Феномен "нерейтингових кандидатів" в президенти

Трендом цього політичного сезону буде велика кількість кандидатів в президенти. Очевидно, найбільша за всю історію українських президентських виборів.

Трендом цього політичного сезону буде велика кількість кандидатів в президенти. Очевидно, найбільша за всю історію українських президентських виборів.

Лише зараз як мінімум 27 чоловік оголосили про своє балотування. До офіційного початку виборчої кампанії цифра може зрости до 50.

Значна частина кандидатів т.з. "нерейтингові", тобто ті, що на думку експертів не змагаються з "топовими", та не мають шансів на другий тур.

"Нерейтинговими" кандидатами нехтують соціологічні контори, бо питання досліджень диктують їх замовники. Так ми і отримуємо викривлену реальність.

Мотивація "нерейтингових" кандидатів різна, і мало в чому відмінна від попередніх років. Чому ж цього разу їх так багато? 

Ще кілька років тому кола наближені до нинішнього президента почали розробляти технологію виведення в друге коло Порошенка і проросійського кандидата. Технологія, яка спрацювала в Росії (Єльцин-Зюганов) і в Україні (Кучма-Симоненко). Вибір без вибору, "погане і ще гірше".

Для цього медійний простір був відкритий для медіа з проросійським іміджем, а всі медіа з українським іміджем мали відверто працювати на діючого президента.

Технологія потребувала розпорошення патріотичного електорату на багатьох кандидатів. Потім, через мобілізовані адміністративний, медійний та фінансові ресурси Порошенко якісно виділився та звеличився б на цьому тлі.

За першим сценарієм, відбулося масове інспірування кандидатів у патріотичному просторі. Працювали тонко та розумно. Комусь лестили (як правило - пряма агентура СБУ), комусь приносили (або пообіцяли) певні фінансові ресурси. Більшість кандидатів патріотичного спектру і не усвідомлює, що в дечому підігрують Банковій.

Та як часто буває в Україні, сценарії не спрацьовують або спрацьовують в інший бік. На якомусь етапі велика кількість кандидатів в патріотичному просторі почала грати не на користь Порошенка, а навпаки, проти нього.

За останні місяці риторика президента помітно загострилась. У своєму політичному позиціонуванні він змістився у радикально-патріотичний бік.

І виявилося, що кожен з "нерейтингових" кандидатів, які претендують припустимо на 10 тисяч голосів кожен, відбирають ці 10 тисяч голосів не один у одного, а часто саме у Порошенка.

Сьогодні у другий тур проходять лише 3 політики: Тимошенко, Порошенко, і єдиний проросійський кандидат. На перемогу - лише двоє претендентів: Тимошенко і Порошенко. Адже єдиному проросійському кандидатові вистачає електоральної бази для того, щоб пройти у другий тур, але після російської агресії - нереалістично навіть мріяти про перемогу (бо 1) значно зросли патріотичні настрої в країні, 2) частина проросійського електорату опинилася на окупованих територіях).

Отже, розпорошення патріотичного електорату не спрацювало проти Тимошенко, вона все одно проходить до другого туру. А от єдиний проросійський кандидат може зайняти у другому турі ... місце самого Порошенка!

Тому Банкова невдовзі може усвідомити, що їй негайно слід починати інші залаштункові ігри, розріджуючи саме проросійських кандидатів. Бо лише тоді у Порошенка з'явиться шанс потрапити у другий тур. Так, це може бути другий тур з Тимошенко, а не зі зручним спаринг-партнером з проросійського табору (умовним Бойко), але шанси на перемогу все рівно будуть.

А що ж "нерейтингові" кандидати? А механізм вже запущений. І Банковій, яка думала спочатку контролювати весь процес висування кандидатів, доведеться змиритися, що не все залежить від неї. 

Об'єктивно, після Майдану дещо виросла індивідуальна активність громадян (не т.з. "громадянське суспільство", а саме індивідуальна активність). Виборці не бачать чітких політичних орієнтирів серед грона "старих партій" та шукають альтернативу. Для декого це може стати неприємним сюрпризом.

В той час, коли середній рівень підтримки "топів" коливається в межах 5-7%, що означають буцімто невеликі показники "нерейтингових"? Припустимо, вони можуть взяти по 0,5 % в середньому. Але 10 кандидатів по 0,5-це 5% - стільки же, скільки у деяких "топів". У боротьбі за вихід у другий тур може бути цінним кожен відсоток. Особливо помітною "поправка нерейтингових" буде у регіонах.

Коли це зрозуміють у провідних штабах, зневага до "дрібних" кандидатів зміниться на велику увагу. Когось будуть намагатися втягнути в орбіти потужніших кандидатів, з кимось спробують домовитися про афішовану підтримку у другому турі, а когось просто "процитують" у партійній програмі (звісно, без згадок про першоджерела).

В будь-якому випадку, зневіра і недовіра до "топ"-політиків в Україні досягла такого рівня, що саме електорат "нерейтингових" кандидатів визначить результат наступної президентської кампанії.

P.S. Нагадую: щотижня всі кандидати в кандидати в президенти матимуть змогу донести свої позиції до суспільства на засіданнях "Президентського клубу".
"Президентський клуб"- це спільний проект круглих столів, організованих Центром досліджень політичних цінностей та Національною спілкою журналістів України.

Прямі телевізійні трансляції: 4-ий канал та телеканал "Телевсесвіт.
Інтернет-трансляція: Київський прес-клуб.