Між кордоном і розеткою: як зникають імпортні кіловати та хто платить за простої
Коли ваш імпортний кіловат зник у “правовому трикутнику” між трейдером, Укренерго та Обленерго.
Юридична “бермуда”: як ваш імпортний кіловат “зник” між європейським трейдером та обленерго — і хто тепер заплатить за простій заводу
На початку листопада Україна опинилася в енергетичній ситуації, яка нагадує містичну легенду. Енергія куплена, гроші сплачені, документи підписані — але електрики немає.
Постачальник каже: “Ми все доставили”. Обленерго відповідає: “Ми нічого не отримували”. А бізнес стоїть.
Це і є юридична “Бермуда” українського імпорту енергії — зона, де кіловати зникають не через техніку, а через право.
“Точка передачі”, якої не існує
Ключ до проблеми — це визначення “точки передачі”.
У типовому EFET-контракті (європейський стандарт для торгівлі енергією) фіксується момент, коли продавець вважається таким, що виконав свої зобов’язання: на кордоні енергетичних систем.
Тобто європейський трейдер технічно “відпустив” енергію ще на польській або словацькій стороні.
Українське ж законодавство — через договори з Укренерго та Обленерго — визнає передачу лише після фізичного підтвердження прийому в мережу.
Якщо на цій ділянці трапляється будь-яка розбіжність у профілях, синхронізації чи балансуванні — кіловат “зникає”.
Формально — він існує у звіті європейського трейдера.
Практично — його немає у споживача.
І найгірше — жодна зі сторін не несе пряму відповідальність.
Хто платить за “дірку” між системами
З точки зору європейського постачальника — усе прозоро: енергія поставлена до кордону.
З погляду українського оператора — нічого не отримано, бо не пройшло через верифікацію балансів.
Результат: завод платить двічі — за імпортний контракт і за аварійну енергію від Обленерго.
Іноді навіть більше — через штрафи за невиконання власних комерційних зобов’язань.
У листопаді 2024 року одна з металургійних компаній у центральному регіоні втратила понад 1,2 млн євро через невідповідність даних між словацьким трейдером та українським оператором системи розподілу. Історія завершилася судом — без переможця: кожна сторона довела, що діяла “у межах контракту”.
Анатомія “бермудського трикутника”
Європейський трейдер — вважає поставку виконаною на точці ENTSO-E interconnection.
Укренерго / Обленерго — не визнає передачу без верифікації у внутрішніх облікових системах.
Промисловий споживач — залишається без енергії та без правових інструментів компенсації.
Цей трикутник створює “юридичний вакуум”, у якому втрачається відповідальність.
Як бізнесу не потрапити у “бермуду”
Визначте чітку точку переходу ризику У контрактах на імпорт обов’язково прописуйте момент, коли право власності та ризик втрати переходять від трейдера до покупця — не раніше фактичного прийому в українську мережу.
Інтегруйте EFET-контракти з українськими договорами EFET не передбачає автоматичної узгодженості з умовами Обленерго. Необхідна юридична зв’язка між документами через окремий Annex of Delivery Confirmation.
Вимагайте подвійного підтвердження передачі Складіть умову, що поставка вважається дійсною лише після спільного акта звірки ENTSO-E + Укренерго.
Додайте “Loss Allocation clause” Визначте, хто несе ризик втрат енергії на перетині систем. Без цього пункту весь ризик лягає на покупця.
Впровадьте систему моніторингу балансів у реальному часі Це недешево, але дозволяє виявляти розриви на ранній стадії. У 2025–2026 роках саме такі рішення стають стандартом для великих споживачів.
Системна проблема 2025–2026
Згідно з оцінками Energy Markets Observatory, до 2026 року понад 40% імпортних угод з електроенергією в Україні проходитимуть за прямими контрактами з європейськими трейдерами.
Без уніфікації точок обліку та єдиної юридичної бази це створить мільярдні ризики для промисловості.
Поки регулятори не створять міжсистемний арбітраж ENTSO-E ↔ Укренерго, кожен контракт залишається міні-Бермудами.
Висновок
Енергетичний імпорт без юридичної адаптації — це не стратегія, а рулетка.
У ній виграє той, хто першим зрозуміє: право — це єдина стабільна мережа, коли енергетична дає збої.
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом Анна Макаренко 30.12.2025 16:49
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Альона Прасол 30.12.2025 10:56
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик 29.12.2025 17:11
- Чому закон часто не працює без адвоката Дмитро Ламза 29.12.2025 13:40
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом Тетяна Хабібрахманова 29.12.2025 11:46
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Чому ідеальні плани не працюють і як домовитися з мозком про продуктивність Олександр Скнар 23.12.2025 09:26
- Чому маркетингові стратегії не працюють і як бізнесу підготувати план на 2026 рік Ерік Клюєв 22.12.2025 17:23
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними 816
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом 292
- Чому закон часто не працює без адвоката 145
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році 38
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом 28
-
Суд наказав знищити сотні кілограмів підробленої кави Lavazza – фото
Бізнес 36574
-
"Неможливо порівнювати". Філатов пояснив, чому Дніпро не зробить безплатний проїзд, як Харків
Бізнес 18753
-
Китай фактично витісняє іноземних постачальників із ринку обладнання для мікросхем – Reuters
Бізнес 9318
-
Гроші мають працювати. Куди можна вкластися у 2026 році
Фінанси 6875
-
Гучне пограбування в Німеччині: з банку Sparkasse вкрали 30 млн євро готівкою і золотом
Фінанси 3353
