Альтернатива для газового контракту 2009: шляхи подолання процедурної катастрофи
Ставлення до газового контракту 2009 р. в українському суспільстві дещо негативне, у тому числі через освітлення цієї теми у передвиборчих кампаніях.
Ставлення до газового контракту 2009 р. в українському суспільстві дещо негативне, у тому числі через освітлення цієї теми у передвиборчих кампаніях.
Захисники контракту висловлюють думку, що наявність арбітражної оговорки у тексті – це досягнення тодішньої української влади, але цілком можливо, що це положення додали до тексту саме росіяни для того, щоби мати додаткові механізми тиску, що у цілому узгоджується з дослідженням, викладеним у колективній монографії Національного Інституту Стратегічних Досліджень «Світова гібридна війна: український фронт».
Їхні супротивники, з іншого боку, говорять, що контракт мав катастрофічні наслідки для української економіки та натякають на відповідальності прем’єр-міністра, що супроводжували підпис та дію контракту.
Але я не буду розглядати положення контракту, натомість мене турбують умови політичного волюнтаризму, в яких контракт було підписано.
По-перше, вважається, що однією з причин підпису контракту з тими умовами, що ми отримали, був конфлікт президента та прем’єр-міністра за виконавчі повноваження, через що виникла проблема з інформуванням держави про саме зміст контракту. У той час проходила конституційна реформа, що включала до себе перерозподіл повноважень.
Найбільш простий, але тимчасовий захід протидії подібним сценаріям – це делегування повноважень у перехідний період. Якщо делегування не може бути з певних причин здійснено, то попередні перемовини щодо умов енергетичних контрактів мають проходити за участю усіх осіб, що можуть представляти України у таких відносинах, і має бути здійснена певна угода, що передбачає неможливість зміни усталених попередніх умов без згоди осіб, що приймали участь у їхньому формуванні.
По-друге, процес підписання контракту проходив в умовах терміновості, через це пріоритет досягнення тактичної мети був вищим за стратегічну. У більш спокійних умовах буде доречним ретельно планувати стратегію енергетичного споживання (що може бути здійснено тільки у теперішній час, оскільки тільки у 2018 р. було запроваджене середньострокове бюджетне планування). Вірогідно, потрібні централізовані перемовини з найбільш великими споживачами енергії для формування певної синергії у економічному розвитку. Певний рівень диверсифікації у джерелах та постачальниках енергії також має допомогти.
По-третє, такий політичний волюнтаризм є наслідком структурних особливостей правової системи України, де підзаконні акти мають нижчу юридичну силу, але більшу політичну та відомчу вагу. У інвестиційних аналізах саме заплутаність законодавства називається одним з головних негативних факторів. Це також впливає і на механізми прийняття рішень.
Тут немає швидкого виходу, потрібні заходи з використання більш прозорої юридичної техніки у текстах законопроектів, робота з органами виконавчої влади з метою допущення виконання їхніх функцій на основі закону без існування відомчого акту, та запровадження загальної дерегуляції та скорочення документообігу. Підвищення рівня прозорості також не буде шкідливим.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 181
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 174
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 121
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10674
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6050
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5654
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3537
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3157