БАНКИ ДЛЯ БАНКА.
Що робити?! Бути банкрутом чи боротися?!
БАНКИ ДЛЯ БАНКА.
На час укладення багатьох кредитних договорів з банками, фінансовий та економічний стан в Україні та світі був стабільний, ніщо не передбачало виникнення фінансових ускладнень, однак з осені 2008 року розпочалися раптові та значні погіршення фінансового та економічного стану України та світу, які тривають до цього часу та отримали назву «Світова фінансова криза».
Факт існування Світової фінансової кризи є загальновизнаним, про що свідчить значна кількість прийнятих Верховною Радою України законів, спрямованих на подолання наслідків фінансової кризи.
У зв’язку з фінансовою кризою відбулося знецінення гривні України, зменшилися обсяги послуг, будівництва та угод щодо нерухомості, зросли ціни на споживчі продукти та сировину, чого, фактично, ніхто не передбачав укладаючи відповідні кредитні договори.
Що робити?! Бути банкрутом чи боротися?!
У зв’язку з чим виникло багато судових справ де відповідачем виступає певний банк.
З урахуванням цього, хочу висловити свою думку, в тезисах, щодо певних договорів кредиту укладених с банками.
Відповідно до ст. 99 Конституції України і Указу Президента України «Про грошову реформу в Україні» національною грошовою одиницею України є гривня. Крім того, згідно із статтею 3 Закону України «Про платіжні системи та перекази грошей в Україні» гривня як грошова одиниця України є єдиним законним платіжним засобом в Україні і приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України. На підставі цього ст. 533 Цивільного кодексу України визначає як валюту виконання зобов’язань гривню, що використовується при здійснені як готівкових, так і безготівкових розрахунків.
Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні, однак сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.
Як правило, в договорах про надання кредитної лінії (а саме так їх і називають Банки), зазначається: «Банк надає Позичальнику грошові кошти у вигляді не поновлюваної відкритої кредитної лінії окремими траншами з лімітом кредитування **** доларів США, строком з «**»***200* р. по «**» ****20** р., зі сплатою**,0 відсотків річних.
Під лімітом кредитування, банки, як правило визначають, гранично допустиму суму заборгованості клієнта перед банком по основній суми наданого кредиту (без урахування відсотків і комісій) в період дії відповідного кредитного договору.
З цих підстав можна стверджувати, що в таких договорах кредиту відсутня ціна договору, а є лише посилання на ліміт кредитування, що в свою чергу не є ціною договору, а є гранично допустимою сумою, яку особа може отримувати у банку відповідними траншами.
Як правило, фактично сама ціна договору кредиту визначена (уточнена) в Іпотечному договорі.
В проаналізованих нами Іпотечних договорах, зазначалось: «…Іпотекодержатель надає Іпотекодавцю грошові кошти у вигляді кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі **** доларів США, що на момент укладення договору по курсу НБУ складає ****** гривень…».
Таким чином, вбачається, що ціною договору визначеною в іпотечному договору, і ціною відповідного договору кредиту є відповідна грошова сума в національній валюті гривні.
Відтак, у боржника є право вибору реалізації свого грошового зобов’язання, чи то в національній валюті України - гривні, чи то в іноземній валюті – доларах США.
Зазначене викладено в тезисах, без детального обґрунтування.
Однак особливу увагу хочу звернути на ст. 524 Цивільного кодексу України, де зазначено, що зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні, однак сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.
- Канбан – проста історія управління запасами Наталія Качан вчора о 23:44
- Справедлива індексація розміру пенсії: ВС зобов'язав ПФ провести індексацію пенсії Світлана Приймак 17.01.2025 15:25
- Без Господарського кодексу: що тепер кардинально зміниться Дмитро Зенкін 17.01.2025 12:34
- План щодо врегулювання конфлікту Володимир Горковенко 17.01.2025 10:29
- Сторічна угода: несподіваний аспект Євген Магда 17.01.2025 06:02
- Чи варто оскаржувати наказ на податкову перевірку після її початку? Світлана Приймак 16.01.2025 15:25
- Лідерство через усвідомлення: трансформація бізнесу Наталія Растегаєва 16.01.2025 13:46
- Свіже рішення у справі щодо захисту митних інтересів України Дмитро Зенкін 16.01.2025 12:34
- Інновації в енергетичному трейдингу: як технології змінюють ринок електроенергії та газу Ростислав Никітенко 16.01.2025 10:06
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов 15.01.2025 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин 15.01.2025 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак 15.01.2025 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова 15.01.2025 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
-
Ексміністр енергетики Литви Неверович очолив наглядову раду Енергоатому
Бізнес 2300
-
Десять тонн на кілометр. Як краматорське підприємство розпочало нове життя на Закарпатті
Бізнес 2037
-
ЄС звернеться за допомогою до короля Бельгії, якщо Орбан ветує продовження санкцій
Фінанси 1882
-
Mocha Mousse — наймодніший відтінок сезону, який він і як його додати до свого образу
Життя 1598
-
Українці повертаються до трудової міграції до Польщі. Біженців залишилось 15% – опитування
Бізнес 1515