Аеропорт у Дніпрі. Підтримати проєкт і захистити конкуренцію
Рішення АМКУ призупинити півтора мільярдну державну допомогу на проектування й будівництво Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ» напередодні викликало значний резонанс у ЗМІ та суспільстві.
Мовляв, чому це державний аеропорт не можна будувати державним коштом і навіщо для цього питати дозволу у АМКУ?
Для початку варто розібратися у специфіці поняття «державна допомога». Це — підтримка суб’єктів господарювання за рахунок державних чи місцевих ресурсів, що спотворює економічну конкуренцію, бо надає вибіркові переваги певним компаніям.
Кошти платників податків у жодному випадку не повинні допомагати спотворювати конкуренцію. А висновок про допустимість чи недопустимість державної допомоги надає саме АМКУ.
Логічно, що повідомлення про державну допомогу варто робити до того, як вона починає надаватися. Щоб не вийшло як у справі з Ужгородським аеропортом, де міська влада збиралася виділити 9 млн грн компанії «Мотор Січ» для компенсації збитків за пасажирські перевезення.
При цьому обґрунтування необхідності виділення коштів, умови відбору перевізників та причини вибору саме цієї компанії – відсутні. Найгірше, що на момент винесення Комітетом рішення про недопустимість цієї допомоги, послуга була надана. У підсумку компанія залишилася без грошей.
Такої ж помилки припустилося і Мінінфраструктури, коли у 2020 році без повідомлення Комітету виділило 100 тисяч, а на 2021 рік запланувало виділення ще 1,4 мільярда державних коштів на проектування та будівництво злітної смуги аеропорту «Дніпропетровськ». Дане фінансове втручання держави могло вплинути на конкуренцію у регіоні. Відтак державну допомогу призупинено до прийняття рішення про її допустимість. Справу досліджуємо у відповідності до стандартів ЄС щодо державної допомоги. Україна зобов’язалася їх виконувати, підписавши Угоду про асоціацію.
У ЄС надавачі держдопомоги аеропортам чи авіакомпаніям мають довести критичну важливість свого втручання. Зокрема, що воно сприятиме подальшому залученню у цей сектор приватних інвестицій.
Єврокомісія забороняє державам фінансувати супутню інфраструктуру аеропортів – паркінги, ресторани чи магазини. Найбільш вразливою для конкуренції вважається підтримка операційної та інвестиційної діяльності аеропортів. Аби отримати такий дозвіл, там мусять довести, що проекту бракує фінансування, а приватні інвестори з певних причин не готові вкладатися.
Окремий напрямок – авіабезпека. Допускається державне фінансування інфраструктури охорони порядку, пожежної безпеки, митного контролю та інших потреб, за які відповідає саме держава.
Авіакомпанії можуть отримати допомогу для запуску нових рейсів, які забезпечать логістику із віддаленими регіонами. Приміром, 2014 року в Іспанії погодили державне фінансування «Canarian airport» для відкриття нових рейсів на віддалені Канарські острови.
В Антимонопольному Комітеті України свого часу дозволили державне фінансування аеропортів у Чернівцях, Кривому Розі та Сумах. Адже була необхідність забезпечити там послуги загальноекономічного інтересу.
Новий аеродром аеропорту у Дніпрі безумовно потрібен і його буде збудовано. Це – державна програма, виконанням якої опікується безпосередньо Офіс Президента. Але цей факт ніяк не скасовує необхідність дотримання законодавства та принципів конкуренції. АМКУ і Мінінфраструктури саме над цим зараз працюють.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87051
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11261
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9252
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5719
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5436