Альтернатива для газового контракту 2009: шляхи подолання процедурної катастрофи
Ставлення до газового контракту 2009 р. в українському суспільстві дещо негативне, у тому числі через освітлення цієї теми у передвиборчих кампаніях.
Ставлення до газового контракту 2009 р. в українському суспільстві дещо негативне, у тому числі через освітлення цієї теми у передвиборчих кампаніях.
Захисники контракту висловлюють думку, що наявність арбітражної оговорки у тексті – це досягнення тодішньої української влади, але цілком можливо, що це положення додали до тексту саме росіяни для того, щоби мати додаткові механізми тиску, що у цілому узгоджується з дослідженням, викладеним у колективній монографії Національного Інституту Стратегічних Досліджень «Світова гібридна війна: український фронт».
Їхні супротивники, з іншого боку, говорять, що контракт мав катастрофічні наслідки для української економіки та натякають на відповідальності прем’єр-міністра, що супроводжували підпис та дію контракту.
Але я не буду розглядати положення контракту, натомість мене турбують умови політичного волюнтаризму, в яких контракт було підписано.
По-перше, вважається, що однією з причин підпису контракту з тими умовами, що ми отримали, був конфлікт президента та прем’єр-міністра за виконавчі повноваження, через що виникла проблема з інформуванням держави про саме зміст контракту. У той час проходила конституційна реформа, що включала до себе перерозподіл повноважень.
Найбільш простий, але тимчасовий захід протидії подібним сценаріям – це делегування повноважень у перехідний період. Якщо делегування не може бути з певних причин здійснено, то попередні перемовини щодо умов енергетичних контрактів мають проходити за участю усіх осіб, що можуть представляти України у таких відносинах, і має бути здійснена певна угода, що передбачає неможливість зміни усталених попередніх умов без згоди осіб, що приймали участь у їхньому формуванні.
По-друге, процес підписання контракту проходив в умовах терміновості, через це пріоритет досягнення тактичної мети був вищим за стратегічну. У більш спокійних умовах буде доречним ретельно планувати стратегію енергетичного споживання (що може бути здійснено тільки у теперішній час, оскільки тільки у 2018 р. було запроваджене середньострокове бюджетне планування). Вірогідно, потрібні централізовані перемовини з найбільш великими споживачами енергії для формування певної синергії у економічному розвитку. Певний рівень диверсифікації у джерелах та постачальниках енергії також має допомогти.
По-третє, такий політичний волюнтаризм є наслідком структурних особливостей правової системи України, де підзаконні акти мають нижчу юридичну силу, але більшу політичну та відомчу вагу. У інвестиційних аналізах саме заплутаність законодавства називається одним з головних негативних факторів. Це також впливає і на механізми прийняття рішень.
Тут немає швидкого виходу, потрібні заходи з використання більш прозорої юридичної техніки у текстах законопроектів, робота з органами виконавчої влади з метою допущення виконання їхніх функцій на основі закону без існування відомчого акту, та запровадження загальної дерегуляції та скорочення документообігу. Підвищення рівня прозорості також не буде шкідливим.
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 745
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 464
- Реформа "турботи" 251
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 129
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 117
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 31849
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
17759
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12813
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 8474
-
Bloomberg: Росія хоче продати частку у першій турецькій АЕС "Аккую" за $25 млрд
Бізнес 5862