цінипозову в арбітражному провадженні (якщо сума забезпечення не вказана).
Основною метою інституту зустрічного забезпеченняє надання можливості особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову напідтримку міжнародного комерційного арбітражу, отримати відшкодування збитків,завданих вжиттям таких заходів. Саме за рахунок коштів, внесених як зустрічнезабезпечення здійснюється відшкодування завданих збитків. Право на такевідшкодування не виникає, якщо сторони уклали мирову угоду.
Якщо позов про відшкодування збитків не поданопротягом двох місяців після скасування заходів забезпечення позову, тозустрічне забезпечення повертається заявнику. Незважаючи на це, особа, яказазнала збитків від вжиття заходів забезпечення може звернутись із позовом провідшкодування збитків, завданих забезпеченням у межах загального строкупозовної давності.
У цілому проект закону детально регулює порядоквжиття заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційногоарбітражу. Впровадження вимоги надання зустрічного забезпечення дозволитьуникнути випадків невиправданого застосування заходів забезпечення. Важливотакож і те, що особа, якій вжиттям заходів забезпечення задано збитків отримаєреальну можливість стягнути завдані збитки зі сторони за заявою якої булонакладене таке забезпечення.
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак вчора о 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш вчора о 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський вчора о 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 223
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 144
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 92
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 78
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 70
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 67430
-
У Європі нарахували вісім "зайвих" автозаводів
Бізнес 8470
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 7842
-
Найдорожчі стартапи у світі, створені українцями: 10 історій успіху
Життя 4804
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 4064