ЖЕКи-управлінці або Чергові байки про реформу від чинної влади

На початку року профільний комітет схвалив законопроект «Про житлово-комунальні послуги» та подав його на першечитання до Верховної ради. В наступнийвівторок ця законодавча ініціатива вирине у порядку денному парламентарів,проте загалу досі про неї нічого не відомо. І це попри те, що зазначений проектзакону прямо стосується усіх мешканців багатоквартирних будинків, тобто понад65 % населення України.
Повна назва законопроекту звучить так: «Про внесення зміндо Закону України «Про житлово-комунальні послуги (щодо вдосконалення системиуправління житловим фондом та вирішення окремих питань у сфері наданняжитлово-комунальних послуг)».
Тож, давайте з’ясуємо, як саме законотворці плануютьвдосконалити систему управління житловим фондом. 
По-перше, співвласники житлового будинку зможуть обиратиспосіб управління та управителя на загальних зборах без утворення ОСББ. Ідеянепогана. Проте, тут треба врахувати, що всі ініціативні власники вже створилиОСББ, решту – нинішній стан справ влаштовує або ж мешканці просто не мають часута бажання розв’язувати проблеми ЖКГ.
Тут починається найцікавіше: якщо власники з тих чи іншихпричин не визначать управителя, то в законопроекті чорним по білому прописано –управителя обиратиме орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах.
Далі – велике АЛЕ: проведення конкурсу не обов’язкове утому разі, якщо управителем обиратиметься підприємство комунальної власності. Виходитьрух по колу – не встигли відмовитися від послуг ЖЕКу, як доведеться до нихповернутися. Тобто фактично основна суть «вдосконалення системи управлінняжитловим фондом» зводиться до перетягування на ЖЕКи невластивихїм функцій- функційуправителя, які жодним чином не вплинуть на якість наданих послуг.
Проте є ще одна, на перший погляд, не значна новація. Законопроектомпередбачається, що у разі визначення управителя, окремий договір про наданняпослуг з утримання будинків укладатися не буде, оскільки ці послуги входитимутьдо складу послуг з управління.
Ось тут варто розібратися детальніше. Справа у тому, що тарифина послуги з утримання будинків затверджують органи місцевого самоврядування. Аціна на послуги з управління будинком є договірною, тобто визначається задомовленістю сторін. Сторонами ж в даному випадку будуть управитель таспіввласники багатоквартирного будинку.
Як наші ЖЕКи домовляються з людьми – справа відома – про безпідставнозатягнуті стосунки із ЖЕКами в народі вже ходять байки. Таким чином, за тойчас, поки триватиме процедура погодження ціни на послуги комунальників, існуєвелика ймовірність, що будинки просто потонуть у смітті.
Окрім того, ці зміни автоматично торкнуться і тарифів наЖКП.Замість того, щоб встановлювати тарифи, місцева влада фактично самоусунетьсявід цієї функції. Аргументують ці зміни тим, що питання щодо тарифної сіткивідтепер споживачі мають вирішувати із ЖЕКом, який на той час отримає статусуправителя.
Таким чином, чергова житлово-комунальна «реформа» не лишепогіршить нинішній стан житлово-комунальної сфери, а й дозволить ЖЕКам відтятижирний куш коштів завдяки спекуляції довкола тарифів на ЖКП. А її справжня метафактично полягає у тому, щоб витрусити із кишень пересічних українців останнікопійки на користь посадовців від чинної влади.
Натомість справжня дієва реформа ЖКГ передбачає, перш завсе, інвестування коштів у ремонт житлового фонду та покращенняенергозбереження будинків. Адже, станом на сьогодні, 78% тепла, замість того,щоб обігрівати мешканців, йде на обігрів вулиць. Тому з 285 гривень, яківитрачаються на оплату гарячої води та опалення у середньостатистичнійоднокімнатній квартирі, 222 гривні йдуть «у повітря». Окрім того, лічильники напослуги ЖКГ треба встановити безпосередньо у багатоповерхівках і у такий спосібстимулювати надавачів послуг вчасно та якісно ремонтувати мережі. Тож владнапсевдореформа сфери ЖКГ – це лише відтягування неминучого і, як наслідок, - щебільше погіршення існуючої ситуації.