У першій комунікації українського і російського президентів Володимир Зеленський зайняв програшну позицію.
Адже не дотримався одного важливого правила: лідирує той, хто першим сказав своє слово для суспільного простору.
Новина про першу телефонну розмову Володимира Зеленського і Володимира Путіна стала несподіванкою. Так чи інакше всі очікували, що обіцяний українським президентом діалог відбудеться. Проте ніхто не чекав, що Україна дізнається про це від Кремля.
Саме у російського президента першими повідомили про телефонний дзвінок. У Зеленського лише підтвердили факт розмови.
Чому важливо першим сказати своє слово?
Бо тільки так можна зафіксувати за собою ініціативу та лідерство. Ще під час президентських перегонів Зеленський почав обіцяти українцям, що готовий до прямих переговорів із Путіним, що здатен на все заради повернення військовополонених і врегулювання ситуації на Донбасі. Ця риторика продовжилася і під час його президентства. Він формував образ людини, яка здатна з ноги відчинити двері кабінету Путіна і викласти просто у вічі всі претензії та вимоги.
Діалог справді відбувся. Та через те, що першим про нього повідомила команда Путіна, а не Зеленського, український президент опосередковано зайняв позицію об’єкта, а не суб’єкта ініціативи. Розмова начебто відбулася з ініціативи української сторони. Але ключове слово тут «начебто». Бо виникає логічне питання: чому факт розмови, ініційованої Україною, став відомим суспільству з російських джерел?
Як варто було вчинити офісу українського президента?
Бути першим. Особливо у такому важливому питанні, як припинення війни. Якщо ця розмова справді була запланована українською стороною, якщо Володимир Зеленський хотів зберегти образ лідера, готового покласти край іграм Кремля, першоджерелом новини мав бути Офіс президента України. А підтвердження заяви Кремля, що вийшло за декілька годин після повідомлення Дмитра Пєскова, не є позицією.
Прес-служба Зеленського мала підготувати «рибу» новини та видати повідомлення одразу після того, як президенти поклали слухавки. За потреби – розширити інформацію згодом, надати деталі журналістам в особистих коментарях. Але критичне питання декількох хвилин – дати коротке повідомлення першими. Тим більше, Офіс президента будує офіційну комунікацію в Facebook, де проблема оперативності взагалі не стоїть.
Чому Москва опинилася на 2 кроки попереду Києва?
Бо сьогодні Пєсков посилив своє інформаційне лідерство додатковими роз'ясненнями розмови, підкріпивши новини деталями. Він розставив ті акценти, які потрібні були саме Кремлю. Проте Київ так і залишився з 4 реченнями офіційної заяви Офіса президента.
У комунікаціях час вирішує все. Особливо у таких критичних питаннях, як війна та україно-російські стосунки. В комунікаційному протистоянні виграє той, хто першим сказав своє слово. Жодні підтвердження, ексклюзиви чи відеозвернення не мають такої інформаційної сили, як заява, що випереджає всі інші повідомлення.
