Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення

Хедж-фонди — тема, від якої зупиняються навіть найдосвідченіші CFO та інвестори. Це гра поза стандартними правилами, де можна як збудувати імперію, так і втратити все в один день.

Що ж таки означає, той ваш загадковий хедж-фонд?

Хедж-фонд - це одне з тих словосполучень, які звучать так, ніби хтось говорить про роботу на «Волл-стріт», або щойно передивився фільм з Леонардо Ді Капріо, але не до кінця зрозумів його суть.

Для початку, давайте визначимось що назва хедж-фонд пішла від англійського слова «hedge», що переводиться на українську як «захист, перепона, гарантія, страхування».

Тож, це такий собі інвестиційний фонд, який об'єднує кошти інвесторів для здійснення різноманітних інвестиційних стратегій з метою отримання прибутку незалежно від ринкових умов. Наприклад, один хедж-фонд може інвестувати в акції компаній, що стрімко ростуть, а інший - навпаки, робити ставку на падіння акцій. Такий підхід став особливо відомим завдяки фільму "Гра на пониження", де група аналітиків передбачила крах іпотечного ринку США у 2008 році й буквально заробила мільярди на чужій кризі, граючи проти системи.

Головна відмінність хедж-фондів від звичайних інвестфондів у тому, що вони не грають за «стандартними» правилами, та можуть:

• використовувати позикові кошти (левередж),

• продавати активи, яких у них ще немає (шортити),

• торгувати складними фінансовими інструментами.

Перший хедж-фонд або стратегія, що змінила правила гри

Перший хедж-фонд A.W. Jones & Co. з’явився ще у 1949 році, коли фінансовий журналіст Альфред Вінслоу Джонс започаткував інвестиційну стратегію, яка поєднувала вкладення в зростаючі компанії (long positions) та ставки проти компаній, що можуть впасти в ціні (short positions). Такий підхід дозволяв зменшити ризики ринку - саме тому його і назвали "хедж-фондом".

A.W. Jones & Co. працював тихо, без гучних PR-кампаній, однак вже через кілька років показував дохідність, яка змусила традиційні інвестфонди заметушитися на ринку.

Тож, як працюють хедж-фонди?

Після того як ви (інвестор) вносите у хедж-фонд суму, що відповідає мінімальному порогу (а це може бути як $100 000, так і кілька мільйонів доларів), усі подальші рішення по їх інвестиціях за вас приймає менеджмент фонду.

Тобто, інвестор фактично передає кошти в управління без прямого впливу на конкретні угоди чи активи. Фонд формує інвестиційний портфель відповідно до обраної ним стратегії: це можуть бути угоди на фондовому, товарному, валютному чи деривативному ринках, а також інвестиції в приватні компанії, криптоактиви тощо.

А що з грошима та прибутком?

Компенсація фонду зазвичай побудована за моделлю «2 на 20»:

• близько 2% від суми активів - просто за те, що фонд взявся за ваші інвестиції;

• 20–25% від «чистого» прибутку - як винагорода за результат.

Така модель стимулює керуючих фонду до активної роботи, оскільки їхній прибуток напряму залежить від успішності інвестицій. Якщо простими словами, то для потенційного інвестора це звучить як «Я зароблю, тільки якщо заробиш ти».

Коли хедж-фонди стали популярними?

Інтерес до хедж-фондів стрімко зріс після статті в журналі Fortune у 1966 році, де розповідалося, що стратегія Альфреда Джонса перевершила найкращий інвестиційний фонд на 44%, навіть з урахуванням комісій. І це викликало справжній бум.

У наступні роки з’явилося багато нових фондів, серед яких легендарний Quantum Fund під керівництвом Джорджа Сороса. Саме цей фонд став відомим у 1990-х, коли Сорос, за чутками, заробив $1 млрд, зробивши ставку проти фунта стерлінгів, і «зламав Банк Англії». Наразі найвідомішими хедж-фондами світу є : Bridgewater Associates, Renaissance Technologies, Man Group, Two Sigma, AQR Capital тощо.

Чи дійсно хедж-фонди такий ефективний інструмент, або бували й гучні провали?

Так, здебільшого хедж-фонди - це про високі прибутки, гнучкість стратегій і свободу дій. Однак варто пам’ятати: де великі можливості, там і високі ризики.

Історія знає чимало прикладів, коли навіть найамбітніші фонди з видатними керуючими зазнавали масштабних втрат, які іноді ледь не ставали «катастрофою» для ринку.

Для прикладу, у 1998 році зірковий фонд Long-Term Capital Management, створений Нобелівськими лауреатами та досвідченими спеціалістами галузі, намагався переграти ринок за допомогою складних математичних моделей. Все йшло успішно до моменту, коли розпочалась фінансова криза у рф та вона оголосила дефолт за своїми боргами. Стратегії не витримали непередбачуваності ринку та фонд втратив понад $4,6 млрд, а Федеральному резерву США довелося координувати порятунок, аби уникнути глобального ланцюгового ефекту та світової фінансової кризи.

Ще одним «свіженьким» прикладом є Archegos Capital Management - приватна інвесткомпанія (family office) заснована Біллом Хваном. Фонд не був формально зареєстрованим хедж-фондом, що дозволяло уникати значної частини звітності перед регуляторами. Однак, по суті він працював як класичний високоризиковий хедж-фонд із гігантським кредитним плечем і концентрованими ставками на кілька публічних компаній, зокрема ViacomCBS, Discovery, Tencent Music, Baidu тощо.

Та коли ринок пішов не в той бік - Archegos спровокував масові розпродажі, і банки-кредитори (зокрема Credit Suisse і Nomura) зазнали мільярдних збитків, а Білл Хван був заарештований у 2022 році за 11 кримінальними обвинуваченнями.

Цікаво, а де зазвичай реєструють хедж-фонди, та які труднощі можуть спіткати такий бізнес у 2025-му році?

Зазвичай хедж-фонди реєструють у таких юрисдикціях, як: Швейцарія, Гонконг, Мальта, Сінгапур, США тощо.

Однак ще одним досить популярним напрямком для такого бізнесу є офшори: Кайманові острови, BVI, Беліз чи Багамські острови, які обирають для поєднання податкової ефективності, конфіденційності та «гнучкого» регулювання. Варто зазначити, що ера «тихих гаваней» для таких компаній вже поступово відходить у минуле. У 2025 році офшорні юрисдикції стикаються з посиленням вимог до прозорості, звітності та економічної присутності. Все більше країн вимагають розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Так, згідно з BVI Business Companies and Limited Partnerships (Beneficial Ownership) Regulations 2024, з 2 січня 2025 року компанії на Британських Віргінських островах зобов’язані збирати актуальні дані про своїх бенефіціарів та подавати їх до Реєстратора корпоративних справ BVI. Схожі норми вже запроваджено на Сейшелах, Кайманових островах та в інших офшорних центрах.

Таким чином, у сучасному світі хедж-фонд - це не лише про фінансові інвестиції, а ще й про управління ризиками, дотримання глобальних норм і готовність адаптуватися до нових реалій.

Тож, успішні фонди мають прогнозувати не лише фінансові показники, а й аналізувати та активно пристосовуватись до змін в законодавстві та регуляторці ринку.