Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
20.01.2016 10:45
Закон Н. Савченко: які проблеми кримінально-правової юстиції вирішує
22 грудня 2015 року Президентом України підписано Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» (далі – Закон).
22 грудня 2015 року Президентом України підписано Закон України «Провнесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядкузарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» (далі – Закон).
При висвітленні у різноманітнихджерелах питань реєстрації відповідного законопроекту, прийняття Закону та йогопідписання наголошувалось, що даний законодавчий акт ефективно стимулюватимеоргани досудового розслідування та суддів до швидкого розгляду проваджень.
З метою визначення ефективностіприйнятого Закону пропоную порівняти поставлені перед ним завдання та прописанімеханізми.
Так, в пояснювальній записці дозаконопроекту (р.н. 3413 від 05.11.2015) метою та завданнями його прийняття було визначено:
Як випливає з наведеного Законповинен вирішувати доволі широкий спектр проблем кримінально-процесуального такримінально-виконавчого регулювання.
Разом з тим, з аналізу тексту Закону вбачається, що єдиним механізмом,який передбачається цим Законом, є «зарахуваннясудом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі … зрозрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі».
При цьому у тій же пояснювальнійзаписці не міститься жодного обґрунтування юридичної доцільності саме такогопорядку зарахування судомстроку попереднього ув’язнення, саме такого способу вирішення наведених проблем. Основнийнаголос робиться на те, що порушення прав і законних інтересів підозрюваних тапідсудних, приниження їх честі й гідності з огляду на презумпцію невинуватостівідбувається за рахунок неналежних умов перебування у слідчих ізоляторах,зокрема порушення санітарно-гігієнічних умов. При цьому сам Закон не міститьнавіть натяку на спробу унормування та покращення перебування таких осіб увідповідних установах.
Таким чином яскравопрослідковується невідповідність цілей та засобів їх досягнення, підміна понятьпри визначенні фактичних умов перебування у слідчому ізоляторі та юридичнихпідстав такого перебування.
Необхідно зауважити, що зарахування судом строку попередньогоув’язнення є стандартною обов’язковоюпроцедурою, що здійснюється під час винесення вироку. У зв’язку з цим не зовсімзрозуміло, як зміна по суті лише арифметичної дії під час такого зарахуваннястимулюватиме «значне зменшення строків утримання осіб у слідчому ізоляторі».Тим більше, що реальних механізмів заохочення органів досудового розслідуваннята суддів до такого зменшення Закон не містить.
Крім того, якщо відповідно до положень КПК України тривалістьстроків досудового розслідування доволі жорстко регламентована, то тривалістьсудового розгляду у часі обмежується виключно принципом розумності. Такимчином, доволі легко спрогнозувати зовсім іншу тенденцію, коли сторона захиступрямо зацікавлена у якнайдовшому перебуванні підозрюваного, підсудного підтаким видом запобіжного заходу. А отже вести мову про скорочення кількостілюдей, які утримуються у слідчих ізоляторах, а тим більше про економіюбюджетних коштів зовсім недоречно.
Згідно із останнім абзацом частини п’ятої статті 72 ККУкраїни зарахування судом строкупопереднього ув’язнення уже називається звільненням і «допускається на стадіїсудового розгляду кримінального провадження і на стадії досудовогорозслідування такого кримінального провадження», тобто фактично може бутизастосоване до винесення вироку, або навіть до початку судового розгляду, щовзагалі є кримінально-правовим абсурдом.
Крім наведеного, Закон обумовлює фактичне руйнування системидиференціації та індивідуалізації покарання, оскільки за таких умов неможливодосягнути однакової практики призначення покарання, і відповідно застосуваннязвільнення від покарання та його відбування.
Підсумовуючи наведене, даний Закон не в змозі забезпечитивиконання жодного з окреслених завдань і в той же час створить низку новихпроблем.
Одним з основних аргументів щодо необхідності прийняття цьогоЗакону безумовно стало його авторство. Ім’я Надії Савченко – це вже бренд, щоототожнюється з Патріотизмом, Правдою, Незламністю. Відповідно і закон за їїавторства обіцяв стати знаковим у сфері подолання проблем кримінально-правової юстиції.
Залишається сподіватися, що пані Надія маєдуже опосередковане відношення до цього Закону, і шкодувати, що її ім’япричетне до чергової парламентської імітації вирішення проблем.
При висвітленні у різноманітнихджерелах питань реєстрації відповідного законопроекту, прийняття Закону та йогопідписання наголошувалось, що даний законодавчий акт ефективно стимулюватимеоргани досудового розслідування та суддів до швидкого розгляду проваджень.
З метою визначення ефективностіприйнятого Закону пропоную порівняти поставлені перед ним завдання та прописанімеханізми.
Так, в пояснювальній записці дозаконопроекту (р.н. 3413 від 05.11.2015) метою та завданнями його прийняття було визначено:
- «відновлення прав і законних інтересів людей,засуджених до позбавлення волі, права яких були значно обмежені під час утримання під вартою;
- сприяння зменшенню строків утримання в слідчихізоляторах громадян, які знаходяться під слідством і судом;
- приведення у відповідність до міжнароднихстандартів умов утримання під вартою;
- значне зменшення строків утримання осіб у слідчихізоляторах;
- економіябюджетних коштів у зв’язку із скороченням кількості людей, яких утримують услідчих ізоляторах».
Як випливає з наведеного Законповинен вирішувати доволі широкий спектр проблем кримінально-процесуального такримінально-виконавчого регулювання.
Разом з тим, з аналізу тексту Закону вбачається, що єдиним механізмом,який передбачається цим Законом, є «зарахуваннясудом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі … зрозрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі».
При цьому у тій же пояснювальнійзаписці не міститься жодного обґрунтування юридичної доцільності саме такогопорядку зарахування судомстроку попереднього ув’язнення, саме такого способу вирішення наведених проблем. Основнийнаголос робиться на те, що порушення прав і законних інтересів підозрюваних тапідсудних, приниження їх честі й гідності з огляду на презумпцію невинуватостівідбувається за рахунок неналежних умов перебування у слідчих ізоляторах,зокрема порушення санітарно-гігієнічних умов. При цьому сам Закон не міститьнавіть натяку на спробу унормування та покращення перебування таких осіб увідповідних установах.
Таким чином яскравопрослідковується невідповідність цілей та засобів їх досягнення, підміна понятьпри визначенні фактичних умов перебування у слідчому ізоляторі та юридичнихпідстав такого перебування.
Необхідно зауважити, що зарахування судом строку попередньогоув’язнення є стандартною обов’язковоюпроцедурою, що здійснюється під час винесення вироку. У зв’язку з цим не зовсімзрозуміло, як зміна по суті лише арифметичної дії під час такого зарахуваннястимулюватиме «значне зменшення строків утримання осіб у слідчому ізоляторі».Тим більше, що реальних механізмів заохочення органів досудового розслідуваннята суддів до такого зменшення Закон не містить.
Крім того, якщо відповідно до положень КПК України тривалістьстроків досудового розслідування доволі жорстко регламентована, то тривалістьсудового розгляду у часі обмежується виключно принципом розумності. Такимчином, доволі легко спрогнозувати зовсім іншу тенденцію, коли сторона захиступрямо зацікавлена у якнайдовшому перебуванні підозрюваного, підсудного підтаким видом запобіжного заходу. А отже вести мову про скорочення кількостілюдей, які утримуються у слідчих ізоляторах, а тим більше про економіюбюджетних коштів зовсім недоречно.
Згідно із останнім абзацом частини п’ятої статті 72 ККУкраїни зарахування судом строкупопереднього ув’язнення уже називається звільненням і «допускається на стадіїсудового розгляду кримінального провадження і на стадії досудовогорозслідування такого кримінального провадження», тобто фактично може бутизастосоване до винесення вироку, або навіть до початку судового розгляду, щовзагалі є кримінально-правовим абсурдом.
Крім наведеного, Закон обумовлює фактичне руйнування системидиференціації та індивідуалізації покарання, оскільки за таких умов неможливодосягнути однакової практики призначення покарання, і відповідно застосуваннязвільнення від покарання та його відбування.
Підсумовуючи наведене, даний Закон не в змозі забезпечитивиконання жодного з окреслених завдань і в той же час створить низку новихпроблем.
Одним з основних аргументів щодо необхідності прийняття цьогоЗакону безумовно стало його авторство. Ім’я Надії Савченко – це вже бренд, щоототожнюється з Патріотизмом, Правдою, Незламністю. Відповідно і закон за їїавторства обіцяв стати знаковим у сфері подолання проблем кримінально-правової юстиції.
Залишається сподіватися, що пані Надія маєдуже опосередковане відношення до цього Закону, і шкодувати, що її ім’япричетне до чергової парламентської імітації вирішення проблем.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов вчора о 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв вчора о 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук вчора о 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко вчора о 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков вчора о 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар вчора о 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич вчора о 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
Топ за тиждень
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 521
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 236
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 169
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 154
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 123
Популярне
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 10449
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9864
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 5685
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 5112
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 5074
Контакти
E-mail: [email protected]