Амністія через покарання?
На папері законопроєкт має стимулювати детінізацію доходів та підвищити податкову культуру громадян. З реальністю є численні проблеми.
Бувають такі закони, від яких дивуєшся – це дійсно реформа чи просто піар-привід? Тому що прийнятий Радою в першому читанні у вівторок законопроєкт №5153 про податкову амністію містить суттєві недоліки. Вони не дадуть дійсно легалізувати статки та створять загрозу подальшого переслідування фізичних осіб, які добровільно підуть на декларування активів і сплатять одноразовий збір до бюджету.
На папері законопроєкт має стимулювати детінізацію доходів та підвищити податкову культуру громадян. З реальністю є численні проблеми.
1. Найбільшою вадою є те, що за змістом закон дає підстави для запровадження так званого «нульового декларування» практично для усіх громадян та стосовно усіх активів. Тобто без різниці, набуті такі активи з порушенням законодавства чи ні. Хоча насправді закон мав би поширюватись виключно на обмежене коло фізичних осіб, які здійснили раніше порушення податкового законодавства. Що це – свідоме застосування принципу «презумпції винуватості» до всіх громадян? Чи неякісна робота тих, хто фізично писав законопроєкт?
2. Законопроєкт створює ризики для сумлінних платників податків. За ним можна кваліфікувати легально отримані активи (гроші, власність) як такі, що набуті з порушенням податкового та іншого законодавства. Тобто не дивлячись на те, що з таких активів податки вже сплачені. Тому виникає загроза їхнього повторного оподаткування!
3. Ставка оподаткування надто висока – 5%. А ставка для капіталів, що знаходяться за межами України, ще вище – 9%. Це є абсурдом, оскільки цілком очевидно, що для повернення виведених за роки незалежності закордон активів, необхідно якщо не преференції, то, як мінімум, однакову ставку. Для порівняння: податкова амністія в Італії у 2001–2002 рр. передбачала оподаткування задекларованого на рівні 2,5%, незалежно від країни місцезнаходження статків. Цю реформу вважають успішною, адже було виведено з «тіні» понад 60 млрд євро активів.
4. В законопроєкті відсутні серйозні законодавчі гарантії щодо подальшого непереслідування (кримінального або, адміністративного) осіб, що скористалися можливістю податкової амністії, а також гарантії конфіденційності інформації.
5. Ще одне зауваження – «криміналізація» готівки. За змістом законопроєкту усі готівкові кошти автоматично вважаються такими, що набуті з порушенням законодавства і з них не сплачені податки. Це нісенітниця, тому що в Україні не існує заборони щодо зберігання коштів у готівковій формі. Не можна ще раз оподаткувати відкладену з зарплатні чи дивідендів готівку!
6. Дивиною є виключення із потенційних учасників процесу чиновників та народних депутатів, які працювали або працюють на посадах після 1 січня 2010 року. З одного боку, є певна логіка – ці особи подають декларації в обов’язковому порядку. Проте із урахуванням рівня довіри до чиновників та депутатів, такий підхід може викликати звинувачення у нерівних умовах і несправедливості щодо переважного загалу громадян.
Наостанок хочу зауважити, що такі реформи – податкова амністія, амністія капіталів, «нульове декларування» – мають сенс виключно за умови попереднього усунення причин, які стимулювали ухилення від сплати податків та зборів. Тобто реформа системи оподаткування доходів фізичних осіб має передувати, або щонайменше відбуватись одночасно із «амністією». А це законопроєкт №5153 не передбачає.
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський вчора о 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський вчора о 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська вчора о 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 751
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 535
- Реформа "турботи" 252
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 177
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 125
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 55523
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
28778
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12877
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 9585
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 9359