Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
12.02.2016 00:44

Пошук українського героя продовжиться у бразильському Сан-Паулу

Це святе - повертати Україні її забутих героїв. Таких, як доктор права, вояк Української галицької армії, письменник-мемуарист Іван Олександр Максимчук. Мої друзі вже відправилися з Ріо-де-Женейро до Сан-Паулу, щоб вручити українській діаспорі статтю про ч

Цими днями нарешті підготуваві виставив в українську Вікіпедію, нашу Інтернет енциклопедію, сторінку процікаву людину – Івана Олександра Максимчука – доктора права з Стрия Львівськоїобласті, вояка Української галицької армії (УГА), громадського активіста, письменника-мемуариста.Невиправдано забутого нашого звитяжного героя.

Звікувавчоловік надзвичайно нелегко, але через усе життя, навіть на інший кінецьпланети проніс святу любов до України та українців. Завжди беззастережно підмагавлюдям. Ще у громадянську потрапив до московітського полону, у складі шестисотвояків УГА був вивезений безпардонними чекістами до першого в Росії концентраційноготабору «Кожухів», який живодери облаштували безпосередньо у Москві. Виніс тамнеймовірні тортури, страждання, яким піддавалися особливо ж такі, як він, хтозаступався не лише за себе, але й за інших. Усе це в деталях згодомІван-Олександр відобразив у документальному творі «Кожухів», який вийшов друком1928 року у Львові. Критики одразу помітили – з’явився новий толковий мемуарист-документаліст.

Улиху годину фашистського нашестя, у Стрию юрист Максимчук створив і очоливДопомоговий комітет, який займався порятунком людей. Скількох же ж він тоді, якадвокат визволив з поліції і навіть гестапо, врятував від вивезення до рейху?!А загуркотіли гармати Червоної армії, прийшлось йому збирати валізи, виїздитина Захід. Він був у розшуку НКВС ще з часів «золотого вересня» 1939-го закнижку «Кожухів». За пекельну правду про московський концентраційний табір.

Щобуло далі, - ви дізнаєтесь із публікації у Вікіпедії. Лише замічу, що зібрати матеріалидля статті було вельми не просто, і займався цим я не один місяць. Але все це,слава Богу, вже позаду.  Тут лише додам.Що доживав віка Іван-Олександр Максимчук у далекому Сан-Паулу, в Бразилії. Ценайбільше місто Південної Америки, де мешкає велика громада українськоїдіаспори. Писав і видав твори про рідну свою Україну.

Єв мене у Ріо-де-Жанейро друзі. Я розповів їм про мій пошук матеріалів пронашого героя-українця, який рятуючись, у роки Другої світової війни добравсявід Стрия до Сан-Паулу, перевіз туди дружину і двох синів. Коли матеріал з’явивсяу Вікіпедії, друзі мої прочитали його і одразу написали: «Ми включаємось у подальшийпошук».

Вонинайближчим часом  збираються в поїздку доСан-Паулу, щоб відшукати, якщо вдасться,   нащадківукраїнського письменника-мемуариста. У разі, коли їм повезе, будуть цікавізнахідки, я обов’язково розповім. Чекайте…

***

Статтяпро Івана Олександра Максимчука у Вікіпедії знаходиться тут.

Відгуки на публікацію надсилайте за адресою - [email protected]

 

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи