Блукання довкруги знаменитого Клена

Загалом це вельми похвально, мабуть, коли українці пам’ятають своїх письменників і поетів, вшановуюсь їхні імена, аналізують творчу спадщину, вільно цитують твори. Як це, зокрема, виходить із набутком унікального українського віршника, відомого перекладача, літературознавця Юрія Клена (1891 – 1947 рр.). Як тепер стало відомо, це була екстраординарна і людина, і митець.

Попри те, що ім’я Юрій Клен це літературний псевдонім великого поета. Під цим таємничим і романтичним прізвиськом творила загадкової душі особистість - Освальд Бургардт, іноді ще пишуть його прізвище так – Бурґгардт. Тоді вони звучить геть на німецький лад.

Звичайно ж, Освальд-Юрій за походженням був німець. Батько його купець Фрідріх Бургардт виходець із Прусії, а мати Каттіна Сідонія Тіль – з родини балтійських німців. Але ось із справжнім походженням літератора, якщо за таке взяти місце народження людини, тривалий час уже виходить певна неув’язка. Представники літературної громадськості двох сусідніх областей його вважають своїм.

У письменницьких розвідках пори незалежності України вважалося, що на світ Божий хлопчина з’явився 4 жовтня 1891 року у селі Сербинівці. До недавнього часу такими сприймалися Сербинівці, котрі знаходяться всього за декілька кілометрів від Жмеринки, колись Подільської губернії, тепер - Вінницької області. І всіх це начебто влаштовувало. Бо окрім того відомо, що батьки з Сербинівець по народжені сина переїздять на нове місце мешкання - до містечка Немирів. Купцю Фрідріху Бертгарду, як можна було зрозуміти, надто тісно виявилося для купецького бізнесу в бідному селі. А коли Освальд підростає, і приходить пора йому братися за освіту, то сім’я вже мешкає в селищі Вороновиця. Тут, власне, він і освоює свою першу читально-письмову грамоту.

Аби уяснити це все з позиції елементарної локації, то всі вище означені населенні пункти знаходяться у межах відстані щонайбільше 20-45 кілометрів одне від одного. А Вороновиця це крупний населений пункт, який розпростерся неподалік обласного центру Вінниці. Свого часу в радянські часи вона певний час була навіть районним центром…

Тепер повернемося до Сербинівців. Село з такою назвою в Україні є лише одне-єдине. У сімдесяті роки минулого століття, працюючи власним кореспондентом обласної газети «Вінницька правда» по жмеринській групі районів я декілька разів бував у цьому біднуватому населеному пункті. Запам’яталися хіба що розбиті сільські дороги у величезних калюжах після дощу, геть занедбані колгоспні ферми. Ще пам’ятаю, що головою колгоспу там був чоловік, якого чомусь величали Сербином. Він начебто походив з сербів, котрі колись громадою жили тут. Нині ж у селі мешкає понад тисячу українців, бо ж у паспортах наших така графа, як національність відсутня. Про неї і запитувати людей незручно…

За сто п’ятдесят кілометрів від Жмеринки, якщо точніше, то за 149-ть по карті, знаходиться райцентр Старокостянтинів Хмельницької області. У тому районі є село з дещо подібною назвою – Сербинів. Мешкає у ньому 777 осіб, як свідчить Вікіпедія. Але комусь на Хмельниччині – у обласному чи районному центрі захотілося, інакше і не вислювлюсь, приблизитись до слави великого українського поета, перекладача і літературознавця Юрія Клена, "Приватизувати" його, чи що...

Справа в тому, що з колишнього маленького німчика у Сербинівцях, за тим у Немирові, Вороновиці з часом виріс великий громадянин переконано щирого українського "розливу", походження. Літературний митець, котрий скінчивши Київський університет Святого Володимира, на початку двадцятих років минулого століття ввійшов до складу відомих письменників-модерністів. З їхнього числа згодом утворилася знаменита п’ятірка так званих "неокласиків", До цього прославленого гурту увійшли такі знамениті особи, як Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт та Максим Рильський. Їх іще величали п’ятьма красенями лебедями української поезії.

Так ось, хтось на Хмельниччині сплів поголос про те, що Юрій Клен буцімто походить родом із їхнього села СЕРБИНІВКА. Знайшлися люди, котрі цю неперевірену інформацію внесли до окремих підручників. Зокрема, таке повідомлення з'явилося в «Історі української літератури ХХ ст.» за редакцією В. Дончика (автор розділу про Юрія Клена – Ю. Ковалів). Той, так і написав, що пан Освальд Фрідріхович «Народився
на Поділлі, у Сербинівці неподалік Старокостянтинова, 4 жовтня 1891 р. у родині німецького купця». І все надалі зашелестіло, закрутилося, загуло у цьому скривленому напрямку.

Ви, друзі, загалом спочуваєте, яка величезна різниця є поміж двома цими однокорінними словами – СЕРБИНІВЦІ і СЕРБИНІВКА? Для мене це така помітна різниця, як поміж співзвучними значеннями - Львів в Україні і Льгів у Курській області Московії, нарешті - поміж поняттями адресат і адресант. Тобто, кому листа відправляти і від кого кореспонденцію отримувати... Десь приблизно так.

Але, либонь, коли хочеться наблизитись до слави такого митця, і мовбито є така слушна нагода добитися цього, то хто там звертатиме увагу на мовні тонкощі. Не зупинило напористих ініціаторів цієї нехитрої ідеї навіть те, що Сербинівці, як я уже підкреслював, в Україні є лише одні, і вони знаходяться поруч із Жмеринкою, а ось Сербинівок маємо аж дві – одна на Хмельниччині, інша в Гребінківському районі Полтавської області.

І поки під Жмеринкою ніхто й не заїкався про свого односельчанина, який зі здобуттям Україною незалежності зайняв нарешті гідне своє місце серед класиків української літератури, а його ім’я викреслили з числа заборонених, у Старокостянтинові віднайшли в селі СЕРБИНІВКА навіть місце, де буцімто стояла колись хата, в якій начебто народився Юрій Клен. Оце, скажу вам, пані й панове, і фантазії у тамтешніх хлопців та дівчат! Ба, більше, вони на тому місці навіть встановили пам’ятний знак. І повідомлення про це записали до української Вікіпедії. Тепер проводять на тому вигаданому місці різноманітні врочистості.

Це ж треба так уміти шукати, щоб віднайти хату, якої насправді там ніколи не було!

З одного боку це дуже добре, що пам'ятають поета, перекладача, літературознавця і в тому краї. А як же ж, друзі, бути з істиною? Невже, якщо мені подобається, приміром, творчість Івана Франка, то я вже можу проголошувати, що він народився в моєму рідному селі на Поділлі?

Що все вище сказане зовсім не мої фантазії, я зараз докажу вам. Даю електронну адресу, забийте її до пошукової системи Інтернету і перед вами вигулькне сторінка електронної версії, як вона себе величає, Хмельницької обласної молодіжної газети «Твій погляд». Тут розміщена чимала фоторозповідь про те, як у Старокостянтинівському районі відзначили 125-річчя з дня уродин Юрія Клена. За повідомленням цього видання, на врочистості прибули літератори, артисти з Хмельницького, представники німецької діаспори, яка мешкає на Поділлі. І, звісно ж, місцеві раби органів влади - державні службовці району, учнівська молодь, котру доставили в село для масовки. (Ось електронна адреса вказаної публікації - - http://tviypog.org/index.php… )

Хмельницькі чиновники, організовуючи паломництво буцімто на родинному місці Юрія Клена, насправді, якби це м'яко сказати, дещо лукавлять, позаяк на тих землях, де відбуваються масовки поет ніколи не бував. Біографічні неточності тут трапляються буквально на кожному кроці. Вище названа молодіжна газета, до прикладу, тоді ж написала, що Освальд Бургардт вперше пішов до школи у «селищі Воронівка».

Міркую: де ж це є такий загадковий населений пункт?

Заглянув до Вікіпедії і виявив, що в Україні є загалом одинадцять Воронівок. Але жодної в Хмельницькій і Вінницькій областях. Усі вони знаходяться переважно в південних регіонах держави. Невже батьки уважні до виховання дітей, прискіпливі німці, мешкаючи на Поділлі, могли б з якогось дива віддати свого малолітнього сина в науку аж десь у степи під Херсон чи Катеринослав (нинішній Дніпро), Миколаїв?

Просто, як мені видається, хмельничани лінуються навіть вивчити біографію Юрія Клена. Вони, либонь, і не знають, що рідна сестра пана Освальда Жозефіна Бургардт ще 1962 року у Мюнхені видала посмертну книгу-спогад про Юрія Клена - «Oswald Burghardt, JurijKlen: Leben und Werke». («Освальд Бургардт. Життя і твори»). Еге ж, німецькою мовою. А ось там чітко і однозначно написано, ЩО ЇЇ БРАТ НАРОДИВСЯ В СЕЛІ СЕРБИНІВЦІ, ЯКІ ЗНАХОДИЛИСЯ ПОБЛИЗУ ЖМЕРИНКИ. Від них до Старокостянтинова, як я уже зазначав, 150 км, а це три годині їзди на сучасному авто…

Хіба не зрозуміло, що здійснюючи «приватизацію» поета, так би сказати, під себе, досконало не вникнувши в першоджерела, які розповідають про істинне походження Ю. Клена, керівники Хмельниччини перетворюють ситуацію, даруйте, на комічну.

А ось другий аргумент на користь того, що Сербинівка під Старокостянтинівкою, як родинна колиска Юрія Клена це щось явно не те. Якщо шанувальникам творчості поета і перекладача на Хмельниччині ліньки було перекладати книгу Жозефіни Бургардт, нехай відшукають вельми поважний твір-спогад Олександра Филиповича конкретно про Юрія Клена. Олександр Филипович - рідний брат Павла Петровича Филиповича, ще одного, окрім пана Клена, із п’яти відомих літературних митців, знаменитих членів п'ятірки «неокласиків». У мемуарах, які озаглавлені «Життя і творчість Юрія Клена» (опубліковано в журналі «Сучасність» за 1967 рік, №10), Олександр Филипович, котрий дружив з Юрієм Кленом, ще пів віку тому українською, членороздільно чітко і конкретно написав, що народився пан Освальд у СЕРБИНІВЦЯХ на вінницькому Поділлі, а не в селі Сербинівка побіля Старокостянтиніва, яка територіально в кінці дев’ятнадцятого століття відносилася до Волині. І підкреслює, вказує, що початкову освіту малолітній О. Бургардт здобував не в якомусь міфічному Воронкові, а в селищі ВОРОНОВИЦЯ, котра знаходилася тоді, та й нині також перебуває неподалік і Немирова, і Вінниці. Та й до Жмеринки від неї недалеко...

Нарешті є й третій, і, як мені видається, найпереконливіший доказ саме вінницької прописки великого українського поета та патріота Юрія Клена. Пошуковцям нарешті вдалося віднайти документ офіційної реєстрації і хрещення новонародженого Освальда-Еккарда Бургардта, який знайшовся на світ 22 вересня (4 жовтня за новим стилем) 1891 року у СЕРБИНІВЦІ. Метрику видано Євангельсько-Лютеранською Консистерію у ЖМЕРИНЦІ. Під документом стоїть підпис і печатка тамтешнього пастора М. Гессе. 

Хто повірить тепер у те, що якби у німецькій сім’ї в селі Северинівка під Старокостянтиновом, у кінці дев’ятнадцятого століття, народився хлопчик, то його повезли б на реєстрацію і хрещення до кірхи аж у Жмеринку, за 150 км. Нехай підводою чи навіть бричкою… То для поїздки в один бік на це потрібно було б затрати зо три доби в один бік. Погодьтесь, абсурдно…

Звичайно, хочеться, щоб на Хмельниччині і далі вшановували творчість Юрія Клена, як вони це вміють робити - широко й активно, з розмахом. Бо він цієї слави заслужив. Але треба, щоб люди знали і пам'ятали те, з якого істинно джерела походить його поетична і вся інша активна творчість. Освальд Бургардт цього заслужив.