Забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України № 4351 від 31.03.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань судового контролю та підтримки міжнародного комерційного арбітражу».

Як очікують автори проекту його прийняття зробить Україну більш дружньою арбітражу юрисдикцією, спростить процедуру визнання та виконання на території України рішення міжнародного комерційного арбітражу. 

За новим законом українські судді також отримають нову функцію – сприяння міжнародному комерційному арбітражу, яка втілюватиметься у таких формах:

1. розгляд заяв про вжиття заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу;
2. розгляд запитів про сприяння суду в отриманні доказів на підтримку міжнародного комерційного арбітражу.

Питання щодо сприяння міжнародному комерційному арбітражу вирішуватиметься Апеляційним судом міста Києва, тобто встановлюється виключна підсудність таких справ. 

Проектом закону також передбачено, що питання про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу також вирішуватимуться Апеляційним судом м. Києва. Нагадаю, що на сьогодні це питання вирішується місцевими загальними судами за місцезнаходженням боржника. 

Експертне управління Верховної Ради України не схвалює таку ініціативу але я погоджуюсь із авторами законопроекту, що віднесення пиатнь щодо сприяння міжнародному комерційному арбітражу та визнання та виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу на території України до підсудності одного суду дасть можливість забезпечити швидкий та кваліфікований розгляд відповідних справ та виробити єдину судову практику з цих питань.

Хочу детальніше  розглянути вжиття заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу.

Це нововведення має суттєве значення, оскільки часто спори щодо майна, яке знаходиться на території України розглядаються за кордоном. Може статись і так, що поки продовжується розгляд в арбітражі, скажімо в Лондоні, в Україні цінний актив буде виведений на інших осіб і в такому випадку результат арбітражного розгляду вже не має значення. Саме для того, щоб запобігти подібним випадкам потрібен інститут забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу.

Законопроект передбачає, що учасник арбітражного розгляду у міжнародному комерційному арбітражі на будь-якій стадії арбітражного розгляду має право звернутись до Апеляційного суду м. Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу. До такої заяви додаються також оригінал арбітражної угоди або її належним чином засвідчена копія і докази початку арбітражного провадження у відповідності до положень арбітражної угоди (включаючи арбітражні правила (регламент)), а за їх відсутності – відповідно до положень законодавства місця арбітражу.

Питання про вжиття заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу вирішується судом на тих самих засадах на яких вирішується питання про забезпечення позову у цивільній справі.

На підтримку міжнародного комерційного арбітражу вживаються заходи забезпечення, визначені у ст. 152 ЦПК України . Не допускається забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу способами, визначеними у частинах 4 – 6 ст. 152 ЦПК України, а також шляхом заборони:

1. проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення;
2. надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;
3. участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;
4. здійснювати органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування покладені на них згідно із законодавством повноваження.

Проект закону встановлює дещо інший порядок розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу, ніж для заяви про забезпечення позову у цивільному процесі. Так, розгляд цього питання відбувається у відкритому судовому засіданні із повідомленням заявника та особи, проти якої запитується вжиття заходів забезпечення позову.

Якщо заявник доведе, що існує термінова необхідність у вжитті таких заходів та/або що повідомлення особи, проти якої запитується вжиття заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу, іншим чином позбавить заходи забезпечення їх мети, заява про вжиття заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу може розглядатися без повідомлення особи, проти якої запитується вжиття заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу.

У той самий час розгляд питання про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі відбувається без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Важливо також вказати, що проект закону передбачає, що суд, вживає заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу тільки (для забезпечення позову у цивільному процесі така вимога відсутня) за умови внесення заявником зустрічного забезпечення (у формі застави, яка вноситься на депозитний рахунок суду, або банківської гарантії). Строк внесення зустрічного забезпечення визначається судом. Розмір зустрічного забезпечення також визначається судом з урахуванням обставин справи та має бути достатнім для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову але не може перевищувати 20% відсотків від суми забезпечення, про яке просить заявник, або двадцяти відсотків від ціни позову в арбітражному провадженні (якщо сума забезпечення не вказана).

Основною метою інституту зустрічного забезпечення є надання можливості особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу, отримати відшкодування збитків, завданих вжиттям таких заходів. Саме за рахунок коштів, внесених як зустрічне забезпечення здійснюється відшкодування завданих збитків. Право на таке відшкодування не виникає, якщо сторони уклали мирову угоду.

Якщо позов про відшкодування збитків не подано протягом двох місяців після скасування заходів забезпечення позову, то зустрічне забезпечення повертається заявнику. Незважаючи на це, особа, яка зазнала збитків від вжиття заходів забезпечення може звернутись із позовом про відшкодування збитків, завданих забезпеченням у межах загального строку позовної давності.

У цілому проект закону детально регулює порядок вжиття заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу. Впровадження вимоги надання зустрічного забезпечення дозволить уникнути випадків невиправданого застосування заходів забезпечення. Важливо також і те, що особа, якій вжиттям заходів забезпечення задано збитків отримає реальну можливість стягнути завдані збитки зі сторони за заявою якої було накладене таке забезпечення.