Як карантин назвеш, так він і попливе: чому не можна щодня вигадувати нову назву

Давайте розберемося, чому постійно змінювати назву - це комунікаційно неправильно, та як хаос всередині державних структур створює хаос у сприйнятті українцями карантину

Жорсткий, посилений, адаптивний, інтелектуальний, новорічний... Починаючи з березня, українці почули від влади декілька десятків варіантів назви карантину. Давайте розберемося, чому комунікаційно це неправильно, та як хаос всередині державних структур створює хаос у сприйнятті українцями карантину. А наприкінці тексту бонус: всі назви карантину, які за 9 місяців вигадала українська влада.

Карантин як антикризовий проєкт

Глобальна криза, пов’язана із пандемією COVID-19, змусила владу кожної країни ухвалювати складні та нові для неї рішення. Комплекс дій, обмежень, застережень і правил щодо коронавірусу в кожній державі сміливо можна назвати окремими антикризовими проєктами.

Оскільки кожна криза має бути прокомунікована, то ці проєкти супроводжують державні антикризові комунікації. Звернення президента, міністра і мерів, соціальна реклама, інтерв’ю, телеефіри, статті, інфографіки, плакати, продукти у соцмережах тощо – все це інструменти антикризової комунікації в рамках проєкту протидії поширення коронавірусу.

Кожен проєкт потребує неймінгу. Це впорядковує комунікації, робить їх більш вираженими, впізнаваними, зрозумілими, підпорядковує одній ідеї та меті.

Назва – це константа

Уявіть, що Coca-Cola завтра раптово з’явиться на поличках супермаркетів під назвою Cola-Coca. Без попередньої комунікації про ребрендинг, без будь-яких інших змін на етикетці. Просто інша назва. Якою буде ваша реакція? Збентеження? Сумніви? Підозра в підробці? Ще за тиждень ви повертаєтесь за напоєм, а він вже стоїть на поличці під назвою Co-Co. А ще за декілька днів ви бачите на етикетці Oca-Ola. Коли в четвертий, п’ятий, десятий раз за короткий час ви побачите напій, до якого звикли, з новою назвою, ви, швидше за все, обуритесь і втратите довіру до бренду.

Авжеж, порівнювати продуктовий маркетинг і державні комунікації не зовсім коректно. Проте суть залишається незмінною: назва – це та нерушима частина комунікацій, яка не може змінюватися щодня, щотижня, щомісяця і навіть щороку. Це маячок комунікацій. Він наділяє проєкт смислом.

Влада програє, граючись із неймінгом

Постійно змінюючи назву карантину, влада грається зі смислами. Здавалося б: обмеження продовжують діяти, трохи перетасовуються, проте загальна суть карантину цілком стабільна. А зміна назви – та хто її помічає, окрім божевільних комунікаційників.

Пересічні українці не рахують, скільки назв карантину змінилося з березня, проте вони не можуть не помічати, що назва постійно нова. Але сам проєкт, а головне – його ефективність – не змінюються. Як і з Coca-Cola, виникає відчуття обурення, недовіри, розчарування. Ці відчуття зворотньо пропорційні тим, які має викликати державна антикризова комунікація: спокій, стабільність, контроль.

Неймінг у державних комунікаціях це не просто найменування проєкту. Це стовбур, який тримає всі інструменти комунікації. Вочевидь, український антикризовий проєкт такого стовбуру не має. Постійно змінюючи назву карантину, влада демонструє свою невпевненість, розгубленість і внутрішній хаос. А люди відчувають це психологічно.

І обіцяний бонус. Моя колега Марина Пономаренко спробувала зібрати всі назви, якими влада наділила карантин за ці 9 місяців. Насолоджуйтесь:

Жорсткий
Посилений
Глибокий
Шведський
Суворий
Повний
Частковий
Адаптивний
Вихідного дня
Зеленої зони
Жовтої зони
Помаранчевої зони
Червоної зони
Чорної зони
Тотальний
Загальнонаціональний
Інтелектуальний
Весняний
Новорічний
Перший
Другий
Січневий
Зимових канікул
Зимові канікули заради безпеки
Український продукт