Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
13.12.2019 16:19

Досягти Цілей сталого розвитку неможливо без громадського сектору

Керівниця групи проектів ПРООН з демократичного врядування

Отже, чим громадські лідери можуть допомогти?

Минуло майже п’ять років з моменту, коли на зустрічі вищого рівня в ООН у Нью-Йорку представники 193 країн ухвалили нову глобальну програму «Перетворення нашого світу: Порядок денний у галузі сталого розвитку на період до 2030 року», що містить 17 Цілей сталого розвитку і 169 завдань. Фактично було визначено перелік нових орієнтирів для розвитку світу на період до 2030 року. Мабуть тоді, 25 вересня 2015 року, лідерам держав видавалося, що 15 років – це чимало часу. Але вже сьогодні зрозуміло, що виклики сталого розвитку, як-от кліматичні зміни, скорочення соціальної нерівності, забезпечення якісної системи охорони здоров’я, освіти, публічних послуг тощо, є настільки всеосяжними, що цільових показників за деякими напрямками можна не досягнути. 

В Україні дотепер не всі діти охоплені системою дошкільної освіти, а показники смертності від серцево-судинних захворювань є найвищими в Європі. Понад 40% дорослого населення України віком від 18 до 65 років мають принаймні одне хронічне захворювання. За однакову роботу жінкам платять у середньому на 20% менше, ніж чоловікам. Люди з інвалідністю сприймаються як об’єкти соціальної допомоги, але практично не залучені до процесів прийняття рішень, і їх кількість постійно зростає внаслідок конфлікту, а житлові, виборчі та соціальні права внутрішньо-переміщених осіб залишаються обмеженими. 

Зважаючи на трансформаційний характер та масштаб Порядку денного сталого розвитку - 2030, уряди не можуть самостійно його реалізувати. По всьому світу організації громадянського суспільства відіграють одну з провідних ролей у процесі досягнення Цілей сталого розвитку, й Україна не має бути винятком. Отже, чим громадські лідери можуть допомогти? 

1. Стати голосом найбільш вразливих верств населення 

Засадничим принципом Порядку денного в галузі сталого розвитку - 2030 є «не залишити нікого осторонь». Кого ж зазвичай залишають осторонь? Часто в державі бракує даних, статистики для того, щоб дати відповідь на це питання. В Україні такими групами населення зазвичай є жінки, люди з інвалідністю, внутрішньо-переміщені особи, роми (особливо ті, які не мають документів) і ЛГБТІК. Але питання щодо визначення тих, хто залишається осторонь, має постійно переглядатись із огляду на нові виклики та контекст. Наприклад, у світлі цифрової трансформації, яку розпочав новий уряд України, осторонь можуть залишитися люди похилого віку та мешканці віддалених сільських громад. 

Серед успішних прикладів такої діяльності варто відзначити роботу громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» з адвокації виборчих прав внутрішньо-переміщених осіб, Центр «Жіночі перспективи» з відстоювання прав жінок щодо участі в процесі прийняття рішень та допомоги тим, хто постраждав від домашнього насильства та торгівлі людьми, громадської організації «Інститут інноваційного врядування» зі створення можливостей для людей із порушеннями зору користуватись сайтами органів влади та чимало інших.

2. Сприяти підзвітності органів влади 

Люди в Україні традиційно мають низький рівень довіри до державних інституцій, що, зрештою, призводить до низького рівня їхнього залучення до розробки політик та прийняття рішень на національному рівні. Починаючи з 2014 року, в Україні суттєво зріс рівень відкритості та прозорості органів влади завдяки впровадженню відкритих даних, єдиної системи електронних публічних закупівель ProZorro, надання адміністративних послуг онлайн, громадських бюджетів. Проте країна залишається на 120 місці (з 180) у рейтингу Тransparency International за індексом сприйняття корупції (2018). 

Громадські організації можуть виконувати важливу роль громадського нагляду за реалізацією політик, дотриманням принципу інклюзивності та доброчесності демократичних процесів. Такі практики можуть бути особливо успішними на місцевому рівні. Наприклад, у Полтаві громадські активісти знищили корупційну схему неформальних платежів у лікарнях. Завдяки місцевим організаціям, у багатьох містах сьогодні можна просто зі свого мобільного прослідкувати за рішеннями місцевої ради, надіслати запит на отримання публічної інформації чи перевірити, скільки грошей було виділено на обладнання спортивного майданчика у місті. 

Утім, зважаючи на тенденцію в усьому світі щодо звуження громадського простору, важливо, щоб і самі громадські організації були підзвітні громадянам – залучали мешканців громад до своєї діяльності, звітувати їм про свої результати. Так, сім громадських організацій Волині в 2019 році вперше спробували спільними зусиллями звітувати перед громадою про свою діяльність, а Агентство економічного розвитку з м. Вознесенськ взагалі перейняло бізнес-підходи та запровадило стратегічне планування своєї діяльності, завдяки чому з 2017 по 2019 рр. подвоїло свій операційний бюджет та збільшило кількість бенефіціарів з 3 000 до 5 000 осіб.

3. Посилювати роль надавачів соціальних послуг 

Соціальні послуги – це допомога тим вразливим верствам населення, які опинилися у складних життєвих обставинах і не можуть подолати їх самостійно. У перспективі, в Україні функція надання соціальних послуг переходитиме від державних інституцій місцевим громадам, що сприятиме підвищенню їхньої якості та рівня охоплення тих, хто таких послуг потребує. 

Наприклад, Подільська правова ліга, яка є регіональним хабом громадянського суспільства у Хмельницькому, безоплатно надає первинну правову допомогу населенню, а також допомагає громадянам із вразливих груп звертатись по захист своїх прав до органів державної влади, місцевого самоврядування та судів. Тим часом БО «100% Життя» надає послуги більш ніж 190 тисячам пацієнтів, 90 тисяч з яких — люди, які живуть з ВІЛ. Надання послуг також дозволяє близько розуміти цільову аудиторію та ефективно адвокувати її потреби. Так, у Черкасах БО «Позитивні жінки» у співпраці з місцевими громадськими організаціями та активістами ефективно домоглася виділення коштів місцевими органами влади на створення притулку для жінок, які постраждали від домашнього насильства. 

4. Моніторинг прогресу через збір даних та звітування 

У вересні 2019 року Президент України підписав Указ, згідно з яким Цілі сталого розвитку мають слугувати орієнтирами для проектів програм та нормативно-правових актів з метою забезпечення збалансованості економічного, соціального та екологічного вимірів сталого розвитку України. У нашій діяльності ми вже неодноразово переконалися, що такий підхід сприяє якісному оновленню відповідних програм. 

Так, наприклад, у 2018 році План дій за Ініціативою «Відкритий Уряд» на 2018-2020 роки став результатом широкомасштабних консультацій із активним залученням місцевих організацій громадянського суспільства. Завдяки його узгодженню з Цілями сталого розвитку, тепер Україна має зобов’язання, спрямовані на відкриття вільного доступу користувачів до Національного репозитарію академічних текстів (ЦСР 4), забезпечення вільного доступу громадян до екологічної інформації (ЦРС 11), перехід на електронне впровадження Ініціативи прозорості видобувних галузей (ЦСР 9), створення онлайн-платформи для взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства (ЦСР 16). 

До того ж, і в процесі вимірювання досягнення Цілей сталого розвитку регіонами України громадські організації можуть відіграти трансформаційну роль. 

Насправді, те, яким буде світ після 2030 року, залежить від кожного з нас. Утім, будь-які дії потребують належного рівня обізнаності. І вже на початку 2020 року в Україні запустяться онлайн-курси зі сталого розвитку, у тому числі – для громадських діячів. Ініціатива належіть Програмі розвитку ООН, яка втілює проект «Онлайн-освіта задля сталого розвитку» за фінансової підтримки уряду Німеччини через Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Зокрема, один із курсів орієнтований на представників громадських організацій та об’єднаних територіальних громад, громадських лідерів та активістів, які небайдужі до економічних, екологічних і соціальних проблем, та прагнуть бути агентами змін і будувати функціональні партнерства між усіма зацікавленими сторонами. Адже сьогодні усім нам дуже важливо не тільки усвідомити персональну відповідальність за власний вплив на розвиток і майбутнє, а й отримати орієнтири як діяти далі. Долучаймося!

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи