Фронтові піонери та експропріація, напередодні грандіозного шухєра

Поки депутати підвищують собі заробітню плату, а Прем’єр міністр України заявляє, що мінімальна заробітна плата має бути не менше 3200 грн. на місяць чим відправляє у глибокий нокаут все Міністерство фінансів України, яке розробляло Бюджет-2017 спираючись на м’яко кажучі інші показники, професійні патріоти та рефолюціонери з народного Фронту зареєстрували проект Постанови « Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних санкцій проти осіб, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України» (р.№5274).

«Інтернаціонал» має такі строки: «Весь світ насилля ми зруйнуємо до основи, а затєм…». Представники Народного Фронту, пам’ятаючи, ще ті часи, коли вони ще не були професійними патріотами, а із завзяттям носили піонерські галстуки та співали гімн пролетарів всіх країн, вирішили і далі руйнувати, те, що ще не стало орбітою економічних інтересів їх партійних босів.

Що буде потім нікого особливо не цікавить, адже головне зараз віджати, щоб вистачило грошей на чартерний рейс до будь-якої країни з якою Україна ще не уклала договір про екстрадицію. Але про це трошки пізніше.

Якщо поглянути на цю постанову із суто юридичної точку зору, то вона зареєстрована відповідно вимог ст.ст. 3-5 Закону України «Про санкції». Але є одне але. Відповідно до ч.1 ст.1санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

А тепер побачимо список, осіб відносно, яких намагаються ввести санкції:

-    Бабаков Олександр Михайлович

-        Катунін Олександр Якович

-        Нусенкіс Віктор Леонідович

-        Малофєєв Костянтин Валерійович

-        Дерипаска Олег Володимирович

-        Ротенберг Аркадій Романович

-        Кесаєв Ігор Альбертович

-        Могилевич Семен Юдкович (а він збирався приїжджати?)

-        Клінцевич Франц Адамович

-        Фірташ Дмитро Васильович

-        Григоришин Костянтин Іванович

-        Іванющенко Юрій Володимирович

-        Клименко Олександр Вікторович

-        Цицулаєв Рамзан Лемаєвич

-        Медведчук Віктор Володимирович

Якщо проаналізувати цей список, то можна виділити дві великі групи:

Перша це ті особи, які дійсно можуть становити загрозу національный безпеці і гіпотетично відповідають вимогам ст.1 Закону України «Про санкції» :

1) вже внесені в санкційний список іншими державами відносно у зв’язку із анексією Криму (Бабаков О.М., Малофєєв К.В., Роттенберг А.Р.)

2) міжнародні злочинці або ті що перебувають у розшуку у країнах громадянства (Могилевич С.Ю. Цицулаєв Р.Л.);

3) ті що відкрито виступали проти територіальної цілісності України т можуть зашкодити її національній безпеці (Клінцевіч Ф.А. – пропонував налагодити прямі поставки зброї до ДНР/ЛНР);

1)                  російських підприємців, що мають активи або опосередковано можуть впливати на активи в Україні

Катунін О.Я. та Нусенкіс В.Л., Дерипаска О.В., Кєсаєв І.А.

Друга група це ті, внесення яких до санаційного списку неможливо відносно чинного законодавства, а саме:

1) громадяни України, що перебувають у розшуку Іванющенко Ю.В.

2) українські бізнесмени (Медведчук В.В., Фірташ Д.В., та Григоришин К.І.)

-        Медведчук Віктор Володимирович

-        Григоришин Костянтин Іванович

-        Фірташ Дмитро Васильович

Тобто використана стандартна формула, коли для того, щоб надати легітимності своїм не дуже легальним діям «професійні патріоти» записують до компанії тих хто дійсно становить загрозу для національної безпеки політичних опонентів або тих, бізнес активи яких не дають спокійно спати Яценюку Авакову та Пашинському.

Але окрім того, що «народофронтівці» збираються збанкротувати та в подальшому віджати корпорацію Ostchem та інші цікаві активи, які внесені також до санаційного списку, на скільки я зрозумів, планується ще й глобальна війна за медіа ресурс. Адже не для кого вже не є великим секретом, що Григоришин дуже активно впливає на інформаційну політику «Укрправди» та «Громадське ТВ», Фірташ на «Інтер», а Медведчук на інформаційну агенцію «Вести». Відповідно планується фактичне усунення всіх опозиційних до «Народного Фронту» ЗМІ, питання за ангажованості чи не за ангажованості вищезазначених ЗМІ поки виносимо за дужки.

Так само, я б виніс за дужки персоналії Медведчука, Фіртша та Григоришина. Адже, якщо шановні народні обранці вважають їх злочинцями та терористами, які шкодять національній безпеці, то для цього в нашій правовій державі є механізм заяв та кримінальних розслідувань, і якщо ці люди є дійсно злочинцями, то незаангажовані професіонали з МВС, СБУ та ГПУ зможуть це довести у судах.

Якщо навіть зробити припущення, що «бойові пси» Авакова та Яценюка жодним чином не збираються «віджимати» та розправлятись із політичними опонентами і зранку до ночі переживають за Україну, то з виникнення цієї Постанови слід пов’язати із звичайним пошуком «цапів відбувай», яких треба принести на жертвенний вівтар народного гніву. Адже вже два роки, як коаліція Блоку панамських патріотів та просто професійних патріотів знаходиться при владі, і за час їх вдалого урядування у народу виникло дуже багато питань і з приводу засилля тотальної корупції, і шаленого збагачення тих самих патріотів, які йшли під гаслами боротьби за світле майбутнє України, я вже просто мовчу про війну на Сході, яку нинішня політична еліта збиралась зупинити за години. І якщо помножити весь цей букет здобутків та помножити на щоденні смерті наших співгромадян, листопадові платіжки за «комуналку» та, то перспективи Яценюка та компанії у середньостроковій перспективі виглядають абсолютно не райдужними…