Операції з нерезидентами, що не сплачують корпоративний податок
Останні новації законодавства розширили коло контрольованих операцій, віднісши до них операції з нерезидентами, що зареєстровані в країних де немає корпоративного податку. В статті розглянуто вказане питання.
Відповідно до пункту 39.2.1.1. Податкового кодексу України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами — нерезидентами;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій) , затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 Податкового кодексу України, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Визначення пов’язаних осіб наведене у пункті 14.1.159. Податкового кодексу України.
Хочемо зазначити, що критерії пов'язаних осіб з кожним роком розширюється і станом на 2017 містить уже досить значний перелік підстав визнання осіб пов'язаними.
Окрім цього, важливо зазначити те, що я кщо в ланцюгу господарських операцій між платником податків і його пов’язаною особою - нерезидентом, право власності на предмет (результат) такої операції перш ніж перейти від платника податків до пов’язаної особи - нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від пов’язаної особи - нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або декількох непов’язаних осіб, така операція для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважається контрольованою операцією між платником податків та його пов’язаною особою — нерезидентом. Таким чином, якщо навіть товар постачається повязаній особі не напряму, а через не повязану особу, то все рівно такі операції потрібно відслідковувати та відображати у відповідному звіті про контрольовані операції.
Щодо належності до контрольованих операцій господарських операцій, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій) , затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 Податкового кодексу України, або які є резидентами цих держав — потрібно вказати, що вказаний список є змінним і періодично Кабінет Міністрів вносить в цей передік додаткові країни та виключає з переліку країни. Такі зміни повязанні із зміною податкового клімату у відповідних країнах. При цьому наголошуємо на тому, що в разі, якщо країна внесена до відповідного переліку протягом року чи виключена протягои рок, то звіт про контрольовані операції подати потрібно обовязково — це підтверджує і відповідна судова практика.
Щодо належності до контрольованих операцій господарських операцій, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи — то ерелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України. Станом на травень 2017 року вказаного переліку ще немає.
Хочемо зазначити, що на міжнародній арені зараз є досить різноманітний податковий клімат: є країни, які внесені офіційно Кабінетом Міністрів України до офшорних територій, є країни, що не внесені до офшорніх територій, но при правильній схемі роботи також характеризуються відсутністю оподаткування (корпоративний податок), є країни, в яких податкова ставка є незначною. З огляду на вказане, станом на сьогодні є країни, що по своїй природі нагадують офшорні території, однак не вказані в переліку офшорних територій. Враховуючи підпункт "г" пункту 39.2.1.1. Податкового кодексу України при затвердженні Кабінетом Міністрів України переліку країн, де немає корпоративного податку під контрольовані операції підпадуть більшість світових господарських оперцій українських підприємств з нерезидентами, що матиме безумовно негативний вплив. Взагалі останні роки проглядається поступове збільшення контролю за міжнародними господарськими операціями шляхом розширення кола контрольованих операцій.
Для розуміння важливості звітування по котрольованих операцій радимо вести моніторинг прийняття Кабінетом Міністрів України акту про перелік країн, в яких ставка корпоративного податку дорівнює нулю.
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко вчора о 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк вчора о 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна вчора о 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 158
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 105
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 100
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 83
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 81
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 34258
-
121 мільйон на демонтаж: у Києві знесуть цех "Більшовика" для завершення розв’язки
Життя 7578
-
Новий "дизельгейт": у Британії почався суд над найбільшими у світі автовиробниками
Бізнес 6437
-
Індія запропонує США компромісну пропозицію щодо російської нафти – Bloomberg
Фінанси 6027
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 4851