Чи об’єднаються німці з росіянами проти українців із ЄвроМайдану?
Від утворення нової правлячої коаліції в Німеччині, схоже, найбільше постраждають українці з ЄвроМайдану, позаяк у Міністерстві закордонних справ ФРН на посаду уповноваженого з налагодження стосунків із Російською Федерацію затверджено відвертого русофіла.
Поки наші люди мерзнуть на Майдані, відстоюючи свій мирний європейський вибір, у головній державі ЄС Німеччині пройшли парламентські вибори і сталися зміни в керівній верхівці. А найголовніше, в Берліні змінилася ключова людина зі зв’язків із Росією – уповноважений Міністерства закордонних справ ФРН. Ним став, такий собі русофіл Гернот Ерлер.
Іще навіть не вступивши на свій новий пост, він уже різко критикує колишнього міністра закордонних справ Німеччини ҐідоВестервелле, а такожКетрін Ештон, верховного представника ЄС із зовнішньої політики за те, що вони… пішли на Майдан, спілкувалися з повстанцями. Мовляв, такого допускати ніяк не потрібно було.
Цей яструб, либонь, іще багато поп’є крові з українців у союзі з нашими кремлівськими ворогами, вважаючи, що ЄС взагалі повинна не звертати уваги на мирні виступи в Україні за приєднання до Євросоюзу…
Мовляв, для Європейського союзу значно важливішим є стосунки з Росією, і якщо вона проти підписання договору про Асоціацію України й ЄС, то так тому бути, або, принаймні, РФ має бути третьою стороною при розгляді цього питання за столом переговорів. Як бачите, стовідсоткова качка зі столу московських ліліПутінів. Про це детальніше читайте тут.
І на це не можна не звертати уваги. Позаяк саме Німеччина в ролі головної скрипки формує політику добросусідства і дальшого розвитку Євросоюзу.
Але все одно нам своє робити. І, насамперед, продукуючи достойну команду на майбутні президентські вибори. Бо, сподіваюся, вже всім зрозуміло: вороття назад, у ситуацію статус-кво доби 27 листопада 2013, коли українська делегація тільки мала відлітати до Вільнюса на саміт ЄС зі Східного партнерства, і ще були всі надії на те, що договір про Асоціацію буде успішно підписано, немає. Нині в державі склалася зовсім інша внутрішня ситуація. Аж надто тривожна. Утворилося становище відвертої війни влади проти свого народу.
Просто для нинішньої правлячої еліти не потрібна держава без корупції, без казнокрадства, з верховенством права. Їй більше підходить російсько-білоруський варіант, заточений під штики правоохоронців, казахсько-азіатський безлад із безмежним правом застосовувати вогнепальну зброю проти демонстрантів – дивитися тут.
Народ, відчуваючи втрату свого шансу на майбутнє в правовій державі після зриву курсу на Захід, згуртувався в Майдан. І це вже не був протест, копійований з 2004 року. З’явилася нова і вельми ефективна форма протесту – Автомайдан. Основну частину його складають не просто рядові протестувальники, які доїхали до центру столиці з віддалених міст і сіл, а насамперед ліберали. Представники середнього класу. Доволі часто люди з достатком, із своїми транспортними засобами. Подеколи вони навіть готові жертвувати ними, заради того, аби неодмінно добитися перезавантаження влади, яке перетворилася в злочинне угрупування.
Саме тому в Україні час від часу ріками проливається кров. То безневинно скривджених студентів на протесаному Майдані, випадкових співробітників ЗМІ, які десятками потрапляють під «гарчу міліцейську руку», то під час замовних замахів на життя журналістів, які займаються розслідуваннями, то активних і знаних політиків. В останньому випадку це сталося, як не парадоксально, саме в ті хвилини, коли Юрій Луценко намагався налагодити контакт поміж роз’яреним натовпом і «Беркутом», котрий знову накоїв лиха, жорстоко побивши людей. Співробітники спецпідрозділу міліції б’ють підступно, підло, по-злодійськи – ззаду, свого колишнього міністра, і щосили, аби вбити, чи, принаймні, сильно покалічити. Таким, напевне, було завдання. В «Беркуті», зрозуміло, ніщо без команди не робиться…
Як не важко помітити, громадяни страждають від безладу звіринницьких виплодів в уніформі - «Беркуту», «Соколу», «Грифону», «Гепарду», «Кобри» та інших. Більше того, як стверджують київські журналісти, 12 січня ц.р., президентське Межигір’я начебто захищало якесь нове, незареєстроване військове формування в повному екіпіруванні, але з прихованими погонами та шевронами. Про це читайте тут.
Схоже на те, що В. Янукович перестав довіряти навіть пригодованному з щедрих рук «Беркуту». Якому, як відомо, за побиття студентів на Майдані 30 листопада минулого року винагородили по 500 доларів США на кожний «демократор».
Навряд чи вже буде мир під нашими оливами, без належної відповідальності винних у цих злочинах проти громадян, без політичної відповідальності уряду і встановлення замовників злодіянь. Від цього не врятують бандитів в одностроях навіть ні кремлівські хазяї, ні нові німецькі покровителі…
- Листопад 2025 року показав тенденцію до скасування розшуків, оформлених ТЦК Павло Васильєв вчора о 22:21
- Про необхідну оборону - як версію захисту Костянтин Рибачковський вчора о 22:17
- Бронювання працівників: правила та вимоги Віталій Соловей вчора о 17:55
- Чому найуспішніші люди бояться слабкості і як це впливає на їхнє лідерство Юлія Буневич вчора о 17:30
- Якими будуть інтер’єри 2026 Алеся Карнаухова вчора о 13:42
- Не бути туземцем Сергій Дідковський вчора о 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук 04.12.2025 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей 04.12.2025 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький 04.12.2025 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт 04.12.2025 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар 04.12.2025 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Королівство кривих дзеркал: як абсурд став нашою нормою Дана Ярова 03.12.2025 18:19
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 03.12.2025 17:12
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 465
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 282
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 242
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 174
- Бронювання працівників: правила та вимоги 171
-
У Карпатах планують побудувати нову дорогу в Буковель за 6,6 млрд грн
Бізнес 4952
-
"Бути незадоволеним – це природно". Жадан про завершення війни, Харків і настрої серед молоді
4064
-
Попередити ризик: що повинні знати батьки перед лікуванням дитини у стоматолога
Життя 2902
-
"Плівки Макрона". Чому Франція попередила Зеленського, що Трамп може зрадити Україну
2506
-
Немає місця, щоб сховатися. Як Україна виграє війну політичних убивств на території Росії
2346
