Що стоїть за моніторингом способу життя: кілька запитань про процедуру
Торік НАЗК вперше застосувало процедуру моніторингу способу життя чиновників. Але і торік, і сьогодні ми маємо низку запитань до цієї процедури.
Що саме моніториться в межах цього механізму? Взагалі, як я вже розповідав раніше, моніторинг способу життя орієнтований на те, щоб встановити, чи відповідає рівень життя декларантів наявним у них та членів їхніх сімей майну й одержаним ними доходам згідно з е-декларацією.
Однак при цьому ми так і не можемо до кінця зрозуміти, що саме мають аналізувати фахівці НАЗК, адже в законодавстві не передбачено дефініцій “спосіб життя”, “рівень життя”, “відповідність рівня життя” тощо. А така термінологія була б доречною при порівнянні задекларованого майна і доходів з реаліями життя декларанта та його близьких осіб.
Виникає ще одне логічне питання — на підставі якої юридичної бази треба проводити моніторинг способу життя? Як може відбитися на змісті та наслідках цієї процедури те, що в НАЗК ухвалили методичні рекомендації з її проведення? Це питання постає, бо закон передбачає, що “Порядок здійснення моніторингу способу життя суб’єктів декларування визначається НАЗК”. І саме Порядок здійснення моніторингу способу життя власних працівників НАЗК ухвалило минулого грудня.
Наступне питання, що викликає багато дискусій: чим саме відрізняється моніторинг способу життя від повної перевірки декларації? Чи різні у них підстави для початку? Ці дві процедури не мають дублювати одна одну, бо ж вони здійснюються одними й тими самими методами — “кабінетною” роботою.
І цих питань виникає більше і більше.
В чому полягатиме вибірковість моніторингу способу життя, встановлена законодавством?
Тільки в тому, що перевіряється рівень життя не всіх декларантів?
Чи можна розвинути цю умову, запровадивши пріоритезацію або випадкове обрання суб’єктів декларування для моніторингу?
І чи передбачений автоматичний розподіл таких перевірок серед різних працівників НАЗК законодавством? Адже, погодьтеся, у такому важливому питанні конфліктів інтересів варто уникати.
Ще одне концептуальне запитання — скільки має тривати такий моніторинг? І так само, яким обсягом повноважень при його проведенні має користуватись працівник НАЗК? Бо ж ми пам’ятаємо, що надмірне втручання у право на недоторканність особистого і сімейного життя заборонено законодавством.
І останнє — що і коли має відбуватись за результатами моніторингу способу життя? Треба розрізняти, коли він може завершуватись повною перевіркою декларації посадовця, а коли — інформуванням про виявлені ознаки корупційного правопорушення, наприклад, НАБУ.
29 квітня під час нашої презентації дослідження моніторингу способу життя ми спробуємо відповісти на деякі з цих запитань. Навіть більше — на основі результатів цієї роботи ми також підготували 15 рекомендацій, які дозволять перетворити цей новий інструмент на щось потужне, ефективне й зрозуміле не лише “посвяченим”, а й іншим українцям. Які, до речі, оплачують цю процедуру зі своїх податків.
А от чи доведеться корупціонерам остерігатися цього заходу фінансового контролю, здається, дізнаємося вже незабаром.
- Не трофей, а доказ: як Україні створити систему безумовної реституції цінностей Антон Чубенко 11:08
- 5 практичних уроків адаптації ветеранів у компаніях: досвід, помилки та рішення Тетяна Караваєва 10:50
- Природоохоронний виклик: Чому заповідна справа в Україні потребує нового імпульсу? Юлія Овчинникова вчора о 17:51
- Відкриття експорту: як оптимізувати адміністративні процеси для розвитку українського ОПК Олександр Федоришин вчора о 14:44
- День святого Валентина: кіно, пісні та любов до себе і до англійської Інна Лукайчук вчора о 12:59
- Чому українське мистецтво "без диплома" – це інвестиційний актив, який ми ігноруємо Ванда Орлова вчора о 10:02
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику Олена Лєснікова 11.02.2026 14:03
- Чи на часі культура біля фронту: кейси Запоріжжя, Дніпра та Бердянська Єлизавета Нечет 11.02.2026 11:16
- Ранок мільйонера без фільтрів: що реально працює, а що лише Instagram-естетика Олександр Скнар 11.02.2026 09:04
- Як правильно перевірити забудовника: про що вам не розкажуть у відділах продажів Антон Мирончук 10.02.2026 19:49
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" Юрій Костоглодов 10.02.2026 17:00
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська 10.02.2026 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський 10.02.2026 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко 09.02.2026 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова 09.02.2026 15:30
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику 126
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії 116
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів 110
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення 97
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" 96
-
Київська ТЕЦ-6 знову зупинилася. Бахматов каже: на наступну зиму потрібна альтернатива
Бізнес 15747
-
У Карпатах на дорозі перед Буковелем почали ремонт вартістю 278 млн грн
Бізнес 3846
-
Європа майже компенсувала Україні припинення допомоги з боку США – дослідження
Фінанси 2229
-
Прощавай, приватизація. Що несе новий житловий кодекс бізнесу та інвесторам в житло
Бізнес 1974
-
Bloomberg: РФ запропонувала повернутися до доларової системи в межах угоди зі США
Фінанси 1811
