Але річ навіть не в тім. Якщо ми дійсно хочемо боротися з бідністю, то потрібно не вилучати термін прожитковий мінімум або замінювати його якимось іншим, наприклад, середньою зарплатою, а суттєво підвищити ту мінімальну суму, на яку народ має жити протягом місяця.
Півроку тому, коли прожитковий мінімум складав 907 грн., Національний форум профспілок України проводив соціальний експеримент. Кілька волонтерів у різних регіонах України протягом місяця намагались прожити на суму тодішнього прожиткового мінімуму у 907 гривень. Це вдалося лише одному учаснику. В результаті експерименту та наших розрахунків виявилося, що мінімальна сума, на яку можна в Україні прожити місяць і не померти з голоду – 2356 грн.
Згідно з бюджетом, на цей рік закладено зростання прожиткового мінімуму до 953 грн. Це абсолютно нереальна цифра, адже з урахуванням інфляції ця сума має бути не менш ніж 2500 грн. Український прожитковий мінімум, як зазначив президент, дійсно ганебний. Але його треба не вилучати з бюджету, а підвищувати до реального рівня. І тоді не важливо, як термін, до якого будуть прив’язуватися інші соціальні витрати будуть називатися. Це може бути і «прожитковий мінімум», як це є сьогодні в Україні, чи «межа бідності», - тобто половина середньої зарплати, - до якої прив’язується соціальна політика в Європі