Місцеві еліти використовують популістичні технології
За два місяці вибори, а значить настав час звинуватити центральну владу у всіх гріхах
Напередодні виборів місцеві еліти раптово згадують про своє бажання боротись за долю, добробут і цноту свого виборця. Боротьба відбувається у проактивний спосіб, коли обирається рішення центральної влади, яке визначається негативним.
Логіка доволі проста. Влада завжди не популярна. Центральна влада не популярна тотально. В українському суспільстві досі популярні трайболічні ідеї, які можна виразити однією фразою: «Нам тут краще видно, ані ж цим столичним».
Тож місцеві еліти, щоб не надавати пояснень, чому за п’ять років їх управління селом, містом, областю нічого толком для громади не зроблене – створюють образ злого Києва, який або шкодить, або нав’язує неприйнятні рішення.
Заручником такого передвиборчого загострення нині стає гральний бізнес. У цьому місяці вже дві обласні ради прийняли рішення заборонити гральний бізнес на території області – це Рівненська та Тернопільська обласні ради.
Це до речі не перший демарш регіонів. Щодо прямого бойкотування карантинних заходів запроваджених Кабінетом міністрів України вже виступали мер Черкас, Тернополя, Луцька. І до речі це доволі небезпечна тенденція, адже як би мені не були неприйнятні карантинні обмеження, але якщо вони не порушують конституційних прав і свобод, то вони мають виконуватись. Якщо кожний регіон вирішить на свій розсуд виконувати чи не виконувати той чи інший закон, чи нормативний акт, то дуже швидко ми скотимось до рівня Сомалі. Але місцевим елітам не слід тішити себе ілюзіями, що вони стануть місцевими «царьками». Як показує досвід Сомалі, коли починається анархія «царьком» стає найбільш відбитий попуас, в якого є така ж відбита наглухо команда.
Тож загравання із власним електоратом, то все дуже цікаво. Так само як цікаво, що за всім цим заграванням місцевий виборець дійсно забуває, а що ж для нього зробила саме місцева влада за той час, що їм був відведений. Не хочу нікого образити, але Рівненська і Тернопільські області за рівнем валового регіонального продукту за даними на 2018 рік займали 23 і 24 місце серед усіх регіонів України.
І якщо б в цих регіонах дійсно не існувало тіньового грального бізнесу, у вигляді залів «лотерей» на кожному перехресті, то я б ще міг повірити у щирість місцевих народних обранців, які боряться за цноту української душі. Тобто, бурштин капати можна, ліс рубити можна, казино – зась. Але…За великим рахунком гральний бізнес в усіх регіонах України існує, але у найбільш ганебному своєму вигляді, коли гроші отримують чиновники і «криша» із силовиків, права гравців не захищені від слова абсолютно, а ті хто мають дійсну залежність від гри програють останнє.
Легалізація ж грального бізнесу базується на зовсім протилежних принципах: сплати податків, захищеність прав гравця, заборона гри для лудоманів. Тож якщо гральний бізнес існував завжди, але забороняти його стали тільки тоді, коли його почали приводити в цивілізоване русло, то постає логічне питання: «Що важливе для місцевих еліт – добробут рідного краю чи популізм і вибори». Гральний бізнес дасть легальні робочі місця і податки в місцеві бюджети, в той час як тотальна його відсутність лише спровокує тих хто хоче зіграти, наприклад, в казино поїхати до Львова і залишити свої гроші там.
Напередодні місцевих виборів політиків марно закликати до логіки. У всіх учасників виборчих перегонів лише день виборів в очах. Але я дуже сподіваюсь, що після 25 жовтня місцеві еліти схаменуться і зрозуміють, що ми будуємо Україну, а не Сомалі. І передвиборчий піар треба залишити для передвиборчого періоду і надалі послуговуватись лише законом і інтересами громадян.
- Педофілія як ганьба міжнародної системи та виклик правосуддю Дмитро Зенкін 15:04
- Емоційна валюта Олександр Скнар 14:33
- Більше працівників на оборонних заводах. Верховна Рада прийняла законопроєкт Галина Янченко 14:17
- Скасування Господарського кодексу: наслідки для енергетичного сектору Юрій Шуліка вчора о 17:14
- Уроки глобального успіху трилогії "Проблема трьох тіл" для бізнесу Олександр Кірпічов вчора о 15:04
- Безпека праці та здоров’я: сучасні виклики для людей і економіки Валентин Митлошук вчора о 13:09
- Переможи прокрастинацію Олександр Скнар вчора о 05:03
- Форензик і контроль: уроки з кейсу про багатомільйонні збитки Артем Ковбель 02.09.2025 23:37
- Скасування усиновлення: проблеми підсудності та подальшого влаштування дитини Леся Дубчак 02.09.2025 16:30
- Глікація: не тільки про цукор. Як захистити шкіру зсередини і зовні Вікторія Жоль 02.09.2025 15:18
- Як страх успіху заважає нам рухатися вперед Олександр Висоцький 02.09.2025 14:42
- Українські підручники на BELMA – це знак, що ми на правильному шляху Віктор Круглов 02.09.2025 09:33
- Як освітнім проєктам залишатися прибутковими під час війни Костянтин Соловйов 02.09.2025 09:08
- Мукеш Амбані фінансує військову машину Путіна. Що має робити Україна? Євген Магда 01.09.2025 16:59
- Скасування усиновлення: проблемні моменти визначення складу учасників справи Леся Дубчак 01.09.2025 16:49
- Мукеш Амбані фінансує військову машину Путіна. Що має робити Україна? 354
- Податкові радники притягуються до відповідальності у Великій Британії 237
- Пам'ятати – означає діяти 119
- Скасування Господарського кодексу: наслідки для енергетичного сектору 104
- Як освітнім проєктам залишатися прибутковими під час війни 77
-
Рецензія: "Незламний" – як Усик дав прочухана Двейну Джонсону
Життя 12570
-
Виробник української ракети "Фламінго" запускає в Данії завод твердого палива
Бізнес 10482
-
Денім – тренд осені: добірка джинсів, що набирають популярності
Життя 8841
-
"Дружба" сягнула дна. Чому Орбан робить з України головного ворога Угорщини
7394
-
На систему онлайн-моніторингу азартних ігор планують витратити 30 млн грн: оголошено тендер
Бізнес 7169