Що таке бронювання військовозобов'язаних працівників? Порядок та організація
У зв’язку з запровадженим воєнним станом питання бронювання працівників на підприємствах турбує багатьох роботодавців.
У зв’язку з запровадженням на території України воєнним станом з 24 лютого 2022р. та, який наразі продовжено до 19 лютого 2023 року, та оголошення загальної мобілізації, питання бронювання працівників на підприємствах турбує багатьох роботодавців.
Адже кваліфіковані робітники, яких підприємство ростить та навчає протягом багатьох років забезпечують виконання зобов'язання по укладеним договорам підприємств, та ці ж працівники забезпечують здатність підприємства нормально функціонувати та отримувати прибуток.
У цій статті поговоримо про те, що таке мобілізація та яким чином, і кого з працівників можливо забронювати під час мобілізації.
Відповідно до ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Якщо аналізувати норми ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, ЗУ “Про правовий режим воєнного стану” та ЗУ “Про Збройні Сили України”, то загальна мобілізація - це пововнення кількісного складу чисельності Збройних Сил України новими військовослужбовцям по усій території України.
Що ж робити підприємству, яке має намір продовжувати здійснювати свою господарську діяльність за рахунок вже залучених працівників?
Постановою КМУ №194 «Деякі питання бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану» яка була прийнята 03 березня 2022р. (далі по тексту - Постанова №194) було визначено порядок бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану для задовольняють потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення.
У Постанові №194 міститься посилання статті 12 та 25 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зокрема, ст. 25 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів; на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень); на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань; на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Тобто, бронювання у період воєнного стану під час загальної мобілізації - є таким собі видом відстрочки від виконання військового обов'язку у зв'язку з обґрунтованими підставами необхідності виконання тих чи інших завдань, робіт, послуг серед цивільного населення.
ВАЖЛИВИМ є те, що для бронювання працівників необхідне обгрунтоване пояснення, що саме ці працівники є залученими до виконання підприємством - роботодавцем мобілізаційних завдань (замовлень), виконання робіт, надання послуг до участі у період воєнного стану для забезпечення потреб ЗСУ, чи виконання робіт, надання послуг критично важливих для економіки та населення.
Що потрібно зробити, щоб забронювати працівників?
- Звернутися до профільного міністерства або до військові адміністрації на відповідній території де зареєстроване підприємство із обгрунтованою пропозицією щодо бронювання військовозобов’язаних.
- Орган, якому направлено обгрунтовані пропозиції, у разі їх погодження направляє їх до Міністерства оборони України на погодження.
- Міністерством оборони України направляє погоджені пропозиції з переліком осіб, які підлягають бронюванню до Міністерства економіки України.
- Міністерство економіки України надає підприємству Витяг з Наказу про бронювання конкретних військовозобов'язаних.
ВАЖЛИВО! Після формування отримання Витягу з наказу Міністерства економіки про бронювання конкретних військовозобов'язаних підприємство, подає такий Витяг до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації підприємства. Надання Витягу саме за місцем реєстрації підприємства необхідно для того, щоб такий ТЦКС повідомив ТЦКС за місцем військового обліку кожного працівника, що така особа є заброньованою.
Документи, які необхідні для здійснення бронювання працівників під час загальної мобілізації:
- Пропозиції щодо необхідності бронювання військовозобов’язаних, з обгрунтуванням. В такій пропозиції підприємство обов'язково має зазначити які саме мобілізаційні завдання (замовлення) виконує підприємство, які є критично важливих для економіки та населення чи ЗСУ у період воєнного стану.
- Список військовозобов’язаних працівників (жінок та чоловіків), які працюють на підприємстві, та яких підприємство бажає забронювати.
- Інформація про працівників, які підлягають бронюванню, в тому числі і інформація про: ПІБ, дата народження, серії та номер паспорту, в т.ч. закордонного.
- Документи, що підтверджують інформацію про встановлені мобілізаційні завдання (замовлення) підприємством, належність підприємства до критичної інфраструктури, чи виконання робіт чи надання послуг підприємством для потреб ЗСУ. На підтвердження нажаються договори, та прохальні листи від державних органів, підприємств, яким такі роботи виконуються.
Підприємства мають можливість подати документи одним із зручних способів:
- шляхом направлення на офіційну електронну пошту;
- шляхом направлення на офіційну юридичну адресу;
- через електронний сервіс – електронний кабінет запитів на бронювання військовозобов’язаних. Нагадую, що процедура бронювання аграріїв відбувається виключно через електронний кабінет .
Слід зауважити, що подані підприємствами пропозиції у яких відсутня інформація про доведені (встановлені) мобілізаційні завдання (замовлення), належність підприємства до підприємств критичної інфраструктури, відсутність даних про виконання робіт надання послуг для ЗСУ, - не будуть розглядатися.
Крім того, Міністерством оборони України під час розгляду поданих підприємством пропозицій відмовляє у погодженні бронювання поданих кандидатур, якщо:
- кандидати не є визначальними для забезпечення сталого функціонування підприємств, галузей і не є дефіцитними на ринку праці та які можуть бути замінені іншими громадянами, які не є військовозобов’язаними.
- не підлягають бронюванню, у визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 194 (із змінами) порядку:
1) військовозобов'язані, які мають посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час;
2) які не перебувають у трудових відносинах з підприємством;
3) які не перебувають на військовому обліку військовозобов'язаних (призовники (до 27 років);
особи, які досягли граничного віку перебування у запасі (рядового, сержантського і старшинського складу граничний вік є 60 років. Для осіб офіцерського складу, які перебувають у запасі: - молодшого та старшого офіцерського складу – 60 років; - вищого офіцерського складу – 65 років);
4) особи, які за станом здоров'я визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
5) не мають військових звань та або військово-облікових спеціальностей, тощо;
6) які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Погодження поданих пропозицій щодо кандидатур на бронювання передбачає надання відстрочки, на період, який не може перевищувати шість місяців.
Строк дії відстрочки може бути продовжений на строк до двох місяців на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу, яке не потребує погодження Міністерства оборони.
Крім того, варто також звернути увагу на те, що передбачені і підстави для анулювання відстрочки, як то:
- закінчення строку її дії;
- завершення виконання або скасування завдання підприємству, установі, організації щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення;
- ліквідація органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;
- звільнення військовозобов'язаного з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації.
Отже, питання бронювання працівників підприємств від мобілізації є важливим для бізнесу та економіки України в цілому, тому, не зважаючи на те, що з першого погляду процедура бронювання працівника від мобілізації є важкою та заплутаною, однак державою передбачена така можливість, і головна задача - правильне та повноцінне заповнення документів, обґрунтування необхідності бронювання.
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков вчора о 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький вчора о 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 397
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 143
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 133
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 115
- Створення Спільноти публічних закупівельників: крок до європейських стандартів 88
-
Bloomberg: Німеччина змінила позицію щодо використання заморожених активів РФ
Фінанси 24002
-
Несподіванка для Москви. Яку зброю Україна отримає від США в перших пакетах PURL
5134
-
Друга найбільша криптовалюта світу сягне $4300 до кінця 2025 року – прогноз Citigroup
Фінанси 4895
-
Керівник бренду шампанського "Вдова Кліко" очолить футбольний клуб у Парижі
Бізнес 3915
-
Хорватія пропонує Угорщині й Словаччині альтернативу нафті РФ: 12 млн тонн будь-якого сорту
Бізнес 3750