Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
27.07.2020 21:03

Продаж частки в ТОВ. Чи сплачувати податки?

Керуючий партнер, керівник практики земельного права та нерухомості Юридичної компанії "ОЛСТЕН ПАРТНЕРС"

Продаж частки в ТОВ чи вихід зі складу учасників: все це — відчуження корпоративних прав. Іноді українці навіть не здогадуються, що з таких операцій податковий орган вимагає сплачувати податки.

Запроваджені КМУ карантинні заходи наприкінці першого кварталу цього року фактично паралізували економіку країни. Такі реалії дещо скорегували та задали новий темп діяльності ДПС. Сьогодні посилюється негативна тенденція з боку контролюючих органів, які вдаються до будь-яких хитрощів, аби знайти спосіб стягнути з платника податків якомога більше доходів до бюджету.

Продаж товариства, частини частки в статутному капіталі чи компанії, зміна учасників — урешті-решт, це вже не така рідкість. Українці створюють бізнес, продають, вводять у свій бізнес інвесторів, переоформлюють свої корпоративні права — і навіть не здогадуються, що в податковому законодавстві це має визначення: отримання інвестиційного прибутку.

Податкові органи дуже ретельно останнім часом слідкують за змінами в ЄДР і чітко провадять моніторинг зміни учасників в юридичних особах. До того, ж контролюючий орган апріорі вважає, що відчуження (продаж чи дарування) частки в ТОВ є отриманням прибутку, з якого необхідно сплатити податки.

Після отримання з ЄДР інформації про зміну учасника в юридичної особи  минулого року та за відсутності поданої майнової декларації від фізичної особи — учасника, податковий орган направляє колишньому учаснику такого товариства вимогу про подання річної декларації про майновий стан і доходи за операціями з інвестиційними активами, а також про сплату відповідного податку.

З мого досвіду, ще три роки тому податкові органи цікавилися зміною учасників у товариствах зі статутним капіталом понад 1 млн грн. Торік я спостерігала інтерес до товариств зі статутним капіталом понад 100 тис. грн, а цьогоріч була здивована вимогою до учасника, який продав частку в розмірі 1000 грн.

Тож, спостерігаємо тенденцію до тотального податкового контролю за відчуженням корпоративних прав учасниками ТОВ.

То чи правомірні вимоги податкового органу?

ДПС офіційно роз’яснює, що дохід, отриманий фізичною особою — резидентом у вигляді інвестиційного прибутку від продажу іншій фізичній особі корпоративних прав у вигляді частки статутного капіталу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку.

Фізична особа, яка отримує інвестиційний прибуток, зобов’язана подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5% (зазвичай від розміру проданої частки).

При цьому ДПС звертає увагу, що відповідно до норм ПКУ, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу.

Як завжди, автори Податкового кодексу створили складну для розуміння норму, тому варто звернути увагу на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 06.06.2017 по справі № 826/902/15. В ухвалі суд визначив просту формулу інвестиційного прибутку: інвестиційний прибуток = (сума коштів, отримана в результаті продажу активу) – (сума коштів, витрачена в минулому на його придбання).

Разом з тим, відповідно до пп. 170.2.6 ПК України, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

Наприклад: якщо учасник ТОВ продав свою частку в розмірі 100 грн, що становить 100% статутного капіталу такого товариства іншій особі за 99 грн, то виникає інвестиційний збиток; якщо за 101 грн — то інвестиційний прибуток.

 

А що ж виникає, коли фізична особа продала частку в розмірі 100 грн за 100 грн?

Податковий орган наголошує, що для цілей оподаткування інвестиційного прибутку податковим (звітним) періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого податкового (звітного) року.

На мою думку, з цього випливає, що при продажу частки в ТОВ за ціною самої вартості частки у фізичної особи не виникає ані інвестиційного прибутку, ані інвестиційного збитку. Відповідно, обов’язок подавати річну майнову декларацію такою фізичною особою законодавством не передбачено.

 

Що каже суд?

Навіть, якщо подати річну податкову майнову декларацію та зазначити в ній відсутність інвестиційного прибутку від продажу корпоративних прав, податковий орган все одно нарахує податки, вважаючи, що платник все-таки дохід отримав.

В Єдиному реєстрі судових рішень можна знайти безліч рішень щодо оскарження такого донарахування податковими органами, а на додаток — і правова позиція Верховного Суду. І все ж, це не зупиняє податкові органи від складання неправомірних податкових повідомлень-рішень.

Як випливає з Постанови Касаційного адміністративного суду  Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 826/9611/16, при розв’язанні питання щодо оподаткування інвестиційного прибутку, перевірці підлягають обставини наявності в платника позитивного фінансового результату від операцій з інвестиційними активами.

Цікаві висновки були зроблені в Постанові Касаційного адміністративного суду  Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2019 № 826/18650/14: «Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що фактичні обставини щодо понесення позивачем витрат протягом 2008-2009 років при придбанні та отриманні доходу у 2011 році за результатами продажу ним корпоративних прав в статутному капіталі ТОВ… підтверджені матеріалами справи. При цьому, оскільки позитивна різниця між доходом, отриманим позивачем від продажу окремого інвестиційного активу та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, дорівнює нулю, то відповідно жодний інвестиційний прибуток у позивача не виникав. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.»

Тобто, якщо, наприклад, при заснуванні товариства вклад в статутний капітал становив 50 000 грн, а згодом особа вирішила продати свою частку за таку саму ціну, у такому випадку не виникає позитивного фінансового результату від операції з інвестиційними активами, а отже, обов’язок зі сплати податків так само відсутній. Протилежною є ситуація, коли дохід, отриманий від продажу частки в статутному капіталі товариства, значно перевищує витрати, пов’язані з його придбанням. У такому разі особа повинна буде сплатити ПДФО та військовий збір за ставками 18% та 1,5% відповідно.

Звертаю увагу, що до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив та повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, в якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з-поміж засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу дохід від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує: у 2018 р. — 2 470 грн, у 2019 р. — 2 690 грн.

У тих випадках, якщо фізична особа не подала річну майнову декларацію, податковий орган має право провести перевірку такої фізичної особи та самостійно визначити податкові зобов’язання (ПДФО в розмірі 18% та військовий збір в розмірі 1,5% від розміру проданої частки), а також нарахувати штраф в розмірі 25%, а при повторному порушенні — 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання.

До речі, контролюючий орган не має можливості ознайомитися у вільному доступі з документами, в яких визначена ціна продажу частки в ТОВ: ані з договором купівлі продажу, ані з іншими документами з умовами відчуження корпоративних прав.

Тож, я дуже рекомендую не ігнорувати вимоги, які надходять фізичним особам у зв’язку з відчуженням корпоративних прав і надавати документи разом з аргументованими поясненнями щодо бази оподаткування та правомірності нарахування податків.

 

І на останок. За проданими корпоративними правами у 2018 році ГУ ДПС у м. Києві провело майже 200 документальних невиїзних перевірок фізичних осіб, за результатами яких визначені податкові зобов’язання зі штрафними санкціями загальною сумою 52 млн грн. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net