Проект нової редакції Закону України "Про страхування". Розділ II

Розділ II ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ, ВНЕСЕННЯ ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ, ЛІЦЕНЗУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИКІВ (ПЕРЕСТРАХОВИКІВ)

Розділ II
ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ, ВНЕСЕННЯ ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ,ЛІЦЕНЗУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИКІВ (ПЕРЕСТРАХОВИКІВ)

Стаття 10. Попереднє погодження щодо створення юридичної особи

1. Засновник (засновники) юридичної особи перед державноюреєстрацією страховика мають отримати попереднє погодження уповноваженогооргану щодо створення юридичної особи, яка має намір провадити страховудіяльність (далі — попереднє погодження).

2. Для попереднього погодження уповноважена особа майбутньогозасновника (засновників) страховика подає уповноваженому органові:

1) примірник проекту статуту;

2) документи, що підтверджують джерела походження коштів, яківикористовуватимуться для формування статутного капіталу страховика;

3) інформацію про ділову репутацію та фінансовий стан власниківістотної участі страховика в порядку, встановленому уповноваженим органом;

4) відомості щодо майбутніх керівників та актуарія, в тому числівідомості щодо відповідності професійної придатності та ділової репутації такихосіб вимогам законодавства в обсязі та порядку, встановлених уповноважениморганом.

3. У разі коли майбутніми власниками істотної участі страховикає юридичні особи — нерезиденти, їх уповноваженими особами для попередньогопогодження додатково подається:

1) нотаріально засвідчена за місцем видачі копія рішення органууправління іноземного інвестора про участь у страховику в Україні;

2) письмова згода на участь іноземного інвестора у страховику вУкраїні, видана державним або іншим уповноваженим контролюючим органом країни,в якій зареєстровано головний офіс іноземного інвестора, якщо відповідно дозаконодавства такої країни необхідно одержати письмову згоду;  або письмовий лист іноземного інвестора провідсутність вимог щодо попередньої згоди державних уповноважених органів наздійснення інвестицій за кордон;

3) нотаріально засвідчений за місцем видачі витяг з торгового,судового або банківського реєстру або інший офіційний документ, що підтверджуєреєстрацію іноземного інвестора;

4) нотаріально засвідчена за місцем видачі копія висновкуіноземної аудиторської організації про фінансовий стан іноземного інвестора накінець останнього повного календарного року. Якщо зазначений висновок видаєтьсяіноземною аудиторською організацією, яка не входить до переліку іноземнихаудиторських організацій, визнаних уповноваженим органом, то такий висновокповинна підтвердити українська аудиторська організація.

Документи, зазначені в пунктах 1—4 цієї частини (крім письмовогозапевнення іноземного інвестора), повинні бути легалізовані в установленомупорядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода наобов’язковість яких надана Верховною Радою України.

4. У разі коли іноземний інвестор є фізичною особою, додатководля попереднього погодження особисто або через уповноважену особу подається:

1) письмова згода на участь іноземного інвестора у страховику вУкраїні, видана державним або іншим уповноваженим контролюючим органоміноземної держави, якщо відповідно до законодавства такої країни необхідноодержати зазначений дозвіл, або письмове запевнення іноземного інвестора провідсутність вимог країни його перебування щодо попередньої згоди на здійсненняінвестицій за кордон. Письмову згоду необхідно легалізувати в установленомупорядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода наобов’язковість якого надана Верховною Радою України;

2) анкета за формою, встановленою уповноваженим органом, якаповинна містити, інформацію про відсутність в особи непогашеної судимості закорисливі злочини у сфері господарської, службової діяльності .

Якщо зазначені у цій частині документи складені іноземною мовою,вони повинні супроводжуватися нотаріально завіреним перекладом українськоюмовою.

5. Результати розгляду заяви про попереднє погодження  формулюються у формі листа, в якомузазначається про:

попереднє погодження щодо внесення до Державного реєструфінансових установ страховика на заявлених умовах;

відмову у попередньому погодженні щодо внесення до Державногореєстру фінансових установ страховика на заявлених умовах;

недостатність інформації для будь-якого висновку.

Лист має бути мотивований, розкривати недоліки у поданихдокументах та містити рекомендації щодо їх усунення. 

6. Одержання попереднього погодження не звільняє віднеобхідності звернення із  заявою провнесення до Державного реєстру фінансових установ.

7. Лист про попереднє погодження або про відмову у попередньомупогодженні надсилається уповноваженим органом заявнику не пізніше ніж черезтридцять  днів з  дня подання заяви про попереднє погодження.

Порядок надання та розгляду документів, зазначених у цій статті,встановлюється уповноваженим органом.

8. Уповноважений орган повертає уповноваженій особі засновника(засновників) два погоджених примірники статуту з метою його подальшої державноїреєстрації відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осібта фізичних осіб — підприємців”.

Порядок надання та розгляду документів, зазначених у цій статті,встановлюється уповноваженим органом.

Стаття 11. Підстави для відмови у попередньому погодженні
щодо створення юридичної особи

1. Уповноважений орган може відмовити у попередньому погодженніщодо  внесення до Державного реєструфінансових установ страховика, якщо:

1) ділова репутація або фінансовий стан принаймні одного іззасновників, що мають істотну участь у страховику, не відповідає вимогам,установленим цим Законом;

2) професійна придатність або ділова репутація керівників страховика не відповідає вимогам цьогозакону;

3) у будь-якого засновника, що матиме істотну участь устраховику, відсутні власні кошти або не підтверджуються джерела походженнякоштів, необхідних для формування статутного капіталу страховика;

4) неможливо визначити усіх засновників, що матимуть істотнуучасть у страховику;

5) органами Антимонопольного комітету України забороненоконцентрацію як таку, що призводить до монополізації чи суттєвого обмеженняконкуренції на всьому ринку чи в значній його частині.

2. Провідмову у попередньому погодженні уповноважена особа засновника (засновників)страховика інформується у письмовій формі із зазначенням відповідних підстав.

Після усунення обставин, що були підставою для відмови упопередньому погодженні, документи можуть бути подані повторно.

Стаття 12. Державна реєстрація, внесення до Державного реєструфінансових установ та набуття статусу страховика юридичною особою, що має намірпровадити страхову (перестрахову) діяльність

1. Державна реєстрація юридичної особи, що має намір провадитистрахову (перестрахову) діяльність, здійснюється у порядку, визначеному ЗакономУкраїни “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців”з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

2.  Для внесення доДержавного реєстру фінансових установ та ліцензування юридичної особи, що маєнамір провадити страхову (перестрахову) діяльність уповноважений представникцієї юридичної особи після державної реєстрації подає уповноваженому органові:

1) заяву для внесення інформації про юридичну особу, що маєнамір набути статус страховика (перестраховика), до Державного реєструфінансових установ та про видачу ліцензії (ліцензій) на провадження страхової(перестрахової) діяльності за формою, встановленою уповноваженим органом;

2) виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб тафізичних осіб-підприємців;

3)нотаріально засвідчену копію статуту, зареєстрованого відповідно до ЗаконуУкраїни “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб —підприємців”;

4) довідку банку, що підтверджує розмір сплаченого статутногокапіталу страховика;

5) бізнес-план, в якому визначено характер та види діяльності,які планує провадити страховик протягом трьох років після набуття статусуфінансової установи і отримання ліцензії, та стратегію діяльності, розраховануна п’ять років, що складені згідно з вимогами, встановленими уповноважениморганом, в т.ч. прогнозний звіт за 3 перших роки діяльності, включаючи:

оцінку витрат на страховудіяльність, включаючи адміністративні витрати й витрати на залучення клієнтів;

оцінку премій та виплат, окремощодо страхування та перестрахування;

оцінку числа укладених договорівстрахування, рівня відмов від виконання договорів та значень страхових сум,якщо страховик збирається займатись страхуванням життя;

оцінку обсягу та джерелафінансових ресурсів, необхідних для покриття технічних резервів, і власнихкоштів в обсязі межі платоспроможності;

проекти таких документів:

a)           балансу,

б)           загальногозвіту про фінансовий результат,

в)           зведеноготехнічного результатустрахування,

г)           технічних  результатовстрахування в розрізі груп страхування,

д)           розрахункувласних коштів, межі платоспроможності та гарантійного фонду;

обґрунтування оцінок значень, згаданих у цьому пункті;

6) умови страхування від ризиків, на які має бути надана ліцензія:

порядок установлення страховихтарифів;

систему визначення суми компенсацій або виплат страховихвідшкодувань;

7) програму перестрахування із зазначенням методу, форми таобсягу перестрахування, критеріїв для відбору перестраховиків в т.ч. рейтинги,географічні ринки діяльності, тощо;

8) порядок визначення технічних резервів;

9) систему управління активами;

10) систему внутрішнього контролю;

11) прийняті стандарти бухгалтерського обліку, правила облікувитрат, включаючи адміністративні витрати;

12) джерела фінансування в обсязі мінімального гарантійного фондута межі платоспроможності;

13) оцінка витрат на створення адміністрації страховика таорганізацію діяльності, із зазначенням джерел фінансування таких витрат;

14) інформацію про ділову репутацію та фінансовий стан власниківістотної участі та контролю страховика в обсягах та в порядку, встановлених цимЗаконом;

15) відомості щодо керівників та актуарія, у тому числівідповідності професійної придатності та ділової репутації таких осіб в обсягахта в порядку, встановлених цим Законом;

16) копії відповідних сертифікатів у випадках та порядку,передбачених цим Законом;

17) нотаріально засвідчений сертифікат про реєстрацію випускуакцій страховика;

18) інформацію про обсяг коштів у розпорядженні страховика, якіє необхідними для надання послуг асистансу, якщо такий страховик збираєтьсястрахувати від ризиків, що передбачають надання асистансу;

19) інші документи, передбачені законодавством.

3. Уповноважений орган протягом 15 днів з дня надходження заявипро внесення інформації про юридичну особу, що має намір набути статусустраховика (перестраховика), до Державного реєстру фінансових установ та провидачу ліцензії (ліцензій) на провадження страхової (перестрахової)діяльності  розглядає питання щодоприйняття до розгляду такої заяви.

Заява вважається прийнятою до розгляду після 15 днів з дня їїнадходження, якщо протягом цього часу уповноважений орган не повернув заявникузаяву із повідомленням, що вона та додані документи не відповідають вимогамцього закону і це перешкоджає її розгляду.

4. Уповноважений орган зобов’язаний внести до Державного реєструфінансових установ інформацію про юридичну особу, яка має намір набути статусстраховика та видати ліцензію (ліцензії) на провадження страхової(перестрахової) діяльності, протягом 30 днів з дня прийняття заяви до розгляду.

5. Строк розгляду заяви може бути продовжений головоюуповноваженого органу на відповідний період, але не більше ніж на 45  днів у разі, коли виникла необхідністьотримання висновку експерта, подано запит до державних органів, органів місцевогосамоврядування для підтвердження достовірності поданих для видачі додатковоїліцензії документів або виникла необхідність у проведенні перевірки такихдокументів у інший спосіб, про що повідомляється заявник.

6. Уповноважений орган відмовляє у внесенні інформації доДержавного реєстру фінансових установ та видачі ліцензії (ліцензій) занаявності таких підстав:

1) ділова репутація або фінансовий стан принаймні одного іззасновників, що мають істотну участь чи контроль у страховику, не відповідаєвимогам, установленим цим Законом;

2) професійні якості або ділова репутація керівників страховикаабо актуарія не відповідає вимогам цього Закону;

3) у будь-якого засновника, що матиме істотну участь устраховику, відсутні власні кошти або не підтверджуються джерела походженнякоштів, необхідних для формування статутного капіталу страховика;

4) неможливо визначити усіх засновників, що матимуть істотнуучасть чи контроль у страховику;

5)  засновникистраховика не надають гарантій ведення справ такого страховика у спосіб, щоналежним чином захищає інтереси страхувальників, застрахованих, вигодонабувачів(бенефіціарів) або осіб, що мають права за договорами страхування;

6)  засновникивикористовують майнові цінності, що походять із незаконних або нерозкритихджерел;

7)  бізнес-план  страховика не підтверджує здатністьстраховика виконувати свої обов'язки;

8)           веденнядіяльності таким суб'єктом страхової діяльності становить загрозу національнійбезпеці.

7. Уповноважений орган зобов’язаний повідомити про прийнятерішення протягом п’яти робочих днів з дня його прийняття.

8.  Юридична особа набуваєстатусу страховика або перестраховика після внесення уповноваженим органомінформації про неї до Державного реєстру фінансових установ та видачі ліцензії(ліцензій) на провадження страхової (перестрахової) діяльності відповідно достатті 16 цього Закону.

9.   За розгляд документівщодо внесення до Державного реєстру фінансових установ та видачу ліцензії(ліцензій) на провадження страхової (перестрахової) діяльності КабінетомМіністрів України встановлюється плата. Відповідні кошти  зараховуються до Державного бюджету України.

Стаття 13. Найменування страховика

1. Доповного найменування страховика повинні включатися слова “страхова”, “страховакомпанія”, “страхова організація” чи похідні від них, а також вказівку на організаційно-правову форму.

2. Повне найменування страховоїорганізації, яка має намір здійснювати страхування життя, повинне містити слова“страхування життя” чи похідні від них.

3. Повне найменуванняперестраховика повинне містити слова “перестрахова”, “перестрахова компанія”,“перестрахова організація” чи похідні від них.

4. Використання слів “державна” та„національна” або похідних від них у найменуванні страховика дозволяється заумови, якщо державна частка у статутному капіталі страховика становить 100відсотків.

5. Не допускається використаннянайменувань, тотожних до вже існуючих найменувань страхових організацій чиподібних такою мірою, що може призвести до помилки у сприйнятті, або вводить в оману щодо видів діяльності, які здійснюєстраховик

14. Статут страховика

1. Страховики (крім філій страховиків-нерезидентів) можуть бутистворені виключно у формі акціонерних товариств.

2. Підприємства, установи та організації не можуть стати страховикамишляхом внесення змін до установчих документів, якщо вони попередньо провадилиінші види діяльності, навіть у разі виконання положень цього Закону

3. Статут страховика повиненвідповідати вимогам цього Закону та законодавства про господарські товариства.

4. Статут страховика, крімвідомостей, передбачених цим Законом, повинен містити інформацію про:

1) галузь страхування, в якій має намірпровадити діяльність страховик, або перестрахування як виключний виддіяльності,

2) розмір та порядок формування статутногокапіталу страховика, види, номінальну вартість та форму випуску акційстраховика;

3) структуру управління страховиком, органиуправління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень;

4) порядок призначення зовнішньої аудиторськоїперевірки страховика;

5) організацію служби внутрішньогоаудиту страховика.

Стаття 15. Статутний капітал таакції страховика

1. Мінімальний розмір статутного капіталу страховикаеквівалентний 3 млн. євро.

2. Розмір статутного капіталу, зазначений у частині першій цієїстатті, розраховується за офіційним курсом гривні до іноземних валют,установленим Національним банком України на день реєстрації статуту в органахдержавної влади.

3. Статутний капітал страховика повинен бути сплачений повністюна момент подання заяви для внесення інформації про юридичну особу, яка маєнамір набути статус страховика, до Державного реєстру фінансових установ.

4. Забороняється використовувати для формування статутногокапіталу кошти, узяті в кредит (позику).

5. Продаж та придбання акцій страховика здійснюється на умовах,визначених цим Законом та законодавством.

6. Страховику забороняється здійснювати прямо або опосередкованобудь-які інвестиції у статутний капітал юридичних осіб, у тому числі придбаватицінні папери, випущені такими юридичними особами, що прямо або опосередковановолодіють істотною участю або контролем у страховику.

7. Страховики мають право здійснювати випуск лише іменних акцій.

Стаття 16. Ліцензії на провадження страхової (перестрахової)діяльності

1.  Обов’язковою умовоюпровадження страхової діяльності є наявність ліцензії, виданої в установленомупорядку уповноваженим органом.

2. Уповноважений орган видає ліцензії на провадження класівстрахування, зазначених у статтях 5 і 6, 7 цього Закону, або ліцензію напровадження перестрахової діяльності як виключного виду діяльності.

Підставою для видачі ліцензії є відповідність заявника вимогамцього Закону.

3. Ліцензія на провадження перестрахової діяльності дає правоприймати та передавати ризики у перестрахування за всіма класами страхування.

Ліцензії на здійснення конкретних класів страхування дають правоприймати та передавати у перестрахування ризики за класами страхування, на яківидані ліцензії.

Страховик не може отримати ліцензію на провадження перестраховоїдіяльності додатково до ліцензії (ліцензій) на здійснення конкретних класівстрахування.

4. Ліцензія, видана уповноваженим органом страховику абоперестраховику, не підлягає передачі для використання іншими особами.

5. Ліцензії на всі класи страхування та перестрахуваннявидаються безстроково.

6. За видачу, переоформлення та видачу дубліката ліцензії напевний клас страхування або перестрахування стягується плата 

Плата за видачу ліцензії сплачується одноразово.

Плата за видачу, переоформлення та видачу дубліката ліцензіїзараховується до Державного бюджету України.

7. Страховики зобов'язані повідомляти Уповноважений орган проприпинення здійснення страхової діяльності або про укладення договорівстрахування у відповідній групі страхування протягом 7 робочих днів з дняприпинення діяльності чи укладення договорів.

Стаття 17. Документи, необхідні для видачі додаткової
ліцензії на провадження страхової діяльності

1. Для видачі ліцензії додатково до ліцензії(ліцензій) на провадження страхової діяльності, отриманої відповідно до статті 12цього Закону під час внесення до Державного реєстру фінансових установ,страховик подає уповноваженому органові такі документи:

1) заяву встановленого зразка про видачу ліцензії;

2) висновок аудитора, внесеного уповноваженим органом до реєструаудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, щодопідтвердження виконання страховиком вимог стосовно платоспроможності тапруденційних нормативів;

3) інформацію про наявність відповідних сертифікатів у випадках,передбачених цим Законом;

4) документи, передбачені пунктами 5-8, 16, 17, 18 статті 12цього Закону.

2. Додаткова ліцензія на провадження страхової (перестрахової)діяльності видається згідно з ліцензійними умовами провадження такоїдіяльності, що затверджуються уповноваженим органом. У ліцензійних умовахпровадження страхової (перестрахової) діяльності визначаються особливі вимогита порядок контролю за їх додержанням.

3. Уповноважений орган повинен видати додаткову ліцензію абовідмовити у видачі додаткової ліцензії протягом 30 робочих днів післянадходження всіх необхідних документів.

Зазначений строк може бути продовжений головою уповноваженогооргану на відповідний період, але не більше ніж на шістдесят робочих днів, уразі, коли зроблено запит до державних органів, органів місцевогосамоврядування для підтвердження достовірності поданих для видачі додатковоїліцензії документів або виникла необхідність у проведенні перевірки такихдокументів у інший спосіб.

Стаття 18. Залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду

1. Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:

1) вона підписана особою, яка не має на це таких повноважень;

2) документи оформлені з порушенням ліцензійних умов;

3) страховиком подані документи не в повному обсязі.

2. Про залишення заяви про видачу ліцензії без розглядустраховик повідомляється у письмовій формі із зазначенням підстав у строк 15днів з дня подання заяви про видачу ліцензії. Після усунення обставин, що булипідставою для винесення рішення про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду,страховик може повторно подати таку заяву.

Стаття 19. Підстави для відмови у видачі ліцензії страховику

1. Підставами для відмови у видачі ліцензіїстраховику є:

1) не розкриття в бізнес-плані здатностітакого суб'єкта страхової діяльності виконувати свої обов'язки;

2) невиконання страховиком вимог стосовноплатоспроможності та пруденційних нормативів;

3)невідповідність умов страхування вимогам закону;

4) невідповідність порядкувизначення технічних резервів вимогам закону;

5) відсутність коштів у розпорядженні страховика, які єнеобхідними для надання послуг асистансу, якщо такий страховик збираєтьсястрахувати від ризиків, що передбачають надання асистансу.

2. Про відмову у видачі ліцензіїстраховик повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав відмови увидачі ліцензії у строки, передбачені для видачі ліцензії.

 У разі відмови у видачіліцензії на підставах, зазначених у частині першій цієї статті, страховик маєправо повторно подати заяву про видачу ліцензії після усунення причин, що сталипідставою для відмови у видачі ліцензії.

Стаття 20. Підстави для анулювання ліцензії

1. Підставами для анулювання ліцензії є:

1) не відповідність заявника ліцензійнимумовам;

2) рішення про припинення страховика;

3) виявлення недостовірних відомостей удокументах, поданих страховиком для видачі ліцензії, якщо така інформація маласуттєвий вплив на прийняття рішення про видачу ліцензії;

4) нездійснення страховиком відповідно до виданої ліцензіїпротягом 12 місяців після її видачі страхування (перестрахування). Днемпочатку здійснення страхової діяльності вважається день укладення першогодоговору страхування.

2. Уповноважений орган можевідкликати ліцензію повністю чи в певній її частині.

3. Протягом 7 календарних днів з дня прийняття рішення про відкликанняліцензії Уповноважений орган оголошує про відкликання ліцензії в засобах масової інформації та на сайті Уповноваженогооргану.

4. У випадку відкликання ліцензіїстраховик:

не може укладати договористрахування;

уже укладені договори страхування не можутьбути продовжені чи пролонговані;

страхові суми за укладенимидоговорами страхування не можуть бути збільшеними.

Стаття 21. Опублікування перелікустраховиків, які провадять свою діяльність на території України

1. Уповноважений орган публікує зведений звіт щодо страхового ринку , який містить перелікстраховиків,  розмір отриманих страховихплатежів, здійснені страхові виплати, суми сформованих технічних резервів закожним з них та коефіцієнт збитковості. Зазначена інформація оприлюднюється узасобах масової інформації та на офіційному веб-сайті уповноваженого органу нерідше одного разу на квартал.