Архітектура українських новобудов: як змінився зовнішній вигляд нових ЖК за останні роки
Архітектура не може існувати окремо від людей, вона завжди відображає настрої, цінності, потреби суспільства, а також культурний та економічний розвиток країни.
І якщо міста радянської України були створені як ідеальна модель рівності для всіх жителів, то звичайно ж, сьогодні життя радикально змінилось, а з ним і тенденції в архітектурі житлових будівель. Сучасна забудова вже не є невиразною та однаковою: з ініціативи девелоперів з’являються ЖК, які мають власну індивідуальність та в першу чергу орієнтовані на потреби, комфорт і безпеку мешканців.
П’ятиповерхові панельні “хрущовки” повністю відповідали культурі свого часу – швидкі терміни будівництва, спрощення фасадів і планування, жодних надмірностей та максимально корисне використання площі. Зводити їх почали в кінці 50-х років і продовжили до кінця 80-х внаслідок необхідності у короткі терміни вирішити завдання масового будівництва соціального житла. Архітекторам доводилось працювати в умовах політичних обмежень: адже замовник був лише один – держава. Тому не дивно, що естетика цієї забудови – гранично проста, невиразна та однотипна, залежна від технологічних процесів.
Чим особливі новобудови 90-х – початку 2000-х років? Це час різких змін, які не могли не нанести відбиток на архітектурі. Масове будівництво панельного житла на замовлення держави припинилося, натомість з’явилася приватна нерухомість. Із Заходу прийшли нові технології, але оскільки досвіду як такого в тодішніх девелоперів не було, для декого з них орієнтиром спочатку були ті ж самі “панельки“, інші ж почали втілювати власні найсміливіші проєкти. Поступово на заміну панельним приходять “каркасні” будівлі. Забудова цих років нарешті отримує індивідуальний стиль.
Направду якісна архітектура житлового сектору в нашій країні почала з'являтися лише декілька років тому. І не тому що раптово виник якийсь новий архітектурний тренд – до цих змін підштовхнув сам ринок. Адже існує чимало компаній, які успішно будують однотипні ЖК та добре себе при цьому почувають. Але також бачимо чимало проєктів абсолютно іншого типу, де в пріоритеті інтереси людей, які більше не хочуть жити у бетонних коробках, і квартира для них – це не просто квадратні метри. Вони прагнуть максимально комфортного та якісного простору для життя, зі збереженням природності й екологічності території.
Окрім того, свої корективи в розвиток архітектури житлової забудови неочікувано внесла пандемія. Для багатьох людей їхнє житло стало не просто місцем для ночівлі, а практично цілим світом. І якісний житловий комплекс зараз – це місце, де можна отримати всі необхідні послуги, відпочити, зробити покупки, попрацювати. Де крім зон загального користування, є ще декілька лаунж-зон, де можна влаштувати дитячі свята або вечірки з друзями, а також зайнятися йогою, малюванням або просто почитати книгу на самоті на свіжому повітрі в зеленій зоні.
І мета девелопера сьогодні – максимально розширити зону комфорту та почуття безпеки мешканців за рамки стін і парканів житлових комплексів, інтегрувавши цей автономний організм в архітектурний ансамбль міста. Саме такі тенденції ми й спостерігатимемо в архітектурі житлових будівель найближче десятиліття.
- Педофілія як ганьба міжнародної системи та виклик правосуддю Дмитро Зенкін 15:04
- Емоційна валюта Олександр Скнар 14:33
- Більше працівників на оборонних заводах. Верховна Рада прийняла законопроєкт Галина Янченко 14:17
- Скасування Господарського кодексу: наслідки для енергетичного сектору Юрій Шуліка вчора о 17:14
- Уроки глобального успіху трилогії "Проблема трьох тіл" для бізнесу Олександр Кірпічов вчора о 15:04
- Безпека праці та здоров’я: сучасні виклики для людей і економіки Валентин Митлошук вчора о 13:09
- Переможи прокрастинацію Олександр Скнар вчора о 05:03
- Форензик і контроль: уроки з кейсу про багатомільйонні збитки Артем Ковбель 02.09.2025 23:37
- Скасування усиновлення: проблеми підсудності та подальшого влаштування дитини Леся Дубчак 02.09.2025 16:30
- Глікація: не тільки про цукор. Як захистити шкіру зсередини і зовні Вікторія Жоль 02.09.2025 15:18
- Як страх успіху заважає нам рухатися вперед Олександр Висоцький 02.09.2025 14:42
- Українські підручники на BELMA – це знак, що ми на правильному шляху Віктор Круглов 02.09.2025 09:33
- Як освітнім проєктам залишатися прибутковими під час війни Костянтин Соловйов 02.09.2025 09:08
- Мукеш Амбані фінансує військову машину Путіна. Що має робити Україна? Євген Магда 01.09.2025 16:59
- Скасування усиновлення: проблемні моменти визначення складу учасників справи Леся Дубчак 01.09.2025 16:49
- Мукеш Амбані фінансує військову машину Путіна. Що має робити Україна? 354
- Податкові радники притягуються до відповідальності у Великій Британії 237
- Пам'ятати – означає діяти 119
- Скасування Господарського кодексу: наслідки для енергетичного сектору 104
- Як освітнім проєктам залишатися прибутковими під час війни 77
-
Рецензія: "Незламний" – як Усик дав прочухана Двейну Джонсону
Життя 12570
-
Виробник української ракети "Фламінго" запускає в Данії завод твердого палива
Бізнес 10482
-
Денім – тренд осені: добірка джинсів, що набирають популярності
Життя 8841
-
"Дружба" сягнула дна. Чому Орбан робить з України головного ворога Угорщини
7394
-
На систему онлайн-моніторингу азартних ігор планують витратити 30 млн грн: оголошено тендер
Бізнес 7169