Судова система під час війни: успіхи, загрози, рекомендації. Погляд зсередини і ззовні
«Воєнна трансформація правосуддя» – тема цьогорічного Судового форуму АПУ і виклик, що стоїть перед українським судочинством сьогодні.
Безперечний успіх такої трансформації – те, що українські суди не припиняли працювати. Звісно, там, де для цього є фізична можливість. Наприклад, на сьогодні складно працювати в Херсонській області, де активно відбувається розмінування адмінбудівель, включно із судами.
У таких реаліях важливо забезпечити можливість дистанційного відправлення правосуддя, з місця, безпечного для життя і здоров’я судді. Це може відбуватися, зокрема, шляхом відеоконференції, тим паче що ч. 1 ст. 336 КПК надає українським суддям таку можливість.
Втім, неврегульованою залишається низка питань, пов’язаних з проведенням такої відеоконференції. Потрібно, наприклад, забезпечити суддям процесуальну можливість виносити з приміщення суду матеріали справи для ознайомлення. Законодавець бачить у дистанційному відправленні правосуддя підгрунтя для зловживань з боку суддів, і допоки робота конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України триває, контраргументація такої позиції законодавця з боку представників суддівської спільноти видається йому слабкою.
Зрозуміло, що більшість суддів виконує свої обов’язки без нарікань, і недовіра інших гілок до суддівської гілки влади підриває авторитет судової системи в суспільстві, але є логіка і в тому, щоб забезпечити якісний кваліфікаційний добір суддів і задовольнити критерії їх доброчесності, перш ніж змінювати засади відправлення судочинства в країні.
Наразі нагальною проблемою є також забезпечення повного фіксування судового процесу технічними засобами, гарантоване п.7 ч.3 ст. 129 Конституції. Свого часу ця засада стала важливою новелою українського судочинства, наблизивши нашу судову систему до європейських стандартів якості надання судових послуг.
На жаль, наразі це досягнення нівелюється, хоча й стало невід'ємною складовою судового процесу. Але повна фіксація неможлива за умов пошкодженої інфраструктури. Це призводить до затримок, стає на заваді відправленню правосуддя у віськовий час, може бути використано і використовується як привід для процесуальних зловживань сторонами процесу. Вирішення цієї дилеми ускладнене тим, що Конституція не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Тобто, за сучасних умов дефіциту енергоресурсу питання повного забезпечення фіксації судового процесу, навіть за умови формату відеоконференції, залишається надмірною і водночас необхідною умовою проведення судових засідань.
Концепція електронного суду, яка задовольняє потреби базової безпеки учасників судового засідання в умовах військового часу, і впровадження якої я дуже підтримую, все одно не вирішує питання дотримання невідємних прав учасників процесу в частині повної його фіксації, гарантованих Основним Законом.
Схожою дилемою залишається належне повідомлення осіб, які беруть участь у судовому процесі, у справах, відповідачем в яких виступає держава-агресор.
У зв’язку із відсутністю будь-яких дипломатичних зв’язків з російською федерацією (Швейцарія визвалася бути країною-посередником між нашою державою та загарбником, однак механізму напрацьовано не було), більшість судів на власний розсуд обирають, чи повідомляти відповідача шляхом публікації інформації щодо проведення судових засідань на своїх сайтах. Однак, оскільки належне повідомлення сторін є одним з найголовніших аспектів забезпечення права на справедливий суд, обґрунтований сумнів в такій належності може призвести до негативних наслідків та ускладнити виконання таких рішень за кордоном.
Незважаючи на низку цих питань, які залишаються відкритими, я б хотів подякувати за плідну дискусію організаторам Судового форуму – Асоціації правників України та EU Project Pravo-Justice. Такі заходи надзвичайно важливі, особливо тепер, коли ворог прагне дестабілізувати ситуацію в країні. За таких умов саме створення майданчика для обміну думками та напрацювання спільних підходів зацікавленими сторонами наближає нашу перемогу. В єдності наша сила.
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 18047
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 12731
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6108
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3384
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2513