Е-запити та е-звернення як інструменти участі у справах країни та громад

Участь у житті країни та громади передбачає постійний обмін інформацією між громадянином та державними інституціями. Давайте розглянемо, що таке електронні запити та електронні звернення і як громадянин може використати електронні запити та електронні звернення, спілкуючись із тими, хто розпоряджається бюджетними коштами (як державного так і місцевого бюджету), виконує владні повноваження та має в своєму розпорядженні суспільно важливу інформацію.

В першу чергу звернімо увагу на те, що вимога отримати інформацію від розпорядника у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» та вимога надати відповідь на звернення у порядку Закону України «Про звернення громадян» відрізняються за своєю суттю, що в свою чергу призводить до різного регулювання, різних вимог до оформлення і різного поряду надання відповідей. 

Запити на доступ до інформації – відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»

Звернення громадян – відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

У відповідь на запит на інформацію громадянин (або юридична особа) просить надати інформацію, яку розпорядник інформації (орган державної влади, орган місцевого самоврядування, комунальне підприємство та інший розпорядник відповідно до статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації») вже створив, вона є готова і доступна в розпорядника (або зобов’язаний був створити, відповідно до обсягу своїх повноважень). Зверніть увагу, що у такому випадку інформація створюється незалежно від прохання запитувача, вона має бути створена або зібрана розпорядником незалежно від наявності інформаційних запитів.

Запит на доступ до інформації у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» стосується готової та доступної інформації, яку розпорядник створив або зібрав в порядку виконання своїх повноважень або функцій.

Тим часом, у відповідь на звернення громадянин (або група громадян) у порядку Закону України «Про звернення громадян» просить створити інформацію спеціально для нього – дати відповідь на його скаргу, зауваження, повідомлення, заяву або клопотання. Звернення громадян є універсальною можливістю для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення. Ще раз варто підкреслити суттєву відмінність – інформація у відповідь на звернення громадянина стосується тільки цієї особливої ситуації, щодо якої звертаються.

Звернення громадянина у порядку Закону України «Про звернення громадян» - це прохання надати відповідь на скаргу, зауваження, пропозицію, заяву або клопотання, що передбачає створення нової інформації, яку органи державної влади, місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, створюють або збирають в порядку реалізації їх статутної діяльності.

Із цієї відмінності та змісту згаданих законів випливає, що запит на доступ до інформації подається тільки до розпорядника (органу державної влади, місцевого самоврядування, комунального підприємства, інших категорій, чітко передбачених законом). Будь ласка, не вказуйте посадову особу розпорядника, коли подаєте запит на доступ до інформації: ні суддя, ні прокурор, ні депутат не є розпорядниками публічної інформації. Належними розпорядниками публічної інформації в такому випадку є відповідний суд, прокуратура чи рада. А звернення громадянина може бути подане і до органу державної влади, місцевого самоврядування і до окремих посадових осіб. 

І запит на доступ до публічної інформації і звернення громадян можуть бути подані електронним шляхом і активні громадяни все частіше обирають саме такий спосіб. Проте, так як ці способи участі є різними по суті, вимоги законодавства до форми запиту на доступ до публічної інформації і до форми звернення також суттєво відрізняються.

Запит на доступ до інформації у порядку статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» подається: в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою, через форму на сайті розпорядника) на вибір запитувача; в довільній формі; має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 

має містити загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

має містити підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Важливо зазначити, що у випадку, коли запит на доступ до інформації подається електронною поштою, підпис особи не потрібен. Тобто запитувач може просто надрукувати текст запиту в тілі електронного листа, не зобов’язаний роздруковувати, підписувати та сканувати його або накладати цифровий підпис. Також у електронному запиті не обов’язково вказувати поштову адресу, достатньо адреси електронної пошти запитувача. Закон не вимагає, проте я раджу вказувати номер телефону запитувача – це полегшить комунікацію з розпорядником.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Відповідно до пункту 9.6. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду №10 від 29 вересня 2016 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» вимога зазначати у запиті ім'я (найменування) запитувача є для розпорядника інформативною та не впливає на умови виконання ним вимог Закону. Обов'язок розпорядника надати інформацію (документи) на запит не змінюється залежно від особи запитувача та зазначення у запиті його імені, якщо підстави для обмеження доступу до такої інформації відсутні. Контактна інформація (поштова адреса чи адреса електронної пошти, а також номер засобу зв'язку) необхідна для того, щоб розпорядник інформації мав змогу надіслати запитувачу відповідь на актуальну адресу, а також для зворотного зв'язку із запитувачем (наприклад, для уточнення запитуваної інформації, повідомлення про відправлення відповіді тощо).

Якщо у запиті вказано контактну інформацію, якої достатньо для належного виконання розпорядником свого обов'язку, а саме надання відповіді на запит, то встановлення особи запитувача не має суттєвого значення для прийняття розпорядником рішення про надання інформації. При вирішенні питання щодо того, чи надавати інформацію у відповідь на запит, будь-який розпорядник інформації повинен акцентувати увагу не на особі запитувача чи обставинах його життя, а виходити з того, що така інформація розкривається необмеженому колу осіб. Більше того, законодавством у сфері доступу до публічної інформації не передбачено обов'язку розпорядника інформації ідентифікувати особу запитувача. Тобто запитувачу не потрібно додавати до запиту документи, що посвідчують особу (копію паспорта, ідентифікаційного коду), а розпорядник інформації не здійснює жодних дій з перевірки особи запитувача, наприклад звірення підпису із зразком, надсилання уточнюючих запитань тощо. Тобто запитувач може вказати будь-яке прізвище, ім'я, по батькові, і розпорядник не може і не повинен його перевіряти.

Звернення громадянина у порядку статті 5 Закону України «Про звернення громадян» подається:

в усній чи письмовій формі;

у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, 

викладено суть порушеного питання; 

письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати;

в електронному зверненні має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.

Звернення громадянина у порядку Закону України «Про звернення громадян» адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Проте, якщо громадянин подає запит не через форму на сайті а шляхом направлення на електронну пошту, йому слід роздрукувати звернення, підписати його та направити електронною поштою сканований підписаний документ. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.

Разом з цим відрізняються і терміни надання відповідей на запит та на звернення. 

Термін надання відповіді на запит про доступ до публічної інформації:

5 робочих днів (може бути продовжений до 20 днів – розпорядник протягом 5 днів має надати обгрунтування).

На звернення громадянина:

Не більше одного місяця від дня надходження (може бути продовжений до 45 днів за наявності обгрунтування). Якщо питання не потребує додаткового вивчення - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня отримання. 

Оскаржити порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про звернення громадян» можна до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Скарга оформляється в порядку Закону України «Про звернення громадян» та може бути подана через електронну форму на сайті Уповноваженого. 

Форму на сайті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини http://www.ombudsman.gov.ua/ua/page/applicant/file-a-petition-to-the-commissioner/

Також електронне звернення може бути подане у вигляді сканованої копії чи фотокопії, електронна адреса для направлення [email protected]

У випадку, якщо за результатом розгляду скарги буде виявлене порушення – представник Уповноваженого складе протокол та направить його до суду для притягнення винної особи до адміністративної відповідальності. Такий спосіб відновлення права є безкоштовним. Раджу не зволікати зі зверненням до Уповноваженого – притягнення до адміністративної відповідальності можливе не пізніше 3 місяців з моменту вчинення порушення.

Також порушення права на доступ до інформації та права на звернення громадянина можуть бути оскаржені напряму до адміністративного суду. В такому випадку доведеться заплатити судовий збір та знайти адвоката для супроводження справи у суді. Термін на звернення до суду – 6 місяців.

Матеріали для ознайомлення:

Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду №10 від 29 вересня 2016 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації».

Посилання на безкоштовний онлайн-курс.

У даній публікації подані основні тези з відеолекції Тетяни Олексіюк (еспертки ПРООН в Україні з доступу до інформації) з масового безкоштовного онлайн-курсу: «Е-демократія в Україні: онлайн-участь на рівні країни та громад».