Хиткі основи Міжмор’я

Державний секретар у Канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський в ефірі Польського Радіо 13 вересня ц.р. відзначив, що якщо саміт ЄС в Братиславі буде зустріччю з ввічливості, то стане черговим сигналом слабкості лідерів в Європі. А це, на думку Щерсько

Державний секретар у Канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський в ефірі Польського Радіо 13 вересня ц.р. відзначив, що якщо саміт ЄС в Братиславі буде зустріччю з ввічливості, то стане черговим сигналом слабкості лідерів в Європі. А це, на думку Щерського, створить шанс для лідерства країн Центральної Європи.

Саміт ЄС в Братиславі, що відбувся 16 вересня, і справді став демонстрацією розгубленості лідерів ЄС та їх стурбованості долею спільноти. Головними питаннями незгоди знову стали політика щодо мігрантської кризи та політика жорсткої економії. Італійський прем’єр-міністр Матео Ренці навіть відмовився від спільної прес-конференції з Ангелою Меркель та Франсуа Оландом через неможливість дійти компромісу. Федеральний канцлер, в свою чергу, була досить відвертою у своїх переживаннях стосовно майбутнього ЄС. І справа тут не лише в розходженнях щодо поточних антикризових заходів, адже Європейському Союзу вже неодноразово передрікали занепад і щоразу урядам країн ЄС вдавалось домовитися, розроблялися нові інструменти,з’являлися нові інституції і ЄС ставав лише сильнішим. Об’єднана Європа могла б спокійно пережити і сьогоднішні виклики, якби не проблеми внутрішнього характеру, які справді є небезпечними. Ангела Меркель чудово розуміє ситуацію і називає ці проблеми прямо - “націоналізм, егоїзм та тенденції до радикалізації”. Це речі прямо протилежні європейським цінностям, які винесені навіть в установчі документи Європейського Союзу, - таким як, повага до людської гідності, свобода, демократія, плюралізм, терпимість, справедливість, солідарність, рівність, верховенство права та дотримання прав людини, включаючи права осіб, що належать до меншин. І справа в тому, що ці цінності і принципи складають єдине ціле з єдністю ЄС. Вони її цементують. Саме тому ЄС — успішний проект, який забезпечив комфортні умови для розвитку усіх його членів.

С ьогодні удар припадає саме в серце європейської єдності — через сумнів,нівелювання та відторгнення чималою частиною громадян ЄС європейських цінностей. Європа випестила покоління, яке має досвід постійного покращення життя і яке досить легковажно ставиться до досвіду тих, хто цю спільноту створював. Це покоління, роздратоване незначними економічними незручностями, готове ризикнути і спробувати “заборонені страви” радикалізму та нетерпимості. Тліюче внутрішнє незадоволення громадян держав ЄС успішно розпалюється методами гібридної війни — насадженням ззовні тривоги, в ідчуття незахищеності та недовіри до власних конституційних органів влади. Саме громадяни ЄС, використовуючи демократичні інститути об’єднаної Європи, можуть її зруйнувати, привівши через вибори до влади тих, хто має таку мету. 19 вересня в Берліні відбулися місцеві вибори, які вважаються своєрідним показником розподілу голосів на майбутніх виборах в Бундестаг. Це вже другі місцеві вибори, на яких значний відсоток голосів отримує крайньо-права партія “Альтернатива для Німеччини”. Однак, якщо ЄС може витримати “ігри в націоналізм” від таких країн, як Угорщина, то німецький експеримент з радикалізацією соціуму та політичної еліти може поставити крапку в проекті об’єднаної Європи. Саме тому, щонайменше здивування викликає сподівання Державного секретаря у Канцелярії президента Польщі Кшиштофа Щерського на те, що слабкість лідерів старої Європи може дати якийсь шанс для лідерства Європи Центральної.

На Економічному Саміті в Криниці (6-8 вересня, ц.р.) прем'єр-міністри країн Вишеградської четвірки заявили про те, що Центральна Європа має певний антикризовий план для порятунку ЄС. Деталі обіцяли розкрити в Братиславі. Інтрига протрималася рівно півхвилини, аж поки Віктор Орбан не почав говорити про те, що “усі європейські цінності тепер не знайдеш в старій Європі, лише у країнах Вишеградської четвірки збереглися справжні цінності”. Прем’єр-міністр Угорщини виступав у своєму традиційному жорсткому стилі і дарма, що він щедро пересипав виступ “європейськими цінностями” та “толерантністю до мігрантів з України”, стійкий дух шовінізму і ксенофобії відчувався надто гостро. Але найбільшою прикрістю стало відкриття того, що слова Орбана зустрічала приязною посмішкою прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло. Очевидно, така позиція польського глави уряду не є таємницею, раз голова Європейської Ради Дональд Туск напередодні саміту ЄС у Братиславі відвідав Будапешт і Варшаву для того щоб закликати прем’єр-міністра (Б.Шидло) “аби її уряд сприймав Європу як щось, про що ми повинні разом дбати, а не нападати чи піддавати сумніву”.

Сьогодні президент Польщі Анджей Дуда ставить за мету розвивати "південний клин" зовнішньої політики Польщі, тобто балкансько-середземноморський напрямок. Це вже не V4. Це претензія на регіональне лідерство ширшого формату. Стимулами для такої регіональної об'єднувальної активності можна назва ти : 1) польські зовішньополітичні амбіції; 2) російську агресію, страх перед якою змушує центральноєвропейські держави гуртуватися; 3) справді ослаблення європейської єдності.

Більшість регіональних країн входить до ЄС і вже максимально інтегровані між собою, особливо в сфері економіки, інтерес в якій завжди є найбільшим стимулом інтеграційних проектів. Додана вартість регіональної інтеграції за польським сценарієм, згідно слів Державного секретаря у Канцелярії президента Польщі, полягає у протиставленні ідентичностей країн ЦСЄ та Старої Європи: "Ми маємо оберігати справжні європейські цінності - цінності сім'ї та національної ідентичності на противагу мульті-культі" (з виступу Кшиштофа Щерського в Криниці).

Від такого бачення регіональної співпраці стає тривожно. Адже це саме об'єднана Європа з її цінностями дозволила державам Центрально-Східної Європи спокійно розвивати власну ідентичність і підвищувати рівень життя своїх громадян. І коли звучать голоси про те, що “оті цінності - вже не цінності”, а "наші цінності - справжні цінності”, згадується трагічна історія цих земель, коли Європа ще не була об'єднана.

Сьогодні в польській зовнішньополітичній риториці звучать різні терміни і абревіатури: АВС, Європа Карпат, Тримор'є, Міжмор'я, ААВС. Але всі вони матимуть значення та цінність (в тому числі і для України), коли ініціатори припинять мріяти про “часи минулої величі” і зосередяться на справді об'єднуючих чинниках, таких як: безпека, культурна близькість, нові можливості для стимуляції економічного розвитку, розвиток регіональної інфраструктури тощо. Власне, те, що може посилити і регіон, і Європу в цілому.