Слідами партійного гріха
Пуща-Водиця на нас не гнівися
Яка ж чудова, непереквітна краса після сніговію упокорилася у лісах під Києвом. Столичний Оболонський район прийняв у свої обійми й благословенне урочище Пуща Водиця. Там на Восьмій лінії, куди не поглянь – справжнє диво під білою ковдрою. Озера з чудовими піщаними пляжами сковані льодом і припорошені снігом. Понад водоймами - маса різноманітних бесідок, біля кожної чекають на відпочиваючих мангали на ланцюгах. Таке враження, що люди кудись на хвильку відійшли...
Вражають милістю чудернацькі витвори мистецтва - містки через заплави. Кожен зроблений з вигадкою. Понад водоймами очікують вирізані з дерева і пеньків сідлища. А навкруги - найголовніша принада для всіх - густий реліктовий ліс. Помережаний рівними, як стріла тасьмами. Виділяються товстелезні корабельні сосни: окремі з них й утрьох не можемо охопити людським перевеслом. І не дивно: ще в одинадцятому столітті ця місцина вважалася обителлю, осідкою княжої охоти. Нині тут відпочивають кияни і гості столиці. Буквально сюди, на Восьму лінію Пущі-Водиці, і далі, аж,здається, до Чотирнадцятої, якщо не помиляюся, з Києва веде трамвайна колія. Люди їдуть гуртами, щось веселе розповідають про Василів і Маланок, які, загалом, мають реальну прив’язку в історії нашого народу до Володимира Великого і його матері Маклушу. Ага ж, сьогодні на Свят-вечір їхній день…
Володимира Великого і його матері Маклуші. Ага ж, сьогодні на Свят-вечір їхній день…
![Слідами партійного гріха](http://blog.patrioty.org.ua/images/2019/01/13235156_cb235c05a636.jpg)
О
Ось гуркоче колією ще один трамвай. Придивляюся: якийсь винятковий, дивовижний – весь заквітчаний. У салоні на столиках пляшки з шампанським, тут же коробки яскравих цукерок. Сидять кампанії людей.
-Якщо у вас, приміром, день народження, - пояснюють мені знайомі, - ви приходите з кампанією друзів, замовляєте столик. Їдите через Пущу, смакуєте вино і приймаєте привітання. Операція - "Люкс"!
Нічого дивного. Пуща-Водиця – не просто частина столиці, а й відома на всю Україну здравниця. Тут працює до чотирьох десятків санаторіїв, інших лікувально-оздоровчих об’єктів. У Новорічні свята людям потрібно відпочити, і цьому ніхто не перечить. Адже довкруги така краса…
Гуляючи засніженими алеями, я мимоволі пригадав осінь 1979-го. Еге ж, те, що відбувалося сорок років тому! Того 1 вересня, після закінчення навчання в Київському дежуніверситеті, мене зненацька зарахували слухачем відділення журналістики ВПШ при ЦК КПУ. В молодому поповнені вінничан нас було, здається, дев’ятеро. Днів за п'ятнадцять після старту навчання нас зібрали старшокурсники, члени вінницького земляцтва, ті, хто перейшов уже до другого випускного курсу, і повезли сюди, у Пушу-Водицю. У якомусь закапелку реліктового лісу, на відшліфованих дубових колодах, наші старші товариші накрили стола з наїдками, напитками. І почався ритуал урочистого і кумедного прийняття молоді, нового поповнення до складу подільського земляцтва.
![Слідами партійного гріха](http://blog.patrioty.org.ua/images/2019/01/13235157_d7fc3e49e6ff.jpg)
Процедура тут була така.
Тебе викликають на центр кругу, де на величезному пні стоїть булава, до речі, точна копії тієї, що її у Києві на коні тримає Богдан Хмельницький, лежить поруч із нею статут земляцтва в дорогій оправі. Ось привселюдно старші брати-вінничани, заслухавши твою біографію, починають запитувати новачка: а чого ти сюди, небораче, приїхав, за чим, чим хочеш збагатитися, невже марксистсько-ленінською філософією? І таке інше… З жартами, глузуваннями. Приколами. У такому ж іскрометному дусі належало і відповідати.
![Пані Тетяна у Пущі](https://c.radikal.ru/c33/1901/4b/2cde57778225.jpg)
А тоді, власне, починається процес випробування, чи може цей посланець бути козаком земляцтва. У 250-грамовий синюшний гранчатий стакан наливають по вінця горілки, вручають його претенденту на папаху. Перед засіданням знайомі радили, що краще всього цю гірку гальбу, зібравши всі зусилля в кулак, треба будь-що випити одним махом, бо інакше будуть кричати «Не зараховується!», вимагатимуть поповнити посудину новим узваром. Мабуть, самогоном. І це незалежно від того, хто перед ними стоїть – чоловік чи тендітна пані, котрі приїхали буцімто по науку до столиці… Жіночок у нашому призові було, здається, дві...
А на закуску після випитого представлялося одне – густо намазані гірчицею і хроном хлібні бутерброди. Коли подібне вип’єш і проковтнеш наїдок, вершечки столітніх сосон Пущі-Водиці, здається, пригиналися на самі вуха… Світ крутився перед очима...
Після прийняття молодого поповнення, відбувався ще один ритуал. Обрання нового ватажка (його тоді називали дивним іменем – президент) земляцтва. Позаяк другокурсники іноді достроково відкликалися на роботу в область ще до часу завершення навчання, тому цю персону висовували зі свого середовища новачки, а вже всі разом члени земляцтва, якщо не було заперечень у другокурсників, затверджували спільним голосуванням.
На моє щире здивування, кандидатом на пост президента вінницького земляцтва висунули… мене. Пару хвилин було затрачено на обговорення пропозиції, і всі піднесли руки на підтримку.
А ось чи потрібно було випивати нову порцію горілки з гранчака, заїдаючи гірчицею з хроном за президентську булаву, їй-право, не пам’ятаю… Її мені вручили тут же...
Восени 1979-го з Пущі-Водиці я їхав до гуртожитку, міцно притискаючи до тіла портфель з президентською булавою. Нині в голові роїлися тільки далекі спогади 40-літньої давнини. Життя не переробиш, пані й панове! Що було, те було...
***
Фото автора, 13 січня 2019 року.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87049
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11247
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5717
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5422