Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
30.05.2019 13:13

Види порушень антикорупційного законодавства

Експерт з питань антикорупційної політики, член правління Національної асоціації антикорупційного комплаєнсу

Ця стаття допоможе розібратися у поняттях: корупційне правопорушення; правопорушення, пов’язане з корупцією; порушення Закону України «Про запобігання корупції»

Розгляд приписів Національного агентства з питань запобігання корупції  про проведення службових розслідувань засвідчує довільне трактування та невмотивоване застосування посадовцями цієї інституції (Національного агентства з питань запобігання корупції) поняття «правопорушення, пов’язане з корупцією».

Очевидно, що вільне тлумачення базового поняття зумовлює безладне виконання приписів Національного агентства з питань запобігання корупції в частині службових розслідувань причин виявлених порушень.

Отже і реакція на припис залежить від волі (інтелекту, моралі, натхнення, настрою тощо) особи (керівника чи органу), що отримує припис на розгляд.

Тому реагування на припис переважно зводиться до випробуваних, перевірених сценаріїв:

- відмова у проведенні службового розслідування;

- удаване виконання припису Національного агентства з питань запобігання корупції шляхом формального провадження службового розслідування;

- повне дублювання (бездумне переписування) припису Національного агентства з питань запобігання корупції до Акта службового розслідування – без критичного осмислення причин того чи іншого порушення та без жодних пропозицій щодо запобігання таким ситуаціям у подальшому.

Нажаль цинічний формалізм «виписування» висновків, замість аналізу та адекватних дій, аж ніяк не сприяє подоланню корупції.

Передусім і той, хто отримав припис та провадить службове розслідування, і той, стосовно кого провадиться розслідування, – мають з’ясувати: що ж таки сталось:

- корупційне правопорушення;

- правопорушення, пов’язане з корупцією;

- інше порушення Закону України «Про запобігання корупції»;

- чи насправді не має взагалі ніякого порушення, а взагалі скоєно порушення? 

Корупційне правопорушення ідентифікувати нескладно, – це діяння, що містить ознаки корупції, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Водночас для констатації факту вчинення корупційного правопорушення потрібно отримати відповідний вирок суду за вчинення корупційного злочину. При цьому корупційними злочинами є:

- злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;

- злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 Кримінального кодексу України.

 З визначенням «правопорушення, пов’язане з корупцією» – складніше.

Так відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»: правопорушення, пов’язане з корупцією, – діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом України «Про запобігання корупції» вимоги, заборони та обмеження, вчинене компетентним суб’єктом, за яке Законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

 Варто наголосити, що Кримінальний кодекс України не встановлює відповідальності за «порушення, пов’язані з корупцією» (оскільки сферою повноважень Кримінального кодексу є – корупційні злочини)

Адміністративну відповідальність за порушення Закону України «Про запобігання корупції» встановлено такими статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення:

Статтею 172-4 «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності»;

Статтею 172-5 «Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків»;

Статтею 172-6 «Порушення вимог фінансового контролю»;

Статтею 172-7 «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів»;

Статтею 172-8 «Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень»;

Статтею 172-9 «Невжиття заходів щодо протидії корупції»;

Статтею 188-46 «Невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції». 

Це вичерпний перелік порушень Закону України «Про запобігання корупції», за які встановлено адміністративну відповідальність.

 Проте жодним ЗАКОНОМ не встановлено дисциплінарної відповідальності за «порушення, пов’язане з корупцією».

Щоправда маємо низку спеціальних законодавчих актів щодо обов’язків дотримання Закону України «Про запобігання корупції».

Також спеціальним законодавством визначені окремі категорії осіб до яких взагалі не можна застосувати дисциплінарне стягнення.

Не можна застосовувати заходів дисциплінарного впливу зокрема до: Президента України; Голови Верховної Ради України, його заступників; членів Уряду; заступники міністрів; народних депутати України; депутати Верховної Ради АР Крим; депутати місцевих рад; сільські, селищні та міські голови;

Для значної кількості суб’єктів законодавством передбачені особливі процедури застосування заходів дисциплінарного впливу, це: судді; військовослужбовці; прокурори; державні службовці; інші категорії посадовців, обов’язки яких встановлюються законодавством // спеціальними законами).

Варто звернути увагу на нетотожність понять «ЗАКОН» і «ЗАКОНОДАВСТВО».

Стисло окреслимо:

ЗАКОН – це акт, виданий (створений) законодавчим органом країни, прийнятий відповідно до встановленої процедури і має вищу юридичну силу,

ЗАКОНОДАВСТВО – це сукупність чинних нормативно-правових актів, серед яких: закони України; чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; постанови Верховної Ради України; укази Президента України; декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті у межах повноважень та відповідно до Конституції і законів України.

Детальніше про ці поняття можна прочитати у рішенні Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі № 17/81-97 № 12-рп/98 № 1-1/98). 

Таким чином, спираючись на законодавство, щоб ідентифікувати «порушення, пов’язане з корупцією» – окрім факту порушення вимог, встановлених Законом України «Про запобігання корупції» – треба з’ясувати чи встановлено ЗАКОНОМ кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність за таке порушення. 

Для ілюстрації розглянемо ситуацію з порушенням окремих статей Закону України «Про запобігання корупції»:

Частини четвертої статті 14 «Контроль за діяльністю Національного агентства з питань запобігання корупції»;

Частини другої статті 18 «Антикорупційна політика»;

Статті 19 «Антикорупційні програми»;

Частини першої статті 20 «Національна доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики»;

Абзацу другого частини третьої статті 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» (надання, упродовж семи робочих днів, роз’яснення особі порядку врегулювання конфлікту інтересів);

Статті 36 «Запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав» (обов’язок передати корпоративні права);

Статті 37 «Вимоги до поведінки осіб»;

Статті 38 «Додержання вимог закону та етичних норм поведінки»;

Статті 39 «Пріоритет інтересів»;

Статті 40 «Політична нейтральність»;

Статті 41 «Неупередженість»;

Статті 42 «Компетентність і ефективність;

Статті 44 «Утримання від виконання незаконних рішень чи доручень»

Статті 48 «Контроль та перевірка декларацій»;

Статті 49 «Встановлення своєчасності подання декларацій»;

Статті 50 «Повна перевірка декларацій» (обов’язок Національного агентства з питань запобігання корупції забезпечити повну перевірку декларацій);

Статті 51 «Моніторинг способу життя суб’єктів декларування» (обов’язок Національного агентства з питань запобігання корупції проводити моніторинг способу життя);

Статті 54 «Заборона на одержання пільг, послуг і майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування»;

Статті 56 «Спеціальна перевірка»;

Статті 60 «Вимоги щодо прозорості та доступу до інформації»;

Частини другої статті 62 «Антикорупційна програма юридичної особи». 

У Кримінальному кодексі України та Кодексі України про адміністративні правопорушення не передбачено притягнення до відповідальності за порушення зазначених заборон та обмежень, встановлених Законом України «Про запобігання корупції». 

Так чи є порушення зазначених норм Закону «правопорушеннями, пов’язаними з корупцією» чи належать до «інших порушень Закону України «Про запобігання корупції»?

До якої категорії належать порушення, які вчинили:

Президент України Порошенко П.О. – в частині порушення статті 36 (не передав належному суб’єкту корпоративні права);

Члени Уряду – в частині порушення Кабінетом Міністрів України частини четвертої статті 20 (а саме: щороку не пізніше 15 квітня розглядати та схвалювати проект національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики, який протягом десяти робочих днів з дня схвалення направляється до Верховної Ради України);

Народні депутати України – в частині порушення Верховною Радою статті 18 (не затверджено Антикорупційної стратегії).

Члени Національного агентства з питань запобігання корупції – в частині порушення Закону України «Про запобігання корупції» (зокрема статей 50, 51; а саме: не забезпечили повної перевірки декларацій та моніторингу способу життя, як того вимагає Закон України «Про запобігання корупції»).

Також відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 № 166, корупційним або пов’язаним з корупцією правопорушенням є порушення Кримінального кодексу України та/або Кодексу України про адміністративні правопорушення. 

Проаналізувавши текст Закону України «Про запобігання корупції» можна зробити висновок:

корупційні правопорушення – це корупційні злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем; а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 Кримінального кодексу України;

правопорушення, пов’язані з корупцією – це порушення статей 172-4, 172-5, 172-6, 172-7, 172-8, 172-9, 188-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

інші порушення Закону України «Про запобігання корупції» – це порушення Закону України «Про запобігання корупції», за які не встановлено кримінальної, адміністративної, дисциплінарної та/або цивільно-правової відповідальності.

 Мабуть членам Національного агентства з питань запобігання корупції таки варто перед ухваленням рішень про винесення приписів прочитати профільний Закон та власні  підзаконні нормативно-правові акти; а особам, які виконують ці приписи, – замислитись чому, як і для чого реагувати на отриманий припис, а не копіювати текст припису до Акта службового розслідування.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net