Операції з нерезидентами, що не сплачують корпоративний податок
Останні новації законодавства розширили коло контрольованих операцій, віднісши до них операції з нерезидентами, що зареєстровані в країних де немає корпоративного податку. В статті розглянуто вказане питання.
Відповідно до пункту 39.2.1.1. Податкового кодексу України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами — нерезидентами;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій) , затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 Податкового кодексу України, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Визначення пов’язаних осіб наведене у пункті 14.1.159. Податкового кодексу України.
Хочемо зазначити, що критерії пов'язаних осіб з кожним роком розширюється і станом на 2017 містить уже досить значний перелік підстав визнання осіб пов'язаними.
Окрім цього, важливо зазначити те, що я кщо в ланцюгу господарських операцій між платником податків і його пов’язаною особою - нерезидентом, право власності на предмет (результат) такої операції перш ніж перейти від платника податків до пов’язаної особи - нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від пов’язаної особи - нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або декількох непов’язаних осіб, така операція для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважається контрольованою операцією між платником податків та його пов’язаною особою — нерезидентом. Таким чином, якщо навіть товар постачається повязаній особі не напряму, а через не повязану особу, то все рівно такі операції потрібно відслідковувати та відображати у відповідному звіті про контрольовані операції.
Щодо належності до контрольованих операцій господарських операцій, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій) , затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 Податкового кодексу України, або які є резидентами цих держав — потрібно вказати, що вказаний список є змінним і періодично Кабінет Міністрів вносить в цей передік додаткові країни та виключає з переліку країни. Такі зміни повязанні із зміною податкового клімату у відповідних країнах. При цьому наголошуємо на тому, що в разі, якщо країна внесена до відповідного переліку протягом року чи виключена протягои рок, то звіт про контрольовані операції подати потрібно обовязково — це підтверджує і відповідна судова практика.
Щодо належності до контрольованих операцій господарських операцій, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи — то ерелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України. Станом на травень 2017 року вказаного переліку ще немає.
Хочемо зазначити, що на міжнародній арені зараз є досить різноманітний податковий клімат: є країни, які внесені офіційно Кабінетом Міністрів України до офшорних територій, є країни, що не внесені до офшорніх територій, но при правильній схемі роботи також характеризуються відсутністю оподаткування (корпоративний податок), є країни, в яких податкова ставка є незначною. З огляду на вказане, станом на сьогодні є країни, що по своїй природі нагадують офшорні території, однак не вказані в переліку офшорних територій. Враховуючи підпункт "г" пункту 39.2.1.1. Податкового кодексу України при затвердженні Кабінетом Міністрів України переліку країн, де немає корпоративного податку під контрольовані операції підпадуть більшість світових господарських оперцій українських підприємств з нерезидентами, що матиме безумовно негативний вплив. Взагалі останні роки проглядається поступове збільшення контролю за міжнародними господарськими операціями шляхом розширення кола контрольованих операцій.
Для розуміння важливості звітування по котрольованих операцій радимо вести моніторинг прийняття Кабінетом Міністрів України акту про перелік країн, в яких ставка корпоративного податку дорівнює нулю.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 183
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 178
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 133
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10748
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6090
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5835
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3557
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3234