Шлюбний договір (контракт) як нова реальність

Поступове зростання кількості укладених шлюбних договорів за 2018-2020 роки (згідно даних ресурсу "Опендатабот") свідчить про те, що молоді пари більш прагматично та освідомлено ставляться до інституту шлюбу. Стрес та невизначеність, які є супутниками судового порядку поділу майна, ще вчора щасливого подружжя, навряд чи когось може приваблювати. Оскільки динаміка укладення шлюбних контрактів є позитивною, чому автор невимовно радий, видається доцільним нагадати читачам про особливості цього виду договорів, а когось із вас і познайомити з "ним" вперше. 

Хто може укласти ?

Ті хто вже щасливо перебувають у зареєстрованому шлюбі і ті хто лише подали заяву про реєстрацію шлюбу. Важливою умовою для укладення шлюбного договору (контракту) є саме факт реєстрації шлюбу.

Форма та порядок укладення

Договір укладається у письмовій формі та посвідчується нотаріально. Відповідно, договір набиратиме чинності для подружньої пари у момент нотаріального посвідчення, а для молодих людей, які лише подали заяву у ДРАЦС, у день реєстрації такого шлюбу. Важливо, договір укласти за дорученням не вийде, необхідно бути присутнім особисто.

Що можна врегулювати у шлюбному договорі (контракті) ?

(a) майно (рухоме чи нерухоме), яке залишиться особисто вам після розлучення;

(b) майно (рухоме та нерухоме), яке вам таке прийдеться ділити з екс-половинкою;

(c) порядок поділу спільного майна;

(d) порядок користування спільними коштами чи майном (житлом чи машиною);

(e) компенсація одному з подружжя на випадок розлучення;

(f) розподіл відповідальності за борговими зобов'язаннями подружжя (кредити, позики);

(g) розмір аліментів;

(h) порядок та розмір отримання дивідендів від бізнесу;

(i) можливість отримувати постійну матеріальну підтримку одному з подружжя незалежно від факту непрацездатності другого; іншими словами, можеш ти працювати чи ні, неважливо - тебе в біді не залишать;

(j) управління сімейним бюджетом;

(k) інше.

Обмеження щодо змісту шлюбного договору ?

Не зважаючи на "свободу договору", деякі моменти подружжю у сімейному контракті прописати таки не вдасться, як от:

(a) порядок виховання дітей;

(b) врегулювання ваших особистих стосунків;

(c) позбавлення дітей права на аліменти;

(d) передача одному із подружжя майна, що підлягає державній реєстрації (транспортні засоби чи нерухомість).

Окремо варто розглянути випадки, коли внаслідок укладення шлюбного контракту один з подружжя опиняється у вкрай невигідному для себе становищі. За таких умов, шлюбний договір може бути визнаний судом недійсним. Водночас, варто пам'ятати, що "вкрай невигідне становище" суд вважає оціночним поняттям, а обов'язок доказування такого становища лягає не плечі саме скривдженої сторони.

Вдалим прикладом недобросовісного використання інструменту шлюбного контракту, коли один з подружжя опинився у вкрай невигідному становищі, може бути ситуація, де все набуте у шлюбі майно або левова його частина вважається приватною власністю лише одного з подружжя. За таких умов, перспективи оспорити шлюбний контракт у суді є доволі вагомими.

Загалом, суди звертають увагу на те, щоб умови шлюбного контракту та їх реалізація не призводили до істотного дисбалансу між правами та обов`язками кожного із подружжя.

Тому, якщо відкинути застарілу етику та сентименти, шлюбний контракт як правовий інструмент має доволі гарні перспективи стати нормою життя для майбутніх сімей та сімей прогресивних.