БАНКИ ДЛЯ БАНКА.
Що робити?! Бути банкрутом чи боротися?!
БАНКИ ДЛЯ БАНКА.
На час укладення багатьох кредитних договорів з банками, фінансовий та економічний стан в Україні та світі був стабільний, ніщо не передбачало виникнення фінансових ускладнень, однак з осені 2008 року розпочалися раптові та значні погіршення фінансового та економічного стану України та світу, які тривають до цього часу та отримали назву «Світова фінансова криза».
Факт існування Світової фінансової кризи є загальновизнаним, про що свідчить значна кількість прийнятих Верховною Радою України законів, спрямованих на подолання наслідків фінансової кризи.
У зв’язку з фінансовою кризою відбулося знецінення гривні України, зменшилися обсяги послуг, будівництва та угод щодо нерухомості, зросли ціни на споживчі продукти та сировину, чого, фактично, ніхто не передбачав укладаючи відповідні кредитні договори.
Що робити?! Бути банкрутом чи боротися?!
У зв’язку з чим виникло багато судових справ де відповідачем виступає певний банк.
З урахуванням цього, хочу висловити свою думку, в тезисах, щодо певних договорів кредиту укладених с банками.
Відповідно до ст. 99 Конституції України і Указу Президента України «Про грошову реформу в Україні» національною грошовою одиницею України є гривня. Крім того, згідно із статтею 3 Закону України «Про платіжні системи та перекази грошей в Україні» гривня як грошова одиниця України є єдиним законним платіжним засобом в Україні і приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України. На підставі цього ст. 533 Цивільного кодексу України визначає як валюту виконання зобов’язань гривню, що використовується при здійснені як готівкових, так і безготівкових розрахунків.
Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні, однак сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.
Як правило, в договорах про надання кредитної лінії (а саме так їх і називають Банки), зазначається: «Банк надає Позичальнику грошові кошти у вигляді не поновлюваної відкритої кредитної лінії окремими траншами з лімітом кредитування **** доларів США, строком з «**»***200* р. по «**» ****20** р., зі сплатою**,0 відсотків річних.
Під лімітом кредитування, банки, як правило визначають, гранично допустиму суму заборгованості клієнта перед банком по основній суми наданого кредиту (без урахування відсотків і комісій) в період дії відповідного кредитного договору.
З цих підстав можна стверджувати, що в таких договорах кредиту відсутня ціна договору, а є лише посилання на ліміт кредитування, що в свою чергу не є ціною договору, а є гранично допустимою сумою, яку особа може отримувати у банку відповідними траншами.
Як правило, фактично сама ціна договору кредиту визначена (уточнена) в Іпотечному договорі.
В проаналізованих нами Іпотечних договорах, зазначалось: «…Іпотекодержатель надає Іпотекодавцю грошові кошти у вигляді кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі **** доларів США, що на момент укладення договору по курсу НБУ складає ****** гривень…».
Таким чином, вбачається, що ціною договору визначеною в іпотечному договору, і ціною відповідного договору кредиту є відповідна грошова сума в національній валюті гривні.
Відтак, у боржника є право вибору реалізації свого грошового зобов’язання, чи то в національній валюті України - гривні, чи то в іноземній валюті – доларах США.
Зазначене викладено в тезисах, без детального обґрунтування.
Однак особливу увагу хочу звернути на ст. 524 Цивільного кодексу України, де зазначено, що зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні, однак сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 176
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 53
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 18766
-
Лідер картелю ОПЕК несподівано перевищив квоту з видобутку нафти
Бізнес 5670
-
Після п’яти років полону відкрив ресторан. Історія танкіста, який став підприємцем
Бізнес 5274
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4945
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4844