Торговельна марка з "державною символікою": можна чи ні
Як реєструються торговельні марки (знаки для товарів та послуг) з державною символікою розберемось в даній статті.
В Україні не реєструються торговельні марки (знаки для товарів та послуг), що зображують або імітують державні герби, прапори та інші державні символи, офіційні назви держав, емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій, тощо.
На етапі розгляду заявки на торговельну марку досліджується: чи не зображує заявлений знак вищезазначені об’єкти або чи не є схожим з ними настільки, що їх можна сплутати.
Відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників. Документ, що підтверджує право на використання державної символіки, має надійти протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення від Укрпатенту.
Аналогічні норми у Правилах складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг. Методологічні рекомендації з окремих питань проведення експертизи на знак для товарів та послуг закріплюють ряд характеристик позначень, по яким наявні підстави для відмови у наданні правової охорони. Серед таких підстав – імітація державних символів «з точки зору геральдики».
Формою імітації державних символів може бути відтворення:
- будь-яких геральдичних характеристики відповідного державного символу (герба, емблеми);
- власне герба без дотримання встановлених пропорцій зображення державного герба;
- державного прапора без дотримання співвідношення сторін, порядку розташування смуг, кольорів, ширини смуг або з розташуванням на ньому будь-яких зображень і літер.
Державна символіка може бути включена до торговельної марки, як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода компетентного органу або їх власників.
На сьогодні компетентного органу, що надавав би згоду на використання «державної символіки», не існує. Але що робити добросовісним заявникам, що належним чином використовують та/або мають намір такого використання державної символіки у торговельній марці?
За приклад відстоювання прав заявників - пропоную розглянути справу щодо реєстрації знаків для товарів та послуг Національної асоціації адвокатів Україна (НААУ).
НААУ у 2013 році подала наступні позначення на реєстрацію за заявками:
№ m 2013 17445 , № m 2013 17457
№ m 2013 17447 , № m 2013 17446
На стадії реєстрації з’ясувалося, що згода «компетентного органу» відсутня. Відповідно по всім заявкам Укрпатентом були прийняті рішення про відмову у реєстрації.
Користуючись правом оскаржити рішення Укрпатенту в Апеляційній палаті Служби з питань інтелектуальної власності (на сьогодні це Апеляційна палата Міністерства економічного розвитку і торгівлі), НААУ подала заперечення проти рішень за заявками.
У запереченнях НААУ зазначала, що на сьогодні спеціального компетентного органу, який би розглядав питання про включення державних символів до складу знаків не існує. Як додатковий аргумент на користь реєстрації знака вказано, що діяльність НААУ спрямована на захист та представництво прав та свобод адвокатів, громадян України, тобто діяльність чітко пов’язана з Україною.
Доводи апелянта враховані не були. Наприкінці 2015 року Апеляційна палата підтримала рішення Укрпатента та у реєстрації заявлених позначень відмовлено. Підстава - імітація державної символіки (Малого Державного герба України) та відсутність дозволу компетентного органу.
Подальшим кроком у реєстрації було судове оскарження рішень про відмову у реєстрації позначень, як знаків для товарів та послуг.
27 липня 2016 року Окружний адміністративний суд м. Києва позовні вимоги Національної асоціація адвокатів України щодо оскарження рішень Апеляційної палати задовольнив повністю. Суд зазначає, що «беручи до уваги відсутність встановленого порядку використання Державного герба України, як це передбачено статтею 20 Конституції України, та не прийняття Кабінетом Міністрів України тимчасового порядку його використання, колегія суддів вважає протиправним посилання відповідача на приписи ч. 1 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" та п. п. 4.3.1.2 Правил як на підставу для відмови НААУ в наданні правової охорони в якості знаків для товарів і послуг позначенням, заявленим позивачем, оскільки такі правові положення щодо неможливості отримання правової охорони для позначень, які зображують або імітують державні герби, та необхідності отримання згоди на використання таких позначень у компетентного органу, в силу вимог Основного закону, не можуть вважатись елементами порядку використання Державного герба України у знаках для товарів і послуг».
Ухвалою від 29 вересня 2016 року Київський апеляцій суд підтримав рішення першої інстанції - «нестворення на державному рівні органу, що передбачений законодавством, не може слугувати підставою для порушення права інтелектуальної власності позивача».
Та крапку у спорі 10 січня 2019 року поставив Верховний Суд, зазначивши що «неприйняття Кабінетом Міністрів України тимчасового порядку використання Державного герба України, нестворення відповідного компетентного органу з покладенням на нього відповідних функцій унеможливлює виникнення у заявника обов'язку дотримання правових положень щодо отримання згоди у такого компетентного органу на використання позначень, які зображують або імітують державні герб».
Таким чином в Україні наявна позитивна судова практика щодо реєстрації позначень з «державною символікою». Процедура не є простою, оскільки у заявника є необхідність доводити власну позицію через суд.
При цьому, не раджу використовувати лише факт відсутності «компетентного органу», як на підставу у реєстрації. На мою думку, слід належним чином доводити необхідність використання державної символіки у торговельній марці. За приклад, можна взяти вимоги Правил погодження питань про внесення позначення, що містить офіційну назву держави «Україна», до знака для товарів і послуг. Серед таких вимог закріплені наступні (перелік не є вичерпним): не вводити в оману громадськість щодо особи, яка виробляє товар чи надає послуги; товари і послуги, щодо яких передбачається використання такого знака для товарів і послуг, мають промислову, освітню, наукову, культурну чи художню цінність; види товарів та/або послуг, які виробляє та/або надає заявник, є притаманними Україні; тривалість діяльності заявника на ринку України або світовому ринку щодо таких товарів та/або послуг становить не менше 5 років.
Сподіваюсь, у найближчий час все ж таки буде можливість реєструвати знаки для товарів та послуг з «державною символікою» добросовісним заявникам без подальшого звернення до суду. Оскільки у рішеннях Укрпатент, МЕРТ оперують чинними нормативними актами, зокрема, необхідність у згоді компетентного органу, що у свою чергу відсутній. Вихід із колізії бачу у внесенні змін до норм щодо реєстрації торговельних марок, або все ж таки створення «компетентного органу».
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 721
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 632
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 281
- Реформа "турботи" 235
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11610
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6527
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4204
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 3325
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2021