Амністія через покарання?
На папері законопроєкт має стимулювати детінізацію доходів та підвищити податкову культуру громадян. З реальністю є численні проблеми.
Бувають такі закони, від яких дивуєшся – це дійсно реформа чи просто піар-привід? Тому що прийнятий Радою в першому читанні у вівторок законопроєкт №5153 про податкову амністію містить суттєві недоліки. Вони не дадуть дійсно легалізувати статки та створять загрозу подальшого переслідування фізичних осіб, які добровільно підуть на декларування активів і сплатять одноразовий збір до бюджету.
На папері законопроєкт має стимулювати детінізацію доходів та підвищити податкову культуру громадян. З реальністю є численні проблеми.
1. Найбільшою вадою є те, що за змістом закон дає підстави для запровадження так званого «нульового декларування» практично для усіх громадян та стосовно усіх активів. Тобто без різниці, набуті такі активи з порушенням законодавства чи ні. Хоча насправді закон мав би поширюватись виключно на обмежене коло фізичних осіб, які здійснили раніше порушення податкового законодавства. Що це – свідоме застосування принципу «презумпції винуватості» до всіх громадян? Чи неякісна робота тих, хто фізично писав законопроєкт?
2. Законопроєкт створює ризики для сумлінних платників податків. За ним можна кваліфікувати легально отримані активи (гроші, власність) як такі, що набуті з порушенням податкового та іншого законодавства. Тобто не дивлячись на те, що з таких активів податки вже сплачені. Тому виникає загроза їхнього повторного оподаткування!
3. Ставка оподаткування надто висока – 5%. А ставка для капіталів, що знаходяться за межами України, ще вище – 9%. Це є абсурдом, оскільки цілком очевидно, що для повернення виведених за роки незалежності закордон активів, необхідно якщо не преференції, то, як мінімум, однакову ставку. Для порівняння: податкова амністія в Італії у 2001–2002 рр. передбачала оподаткування задекларованого на рівні 2,5%, незалежно від країни місцезнаходження статків. Цю реформу вважають успішною, адже було виведено з «тіні» понад 60 млрд євро активів.
4. В законопроєкті відсутні серйозні законодавчі гарантії щодо подальшого непереслідування (кримінального або, адміністративного) осіб, що скористалися можливістю податкової амністії, а також гарантії конфіденційності інформації.
5. Ще одне зауваження – «криміналізація» готівки. За змістом законопроєкту усі готівкові кошти автоматично вважаються такими, що набуті з порушенням законодавства і з них не сплачені податки. Це нісенітниця, тому що в Україні не існує заборони щодо зберігання коштів у готівковій формі. Не можна ще раз оподаткувати відкладену з зарплатні чи дивідендів готівку!
6. Дивиною є виключення із потенційних учасників процесу чиновників та народних депутатів, які працювали або працюють на посадах після 1 січня 2010 року. З одного боку, є певна логіка – ці особи подають декларації в обов’язковому порядку. Проте із урахуванням рівня довіри до чиновників та депутатів, такий підхід може викликати звинувачення у нерівних умовах і несправедливості щодо переважного загалу громадян.
Наостанок хочу зауважити, що такі реформи – податкова амністія, амністія капіталів, «нульове декларування» – мають сенс виключно за умови попереднього усунення причин, які стимулювали ухилення від сплати податків та зборів. Тобто реформа системи оподаткування доходів фізичних осіб має передувати, або щонайменше відбуватись одночасно із «амністією». А це законопроєкт №5153 не передбачає.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87043
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11232
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5710
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5393