Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
06.04.2021 11:14

Чи можуть приватні юридичні особи замінити державний контроль у будівництві?

Керівниця громадської організації "Разом проти корупції"

У статті розглядається доцільність, ризики та альтернативи введення в Україні приватного архітектурно будівельного контролю.

Держава не справляється з функцією контролю у будівництві. Вона не в змозі впоратися не тільки з корумпованістю своїх контролерів, яким вже рік як повиривали жала, усунувши від повноважень здійснювати перевірки. Передусім держава не може впоратися з шаленим попитом на корупцію. Десятки тисяч об’єктів по країні, що збудовані на відведених з порушеннями земельних ділянках, за виданими з порушеннями містобудівними умовами та обмеженнями, зведені з порушеннями ДБН – прагнуть отримати статус “введений в експлуатацію”. За кожним – вже сплачені хабарі та мільйони інвестицій. В усіх випадках шукаються шляхи, рішення та люди, які можуть довести справу до кінця. А одночасно народжуються нові об’єкти з порушеннями, натхненні вже побудованими «порушниками». Як зупинити цей вал? І якщо зносити усе незаконно збудоване – то з чого почати? Не в змозі нічого з цим зробити законодавці шукають альтернативні моделі. Один з варіантів – запровадження приватного архітектурно-будівельного (містобудівного) контролю.

Але чи спроможні будуть приватні контролери виконати свою основну функцію – забезпечити контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування, проектної документації? За умови, коли значна кількість об’єктів вже розпочата чи повністю зведена з порушеннями усіх зазначених вище параметрів.

На профільному комітеті Верховної Ради України 29 березня обговорювали законопроєкт, яким планується створити таких контролерів – уповноважені юридичні компанії,  що надаватимуть послуги архбудконтролю, матимуть у штаті ліцензованих і кваліфікованих працівників та чинні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Такі особи мають замінити сьогоднішні органи державного архітектурно-будівельного контролю на місцях (ДАБК) та здійснювати містобудівний контроль стосовно об’єктів з незначними наслідками (СС1)  (крім житлових), об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (крім об’єктів підвищеної небезпеки та об’єктів будівництва, що становлять державну таємницю). Замовник будівництва укладатиме цивільно-правові договори з такими юридичними особами. А їхні представники матимуть безперешкодний доступ до об’єкта будівництва, регулярно його перевірятимуть та викладатимуть у Державну електронну систему у сфері будівництва обов’язкові для усунення замовником приписи. Двічі – після закладення фундаменту та після підведення до об'єкта будівництва зовнішніх мереж – проводитимуть огляд та готуватимуть звіти, що оприлюднюються у Електронній системі.  У разі неусунення приписів, юридичні особи, так само які і нині діючі інженери технічного нагляду, мають повідомляти про це правоохоронні органи та Державну інспекцію архітектури та містобудування (ДІАМ).

Якщо інспектор Державного будівельного контролю міг за хабар не помічати порушень, то що має змінитися, якщо при існуючому попиті на порушення перевірки буде виконувати найнята замовником «юридична особа»? Очевидно, що такий приватник гарантовано «вбудується» в існуючу систему легалізації корупції. Адже великі забудовники давно мають повний комплект усіх необхідних служб: власні архітектурні та проєктні бюро, компанії, що здійснюють експертизу проєктної документації. Тому їм буде не складно створити і уповноважених юридичних осіб. Менші замовники будівництва найматимуть юридичних осіб, які теж слухняно виконуватимуть їхні вказівки, або ж не матимуть замовлень, чи розрахунку  за пророблену роботу, якщо їх фахівці будуть занадто принциповими.

Згідно з міжнародним досвідом залучення приватних структур для здійснення будівельного контролю найчастіше відбувається для окремих функцій. Наприклад, залучаються приватні експертні організації, технагляд, інженери-консультанти, страхові організації. Приватні інспектори можуть бути хорошим рішенням для законослухняних громадян. Але в переважній більшості країн контроль залишається державним та впроваджується на муніципальному рівні.  До прикладу, в США контроль за будівництвом є функцією місцевої влади. Відповідність усім параметрам чиновник аналізує двічі: на стадії проєктування та на стадії введення в експлуатацію. Все чітко розписано та регламентовано: якщо відповідаєш вимогам, то дозволи отримувати легко.

Якщо чиновник погодив певні параметри, то саме він несе за це відповідальність. Якщо ж параметри порушили будівельники, то кримінальну відповідальність несуть вже вони. А архітектори і проектанти відповідають своїми сертифікатами та місцем у рейтингах, за якими усі ретельно слідкують.

Біла книга GIZ “Пропозиції щодо законодавчого та адміністративно-правового реформування сфери міського розвитку в Україні” зазначає, що в Німеччині архітектурно-будівельний контроль (державні функції) є повноваженнями районних та міських адміністрацій.  Меншим містам функція будівельного контролю також може бути делегована, якщо вони подають відповідну заявку і мають достатню кількість фахівців (передусім інженерів-будівельників). Фактично за нижчими органами будівельного контролю здійснюють нагляд органи наступного, вищого адміністративного рівня, які можуть надавати вказівки та ухвалювати рішення у разі суперечок. Дуже ретельна увага приділяється дозволу, особливо, якщо мова йде про будівництво складних об’єктів.  Отримання дозволів – досить тривала процедура, під час якої органи будівельного управління ретельно вивчають заявку. До ухвалення дозволу залучають сусідів, громадськість та інші державні установи. 

Отож, ми маємо сфокусуватися на профілактиці та упередженні проблем на якомога більш ранніх стадіях. Якщо будуть оприлюднені якісні вихідні дані (основні параметри) для будівництва, забезпечено усунення порушень під час видачі дозволів, забезпечено правдивість експертних звітів на проєктну документацію на будівництво об'єктів, а головне, якщо публічно і показово буде знесено щонайменше 10 будівель ключових забудовників (за їх рахунок), побудованих з максимальними порушеннями, – є шанси, що нові будівництва триматимуться берегів законодавства. Тільки тоді контроль держави отримає шанс бути ефективним! А зараз це лише питання, хто візьме гроші від забудовника: державні структури чи пов’язані з ними комерсанти, або ж вдасться проскочити через «вікна можливостей» штучно створеного хаосу під назвою «реформа ДАБІ». 

В Україні немає проблеми одного лише недосконалого архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Є проблема корупції на всіх етапах містобудівної діяльності, що починається з битв за депутатство у місцевих радах, де обранці потім дружно голосують за прийняття Детальних планів території (ДПТ), що порушують Генплан. Відтак,  простих рішень немає (прошу пробачення у однойменного офісу пана Саакашвілі). Можливо, найбільш прагматичним рішенням було би проведення спеціально створеними комісіями моніторингу незаконних (чи зведених з порушеннями) будівництв, визначення їх чіткого і вичерпного переліку та подальше ухвалення двох типів рішень перехідного періоду. Перше – знесення усіх небезпечних для життя будівель. А друге – запровадження штрафів за перевищену щільність, висотність та інші порушення (залежно від їх складності). По суті – добре знайомі забудовникам  «10 – 20 – 30 – 100 $ за м2», але в муніципальний бюджет.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи