Парадокс Саудівської Аравії

Міністр нафти Саудівської Аравії анонсував старт найбільшого в історії країни проекту по розробці інфраструктури для альтернативної енергетики. В перспективі реалізація проекту спрямована на відмову від використання нафти як головного енергоресурсу і джерела бюджетних доходів.

На перший погляд, це парадоксальне рішення, адже Саудівська Аравія – одна з найбільших виробників чорного золота у світі. Тож намір відмовитися від «двигуна» власної економіки здається просто нелогічним. Принаймні це важко вкладається у свідомість керівництва тих країн, економіка яких століттями виживає завдяки сировинному потенціалу. Проте лідери більш чутливих до новітніх світових трендів держав, очевидно, не бояться здатися комусь диваками. Більше того, вони добре розуміють потребу в радикальній переорієнтації енергетичного сектору, оскільки цього вимагає нова реальність глобальної економіки.

Майже всі найбільші виробники нафти сьогодні розуміють, що нинішнє падіння цін на сировину не є тимчасовим. Нафта вже ніколи не буде дорогою, і не тому, що світова економіка невпинно скорочуватиметься надалі, а тому, що в неї поступово з’являється інший «двигун», більш екологічно безпечний і перспективний. Ми живемо в епоху зародження альтернативної енергетики як рушійної сили світової економіки. За влучним висловом Германа Грефа, кам’яний вік закінчився не через те, що закінчилося каміння. Так само й нафта. Її величезні запаси в багатьох країнах не означають, що нафтова доба триватиме до повного вичерпання цих ресурсів. Альтернативна енергетика надзвичайно інтенсивно розвивається у найбільш розвинених країнах-споживачах енергії – в ЄС та США, тому падіння попиту на чорну суміш в тому числі викликано зростаючою конкуренцією саме з боку нових джерел енергії. Це – незворотній процес, і подібно тому, як для потрапляння до списку країн з розвиненою економікою претенденти повинні виробляти, насамперед, технології, тепер для того, аби зайняти гідну нішу в новій глобальній економіці, необхідно вже не добувати багато нафти і газу, а мати новітню енергетику. Хто впустить цей шанс, традиційно залишиться на периферії світового розвитку.