Очевидно, що поняття: «строки накладання адміністративного стягнення з моменту виявлення порушення, пов’язаного з корупцією» варте окремої уваги. І цю публікацію спрямовано саме на розуміння, достовірне, коректне тлумачення (для правомірного застосування) статі 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Законодавство надає спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері боротьби з корупцією (Національному агентству з питань запобігання корупції, поліції, органам прокуратури, судам) доволі комфортні строки для притягнення до відповідальності осіб, які вчинили порушення, пов’язане з корупцією. Проте уповноваженим чомусь завжди бракує часу на виконання прямих обов’язків – складання відповідних протоколів про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, – і вони вдаються до вільного тлумачення статі 38 КУпАП.
Так відповідно до частини третьої статті 38 КУпАП: «Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення».
Ось де поле для «гри слів» (або – гри словами): «протягом трьох місяців з дня його виявлення» – що є моментом виявлення порушення, пов’язаного з корупцією.
Посадові особи Національного агентства з питань запобігання корупції, національної поліції, органів прокуратури вважають моментом виявлення дату складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією.
Таке розуміння змісту статі 38 КУпАП дозволяє посадовим особам, уповноваженим на складання адмінпротоколів, одночасно зловживати і нехтувати своїми посадовими обов’язками, в частині належного та вчасного розгляду інформації про факт вчинення порушення, пов’язаного з корупцію.
Подібні дії та бездіяльність породжують корупційні ризики у діяльності самих «борців з корупцією», оскільки створюють умови для зловживання своїми правами.
Тому посадові особи, уповноважені на складання адмінпротоколів, суд, адвокат та особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, мають чітко розуміти що є моментом виявлення адміністративного правопорушення.
Прихильники позиції, що моментом виявлення порушення, пов’язаного з корупцією, є дата складання адмінпротоколу, – зауважують, що законодавче обмеження строків збору документів, складання адмінпротоколу та розгляду цього протоколу судом є перешкодою для притягнення «корупціонера» до відповідальності (оскільки 90 днів замало для такої роботи).
Водночас статтею 277 КУпАП визначено: «Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з’явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо)».
Тобто належне виконання своїх обов’язків уповноваженими на складання адмінпротоколів та судом не залишає шансів уникнути судового розгляду протоколу (інша справа – яким буде рішення суду стосовно особи, яка вчинила порушення, пов’язане з корупцією).
Керуючись принципом верховенства права і дотримуючись букви закону варто наголосити, що моментом виявлення порушення, пов’язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов’язаного з корупцією – є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов’язаного з корупцією(факт виявлення порушення – це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення).
Тобто якщо до Національного агентства, національної поліції чи органів прокуратури, від викривача, надійшло повідомлення про вчинення особою порушення, пов’язаного з корупцією, – то моментом виявлення порушення є час надходження цього повідомлення до відповідного уповноваженого органу, а якщо ідентичні повідомлення надійшли до різних органів, чи посадових осіб, уповноважених складати такі протоколи, – моментом виявлення вважається перше (за часом отримання) надходження такого повідомлення до уповноваженого (органу чи особи).
Інша ситуація зі строками виявлення порушення пов’язаного з корупцією посадовими особами які уповноважені виявляти такі порушення.
Факт неподання чи невчасного подання декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснюється, відповідно до частини другої стаття 49 Закону України «Про запобігання корупції», здійснюється уповноваженою посадовою особою державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права.
Вказаним Порядком визначено, що відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб’єкти декларування, перевіряє факт подання декларацій шляхом пошуку та перегляду інформації в публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства.
У випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб’єктами декларування відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб’єкти декларування, повідомляє про це Національне агентство упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту. Повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, надсилається засобами поштового зв’язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).
Тобто, якщо слідувати букві закону, суб’єктами виявлення порушення статті 172-6 КУпАП є уповноважений підрозділ (особа) органу, в якому працює (працювала) суб’єкт декларування та Національне агентство.
Також відповідно до частини сьомої статті 53 Закону України «Про запобігання корупції» посадові і службові особи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадові особи органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів зобов’язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.
Тобто спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції вже отримує інформацію про виявлене корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення і якщо вказана інформація є достовірною складається протокол про порушення пов’язане з корупцією.
І головне варто пам’ятати, що відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв’язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статею 38 КУпАП.
За посиланнями Можна ознайомитись зі справами, де особи, щодо яких Національним агентством з питань запобігання корупції складено протоколи, з порушенням строків, встановлених абзацом третьої статі 38 КУпАП, уникли відповідальності:
Показово, що жодного працівника Національного агентства з питань запобігання корупції не притягнуто до відповідальності за порушення строків, встановлених статтею 38 КУпАП (попри численні факти порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які вчинили порушення, пов’язані з корупцією).
Процесуальні та інші порушення борців з корупцією дозволять оскаржити рішення про притягнення до відповідальності за порушення пов’язане з корупцією, як в національних так і в Європейському суді з прав людини. Лише бездоганне дотримання законодавства, посадовими особами уповноваженими на боротьбу з корупцією, дозволить правомірно притягти порушника антикорупційного законодавста до відповідальності і не дасть йому шансу оскаржити таке притягнення у суді вищого рівня.
Шановних читачів, що мають документальне свідчення сумнівного застосування Національним агентством з питань запобігання корупції, національною поліцією, органами прокуратури антикорупційного законодавства, – просимо надсилати копії таких документів на електронну адресу Національної асоціації антикорупційного комплаєнсу [email protected].
На підставі фахового аналізу документи отримають правову оцінку.
(Без розголошення (!) джерела надходження інформації до Національної асоціації антикорупційного комплаєнсу).
