Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Основний аргумент ініціаторів нової редакції Трудового кодексу - узаконити і адаптувати трудове законодавство України до європейських трудових стандартів. Крім того, трудовий кодекс, ухвалений 40 років тому (старий трудовий кодекс 1971 року дістався Україні ще у спадок від Радянського Союзу) вважається правниками застарілим.
Проте, пропонована нова редакція Трудового кодексу несе в собі загрозу легалізації експлуатації найманих працівників і потребує ретельного вивчення і обов’язкового доопрацювання. Адже у разі схвалення ВРУ Трудового кодексу буде порушено приписи 22 статті Конституції України, у якій проголошено: «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». Зокрема, прийняття законопроекту призведе до таких негативних наслідків:
1. Позбавить профспілки права захищати працівників та профспілкові організації, оскільки згідно зі ст. 398 нового ТКУ Державна інспекція праці повноважна розглядати лише питання порушення ТРУДОВИХ ПРАВ, а не ПРАВ ПРОФСПІЛОК або ПРАВ ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН, як передбачено чинним законодавством. Після набуття новим Трудовим кодексом чинності профспілки у разі порушення їх прав та прав їхніх членів втратять можливість звертатися до Держінспекції праці та органів Прокуратури, а матимуть лише один шлях – подавати позов до суду, де розгляд справи може тягтися роками.
2. Призведе до розколу і ослаблення профспілкового руху, оскільки узаконить поділ профспілок на дві нерівноправні категорії – «репрезентативні» і «не репрезентативні» профспілки. «Репрезентативними» вважатимуться лише ті профспілки, які охоплюють не менше 3% працівників певної галузі або 2% працівників області. «Нерепрезентативні» профспілки не матимуть права брати участь в укладанні колективних угод, а також в управлінні соціальним страхуванням.
3. Зведе нанівець діяльність Комісій з трудових спорів, оскільки надасть кожному з членів комісії право вето щодо будь-яких її рішень. Це означає, що будь-який трудовий спір на підприємстві, - як то невиплата зарплати, незаконне звільнення, незадовільні умови праці, - може бути заблокований зацікавленою стороною, або переданий до суду, де є найбільша ймовірність позитивного вирішення конфлікту на користь однієї із сторін.
4. Замість 8-годинного узаконить 12-ти годинний і більш тривалий робочий день, оскільки дасть роботодавцю можливість трактувати додані (понад 8) години не як понадурочні, а як нормативні. Це суперечить загальновизнаним світовим стандартам, зокрема, стандартам Міжнародної організації праці та практиці провідних демократичних країн. Крім того, право необмеженого збільшення тривалості робочого дня належить виключно роботодавцю і не вимагає погодження з трудовим колективом та профспілками.
5. Викличе масову хвилю ухиляння роботодавців від укладання колективних договорів, оскільки ч. 3 ст. 13 визнає за роботодавцем право підміняти колективний договір «нормативними актами роботодавця» (Правилами внутрішнього розпорядку, наказами, розпорядженнями, рішеннями), які приймаються ним самостійно (ч.2 ст.13).
Таким чином, автори Кодексу викривають свою сутність як ті, хто фактично не просто повністю стоять на боці капіталу у відносинах між роботодавцями та людьми найманої праці, але й відверто прагнуть в умовах кризи позбавити трудящих будь-яких законних можливостей захисту своїх прав.
31.05.2010 15:02
Новий проект Трудового кодексу України порушує Конституцію України
В Україні очікується прийняття нового Трудового кодексу. Роботу над цим документом розпочали 8 років тому, законопроект був прийнятий Верховною Радою у першому читанні, і найближчим часом його знову розглядатимуть у парламенті.Основний аргумент ініціаторі
В Україні очікується прийняття нового Трудового кодексу. Роботу над цим документом розпочали 8 років тому, законопроект був прийнятий Верховною Радою у першому читанні, і найближчим часом його знову розглядатимуть у парламенті.Основний аргумент ініціаторів нової редакції Трудового кодексу - узаконити і адаптувати трудове законодавство України до європейських трудових стандартів. Крім того, трудовий кодекс, ухвалений 40 років тому (старий трудовий кодекс 1971 року дістався Україні ще у спадок від Радянського Союзу) вважається правниками застарілим.
Проте, пропонована нова редакція Трудового кодексу несе в собі загрозу легалізації експлуатації найманих працівників і потребує ретельного вивчення і обов’язкового доопрацювання. Адже у разі схвалення ВРУ Трудового кодексу буде порушено приписи 22 статті Конституції України, у якій проголошено: «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». Зокрема, прийняття законопроекту призведе до таких негативних наслідків:
1. Позбавить профспілки права захищати працівників та профспілкові організації, оскільки згідно зі ст. 398 нового ТКУ Державна інспекція праці повноважна розглядати лише питання порушення ТРУДОВИХ ПРАВ, а не ПРАВ ПРОФСПІЛОК або ПРАВ ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН, як передбачено чинним законодавством. Після набуття новим Трудовим кодексом чинності профспілки у разі порушення їх прав та прав їхніх членів втратять можливість звертатися до Держінспекції праці та органів Прокуратури, а матимуть лише один шлях – подавати позов до суду, де розгляд справи може тягтися роками.
2. Призведе до розколу і ослаблення профспілкового руху, оскільки узаконить поділ профспілок на дві нерівноправні категорії – «репрезентативні» і «не репрезентативні» профспілки. «Репрезентативними» вважатимуться лише ті профспілки, які охоплюють не менше 3% працівників певної галузі або 2% працівників області. «Нерепрезентативні» профспілки не матимуть права брати участь в укладанні колективних угод, а також в управлінні соціальним страхуванням.
3. Зведе нанівець діяльність Комісій з трудових спорів, оскільки надасть кожному з членів комісії право вето щодо будь-яких її рішень. Це означає, що будь-який трудовий спір на підприємстві, - як то невиплата зарплати, незаконне звільнення, незадовільні умови праці, - може бути заблокований зацікавленою стороною, або переданий до суду, де є найбільша ймовірність позитивного вирішення конфлікту на користь однієї із сторін.
4. Замість 8-годинного узаконить 12-ти годинний і більш тривалий робочий день, оскільки дасть роботодавцю можливість трактувати додані (понад 8) години не як понадурочні, а як нормативні. Це суперечить загальновизнаним світовим стандартам, зокрема, стандартам Міжнародної організації праці та практиці провідних демократичних країн. Крім того, право необмеженого збільшення тривалості робочого дня належить виключно роботодавцю і не вимагає погодження з трудовим колективом та профспілками.
5. Викличе масову хвилю ухиляння роботодавців від укладання колективних договорів, оскільки ч. 3 ст. 13 визнає за роботодавцем право підміняти колективний договір «нормативними актами роботодавця» (Правилами внутрішнього розпорядку, наказами, розпорядженнями, рішеннями), які приймаються ним самостійно (ч.2 ст.13).
Таким чином, автори Кодексу викривають свою сутність як ті, хто фактично не просто повністю стоять на боці капіталу у відносинах між роботодавцями та людьми найманої праці, але й відверто прагнуть в умовах кризи позбавити трудящих будь-яких законних можливостей захисту своїх прав.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
Топ за тиждень
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1165
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 211
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 141
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 86
Популярне
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 12999
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 9484
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8957
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6746
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
5078
Контакти
E-mail: [email protected]