Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства
Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарне провадження проти суддів Верховного Суду через суттєве затягування розгляду справи на понад 5 років.
5 лютого 2025 Вища рада правосуддя ухвалила рішення про відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду — Бившевої Людмили Іванівни, Ханової Раїси Федорівни та Хохуляка В’ячеслава Віссаріоновича. Приводом для цього став затягнутий розгляд справи 826/18004/17, який тривав понад 5 років і 7 місяців, що є суттєвим порушенням розумних строків судочинства.
Підстава для дисциплінарного провадження
24 грудня 2024 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга від Васильєва Павла Сергійовича на дії зазначених суддів. У скарзі зазначалося, що розгляд касаційної скарги у справі тривав з 26 серпня 2018 року по 17 квітня 2024 року. Це значно перевищує встановлені законом строки розгляду касаційних скарг, які мають бути розглянуті протягом 60 днів з моменту відкриття касаційного провадження.
Позиція суддів
Суддя Бившева Л.І. у своїх поясненнях вказала, що затримка у розгляді справи була викликана надмірним навантаженням на суддів. Вона зазначила, що з 15 грудня 2017 по 31 грудня 2024 вона отримала 10 871 заяв та скарг, з яких розглянула 10 613. Залишок нерозглянутих справ на 1 січня 2025 становив 258 заяв.
Суддя Ханова Р.Ф. також зазначила, що затримка у розгляді справи була зумовлена об’єктивними причинами, зокрема надмірним навантаженням.
Суддя Хохуляк В.В., який був включений до складу колегії суддів лише 16 квітня 2024, заявив, що наступного дня після його включення суд ухвалив постанову у справі, що, на його думку, спростовує доводи скаржника щодо порушення строків розгляду.
Позиція Вищої ради правосуддя
Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, розглянувши матеріали справи, дійшла висновку, що розгляд судової справи тривав понад 5 років і 7 місяців, що є суттєвим порушенням розумних строків судочинства. При цьому судді не вживали достатніх заходів для прискорення розгляду справи.
Відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», безпідставне затягування або невжиття суддею заходів для розгляду заяви, скарги чи справи у встановлений законом строк є дисциплінарним проступком. На підставі цього Третя дисциплінарна палата ухвалила рішення про відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф. та Хохуляка В.В.
Відео у тему: Відповідальність для чотирьох суддів за хабар (Київський апеляційний суд)
Чому це важливо?
Ця справа підіймає важливі питання щодо ефективності роботи судової системи та дотримання принципів справедливого судочинства. Кожен громадянин має право на своєчасний розгляд своєї справи, а затягування судових процесів на роки є неприпустимим. Рішення Вищої ради правосуддя про відкриття дисциплінарного провадження проти суддів Верховного Суду є важливим кроком у забезпеченні відповідальності суддів за дотримання процесуальних строків.
Висновок
Дисциплінарне провадження проти суддів Верховного Суду — це не лише питання особистої відповідальності конкретних суддів, але й важливий прецедент для всієї судової системи України. Сподіваюся, що ця справа стане сигналом для всіх суддів про необхідність дотримання розумних строків судочинства та поваги до прав громадян, юридичних та інших осіб на своєчасне правосуддя.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 181
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 174
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 126
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10697
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6069
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5725
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3545
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3203