Несанкціоновані транзакції з платіжної картки: способи захисту
Інтернет- та смс-банкінг міцно увійшли у повсякденне життя. Але супутником швидких та зручних грошових розрахунків є ризики шахрайських дій, які вимагають від власників платіжних карток постійної пильності. При цьому банківські установи не завжди охоче ста
Перспектива доведення в суді факту, що клієнт банку – користувач інтернет- або смс-банкінгу не замовляв спірну транзакцію, а банк повинен відновити його становище та компенсувати збитки, реально існує. Саме тому не слід покладати руки, якщо з вашого рахунку проведено транзакцію, яку ви не замовляли, тобто якимось шахрайським шляхом.
Наведемо основні положення діючого законодавства, які гарантують захист прав клієнтів банків - споживачів фінансових послуг у подібних випадках:
- Частиною 1статті 40-1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що еквайр та емітент повинні проводитимоніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів, суб'єктів помилкових та неналежних переказів та вжиття заходів із запобігання або припинення зазначених переказів;
- Згідно із п. 8 Розділу 6 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджених Постановою правління Національного банку України № 705 від 5 грудня 2014 року, емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, в якому він був перед виконанням цієї операції;
- Відповідно до п п. 1, 6 ч. 1ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на захист своїх прав державою та звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
- Згідно із ч. 1ст. 22 Закону захист прав споживачів, передбаченихзаконодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Щодо захисту прав клієнтів банків слід навести оптимістичний судовий прецедент (ухвала ВССУ у справі № 6-32775ск15 від 01.02.2016 р.), з якого вбачається, що судова влада майже одноголосно стала на захист інтересів клієнта – користувача кредитної картки, який при отриманні смс-повідомлень про проведення несанкціонованих ним транзакцій та списання коштів негайно повідомив банк за гарячою лінією з опротестуванням та вимогою блокувати картку. Але коли банк відповів, що, оскільки списання коштів вже відбулося, клієнт має сплачувати кредит та проценти за проведеними (шахрайськими!) транзакціями, він негайно звернувся до поліції, а згодом і до суду. Судовий розгляд пройшов всі інстанції: несанкціоновані транзакції визнано нечинними, позивачу повернули списані кошти, скасували нараховані банком проценти за кредит ті штрафні санкції, та присудили на його користь з банку пеню за неналежне виконання переказу.
Але зауважимо, що суттєвими аспектами цієї та подібної ситуації є наступні:
- відповідно до правил користування платіжними картками, які були невід ’ємною частиною укладеного кредитного договору, при видачі карти банк за замовчуванням блокує можливість використання карти в мережі інтернет, а також при здійснення ризикових операцій за кордоном;
- згідно із зазначеними правилами, якщо клієнт бажає отримати можливість оплати товарів/послуг через мережу Інтернет, йому необхідно подати заявку на розблокування карткового рахунку або оформити до свого карткового рахунку додаткову Інтернет карту;
- спірні транзакції з рахунку клієнта були проведені через мережу інтернет з використанням невідомими особами платіжної картки в мережі інтернет, яку клієнт/позивач не замовляв (тобто, без його згоди);
- клієнт повинен виконати умови правил користування платіжними картками, згідно з якими інформувати банк, а також правоохоронні органи про факти втрати карти, стікеру, ПІНу, сім-карти мобільного телефону, отримання повідомлення про їх незаконне використання; у разі настання вищевказаних випадків необхідно звернутися до відділення банку за телефонами гарячої лінії. Зокрема, згідно з цими правилами клієнт зобов'язаний негайно повідомляти банк шляхом дзвінка до колцентру (протягом 15 хвилин) інформацію, що стала відома клієнту про втрату/викрадення карти, стікеру PayPass, сім-карти мобільного телефону, несанкціоновані транзакції за його рахунками (а також за рахунками третіх осіб).
Отже, виконання умов/дій, які свідчать про належний рівень дбайливості клієнта, його добросовісність як споживача фінансових послуг презюмується та є гарантією покладання на банк ризиків від шахрайських транзакцій.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 183
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 178
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 134
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10767
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6095
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5876
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3563
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3272