Високі зарплати корупціонерам

Корупція – одна з найглибших проблем не тільки влади, а й всього українського суспільства, викорінення якої потребує комплексної терапії, а не лише методів бухгалтерського впливу, що виражається в механічному підвищенні зарплат тим же корупціонерам.

Одним з ключових елементівборотьби з корупцією в Україні є стимулювання прозорої та ефективної роботичиновників і виборних посадовців. Публічні дискусії з цього приводу в якості найбільшогокорупціогенного чинника визначають низький рівень зарплат державних службовців,суддів, представників правоохоронних органів і народних депутатів. Аргументприхильників високих заробітних плат справедливий: жоден чиновник непрацюватиме на державу на ентузіазмі, останнього слід мотивувати адекватнимйого потребам офіційним грошовим заохоченням. Платити треба рівно стільки, щоброзмір зарплати фахівців перевищував потенційні втрати, які той може понестипри відмові від хабара.

Цей підхід відображає ринковулогіку в чистому вигляді, що є радше недоліком, ніж перевагою. Головна вадаметоду підвищення зарплат для боротьби з корупцією полягає, як би це банальнодля когось не звучало, у повній механічності такого алгоритму, у відсутності вньому морально-ціннісної складової. Адже, по суті, держава намагається простоперекупити корупціонерів, вивести їх з тіні шляхом пропонування більшоїофіційної вигоди – своєрідного законного хабара. Вовка намагаються приборкативівцями.

Корупція – це не простонезаконне збагачення за допомогою службового становища, це менталітет, системаціннісних орієнтацій, світогляд. Якщо хтось думає, що висока зарплатапереродить корумпованого службовця і зробить з нього чесного чиновника, той сильнопомиляється в своїх розрахунках. Українські судді, високі начальники і навітьрядові даішники їздять на дорогих авто, мають по декілька квартир і чималізаощадження в банках або матрацах. Тож якою має бути їх зарплата, аби вонивідмовилися від хабарів, зберігши свій добробут, від яким, зрозуміло, ніхтожертвувати не збирається? Переконаний, що людина, яка бере хабар у кількасотень, тисяч, десятків і сотень тисяч доларів, нізащо не відмовиться відкорупційного ремесла, навіть якщо зарплату збільшити пропорційно рівнюнеправомірної вигоди. Зарплата совісті не додає, якою б високою вона не була.

Поширеною є думка, що навітьчесні фахівці підкоряються системі і починають брати хабарі, оскільки не маютьзмоги підтримувати належний рівень власного добробуту на мізерну державнузарплатню. Хай це буде моєю суб’єктивною думкою, але це повна нісенітниця.Сумлінний фахівець з мінімальним моральним імперативом десять разів перейде надобре оплачувану роботу в недержавному секторі або взагалі знайде гіднийзаробіток за кордоном, але корупціонером не стане. Тому заробітну платуслужбовим особам неодмінно слід підвищувати, але виключно для того, щоб здержавної служби не тікали чесні і професійні кадри, а не для того, абипідкормлювати старих корумпованих чиновників. Поки українськими службовцями навсіх рівнях не стануть люди з новими цінностями, підвищення зарплат чиновникамлише збільшуватиме тягар для бюджету, але ніяк не вплине на рівень корупції вкраїні.

Сьогодні ж все виглядаєнавпаки. Міністри, народні депутати і правоохоронці вже отримали підвищення позаробітній платі, натомість люстрація практично провалилась, конкурси на «теплі»посади майже не працюють, а жоден високопосадовець, звинувачений у причетностідо корупції, не покараний у судовому порядку. І це при тому, що з нашим рівнемкорумпованості держаних структур гучних кримінальних справ за участю хабарниківмало б бути сотні, а може й тисячі.

Корупція – одна з найглибшихпроблем не тільки влади, а й всього українського суспільства, викорінення якоїпотребує комплексної терапії, а не лише методів бухгалтерського впливу, що виражаєтьсяв механічному підвищенні зарплат тим же корупціонерам.