Надання запитуваної громадянами інформації в електронному вигляді може

Скоро надання держустановами запитуваної громадянами інформації в електронному вигляді, а не на паперових носіях, може стати законним.

З метою уникнення витрат на друк та використання паперових носіїв і продукції, Держінформнауки України ініціювало внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення.

Таку відповідь отримав на своє звернення до Прем’єр-міністра України щодо переведення діловодства України на електронні носії, щоб уникнути витрат на ксерокопіювання. 

Якщо інформацію можна буде отримати в електронному вигляді, і якщо вся інформація буде переведена і зберігатиметься в електронному вигляді, тоді можна вимагати наступного кроку - зробити цю інформацію відкритою. Я вже так давно роблю із зверненнями громадян до мене та відповідями на запитувану інформацію – вони всі у відкритому доступі і розміщені на моєму сайті. Запровадження цієї системи на загальнодержавному рівні додало б зручності не лише громадянам, яким би більше не довелося платити податок за отримання запитуваної інформації на папері, не лише самим установам, але й сприяло б довірі до влади, у якої не було б секретів від народу.

Я я повідомляв раніше, Держкомтелерадіо України погодилися зі мною, що чинні граничні витрати на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, є завищеними і можуть бути переглянуті у бік зменшення. Граничними нормами витрат на копіювання або друк копій документів формату А4 є не більше ніж 0,1-0,5% розміру мінімальної заробітної плати. Наразі Держкомтелерадіо України опрацьовується фінансово-економічне обґрунтування можливості зменшення граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом розпорядником інформації.

Нагадаю, до мене надійшло звернення Громадської організації «Взаємодія» зі скаргою на те, що більшість органів державної влади встановила максимально граничний розмір норм витрат за копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію.

Організація, яка звернулася до мене, тільки за те, щоб ознайомитися з актами двох перевірок та додатками до них, які розміщені на 4088 сторінках, має заплатити 4 тис 688 грн. Ціна за один листок складає близько 1 грн. 15 коп. А якби ксерокс документів робили за собівартістю - 20 коп./листок, то ГО треба було б заплатити лише 1000 грн., що суттєво відрізняється від суми у майже 5 тис. грн. У середньому по Україні вартість послуги, які надаються приватним підприємцям за чорно-біле копіювання документів складає 40-50 копійок, яка включає в себе і собівартість і прибуток. Отже виходить, що державні органи влади з кожної сторінки ксерокопії забирають собі незаконно 80 коп.