Кремль відшліфовує проведення "виборів" у зонах замороженого конфлікту

Як стало відомо, вчора відбулися вибори до «представницького органу» так званої Республіки Абхазія. Безумовно, навряд чи в даному випадку можна говорити про адекватне народне волевиявлення, оскільки ця територія повністю контролюється російськими військами. Але такого роду вибори в ряді квазідержав на теренах колишнього СРСР повинні стати гарним нагадуванням для України, оскільки, на даний момент, Кремль крок за кроком намагається розбудувати власні маріонеткові утворення на сході нашої держави.

            Перш за все, варто розуміти, що однією з ключових функцій виборів у випадку так званої Республіки Абхазія є легітимація наявного стану справ, тобто, не стільки підтвердження конкретних депутатських мандатів, а чергове висловлення підтримки «суверенітету» цього утворення. Загалом, якщо поглянути на конфігурацію політичних сил не лише в Абхазії, а й у Південній Осетії та Придністров’ї, то їх варто умовно поділити на такі, що «підтримують сепаратистський курс та виступають за зближення з Російською Федерацією» і такі, що «дуже підтримують сепаратистський курс та виступають за зближення з Російською Федерацією». Безумовно, в даному контексті можна згадати начебто окремі випадки проявів опозиційності у вище наведених державах. Наприклад, під час президентських виборів у Південній Осетії (2011) та Абхазії (2014). Але різного роду акції протесту та прихід до влади «нових сил» виступають нічим іншим як ротацією місцевого істеблішменту здійснюваною Кремлем.

            Теж саме можна спостерігати на території так званих ДНР та ЛНР. Починаючи від створення різного роду «представницьких інституцій» та «органів державної влади», закінчуючи введенням в дію паспортів (з їхнім визнанням у Російській Федерації) й встановленням російського рубля як офіційної валюти – це все етапи поступової легітимації наявного стану справ. Тобто, мова йде про цілеспрямоване створення начебто життєздатних (принаймні зовні) «державних організмів». У даному контексті варто згадати, що саме у схожій з появою ДНР/ЛНР манері виникали так звані Республіка Абхазія, Республіка Південна Осетія і їм подібні маріонеткові утворення. Відповідно, завдання Кремля є очевидним – створення «повноцінних держав» (які насправді утримуватимуться з російського бюджету) та забезпечити їм визнання з боку декількох країн-членів ООН (наприклад, тієї ж таки Венесуели та Нікарагуа, як у випадку із сепаратистськими Абхазією та Південною Осетією).

            Але якщо у випадку «легітимації» появи окремих «державних утворень» на вище згаданих грузинських територіях зіграв етнічний фактор (разом з іредентистським у Південній Осетії), то на сході України у Кремля виникли проблеми. Як не працювала б російська пропаганда, факт залишається фактом – більшість населення окупованих територій є українцями. Тому Кремль й використовує ідеологічний конструкт «російськомовне населення» задля обґрунтування своїх дій. Але все ж повної аналогії «державотворення» на сході України з процесами в Абхазії та Південній Осетії Росії буде складно досягти. Утім, як вже зазначалося, вона поступово йде цим шляхом. Відповідно, найбільш небезпечною буде ситуація, за якої на території так званих ДНР та ЛНР буде налагоджена періодичність електоральних процесів, нормальне функціонування місцевих «органів державної влади», тобто, як це має місце у сепаратистській Абхазії та Південній Осетії. У такому випадку Україна не лише втратить окуповані території на невизначений час, а й отримає постійне джерело тиску та напруги з боку Російської Федерації.