"А1" в Польщі: нові правила оформлення

Власникам польських фірм, які виконують роботи на території інших країн ЄС, добре відомо, що неодмінною умовою легального відрядження за кордон своїх працівників є одержання для них довідки «А1». Наявність такої довідки у делегованих іноземних працівників вимагають як контролюючі органи країн ЄС, де виконується робота, так і іноземні контрагенти.

Проте все частіше доводиться чути про складнощі одержання в Польщі «А1» для іноземців, зокрема громадян України.

Перш за все, слід з’ясувати що це за документ та який порядок його одержання.

«А1» – це довідка встановленого зразка, що видається окремо на кожного працівника, підтверджує, що такий працівник підлягає соціальному страхуванню на території Польщі та засвідчує, що в Польщі здійснюється оплата зборів на його соціальне страхування. Оформлення таких довідок в Польщі здійснюють територіальні відділення Закладу соціального страхування (ZUS) за місцем реєстрації підприємства-роботодавця.

На території ЄС діє уніфіковане законодавство щодо відряджень працівників підприємства однієї європейської країни працювати на території іншої. Ці правила стосуються і питань соціального страхування працівників.

Так, до прикладу, якщо працівник підприємства однієї європейської країни підлягає у цій країні соціальному страхуванню та сплачує відповідні страхові внески, то будучи делегованим на тимчасову роботу до іншої країни ЄС, аналогічні внески там він вже не сплачує. Для цього працівник повинен надати підтвердження встановленого зразка про фактичне місце соціального страхування. Цим підтвердженням і є довідка «А1».

Відповідно, відсутність в делегованого працівника «А1» може стати підставою для додаткового нарахування в країні відрядження відповідних зобов’язань по сплаті соціальних внесків за працівника, або накладення штрафу (як, наприклад, це передбачено у Франції).

В питаннях виконання роботи працівником в декількох країнах ЄС уніфіковане законодавство  поширюється не лише на громадян країн Європи, а й на громадян третіх країн, що працюють на європейському підприємстві.

Наприклад, польське підприємство може працевлаштувати громадянина України та, у випадку необхідності, направити його до Швеції для виконання роботи на рівні з працівником, що є громадянином Польщі.

Однак, українському громадянину значно складніше оформити довідку «А1», аніж європейському резиденту, оскільки для іноземців законом встановлюються певні вимоги, які слід виконати, щоб отримати документ:

-        наявність права легального перебування на території Польщі;

-        наявність права на працю в Польщі;

-        проживання на території Польщі.

Виконання саме останнього критерію стало найбільш проблематичним для одержання іноземцем в Польщі довідки «А1». Відсутнє офіційне тлумачення, що ж достаменно слід вважати постійним проживанням іноземця, та якими документами це підтверджується. Тому різні територіальні відділення ZUS в Польщі почали встановлювати свої вимоги. Подекуди, в рамках одного відділення ці вимоги могли змінюватися залежно від того чи іншого випадку.

Ключовим питанням в цьому контексті стала норма Розпорядження Європейського Парламенту і Ради №987/2009 від 16.09.2009 року, в силу якої іноземець вважається таким, що проживає на території країни ЄС, якщо в цій країні знаходиться його «осередок життєвих інтересів». Однак, що саме слід розуміти під цим поняттям – не відомо.

Відтак в своїй практиці ZUS брав до уваги різні обставини, які на думку органу свідчили про наявність «осередку життєвих інтересів» іноземця  в Польщі, а саме:

- як задовго працівник перебуває в Польщі,

- чи проживає з ним в Польщі його сім’я,

- винаймає іноземець житло сам чи одержує його від роботодавця, та багато іншого.

До слова,  та обставина, що житло іноземцю надає роботодавець, а з ним в одному місці проживають інші працівники, досить часто ставала підставою для відмови у видачі працівнику довідки «А1».

Звісно, роботодавці також «не без гріха». Поширеними стали випадки, коли згідно поданих на «А1» документів виявлялося, що в одній квартирі проживає кількасот працівників одного або декількох підприємств.

Все це призводило до того, що працівники ZUS з кожним разом почали перевіряти правдивість поданих документів все детальніше, що спричиняло затягування строків розгляду документів та прийняття ними рішення. Також збільшилася кількість відмов у виданні «А1». Найбільше від такої ситуації страждали власники транспортних компаній, які використовували працю іноземців. Оскільки довести, наприклад, що український водій вантажівки, який постійно здійснює рейси по Європі від польської фірми, має водночас в Польщі «осередок життєвих інтересів», є вкрай складно. Зачепили ці проблеми і польські будівельні компанії (чи агенції праці), що виконували контракти в інших країнах ЄС, з використанням українських працівників.

Однак, нещодавно, з метою розв’язання вказаних проблем, ZUS видав зведені та уніфіковані правила видачі довідок «А1» для іноземців. Відтепер для того, щоб одержати цю довідку, іноземець повинен надати:

-        підтвердження легального перебування в Польщі з доступом до ринку праці – відповідна карта побуту чи робоча віза;

-        підтвердження проживання в Польщі, яким визнано сертифікат податкової резиденції в Польщі.

Такий сертифікат для працівника видається відділенням Податкового управління Польщі згідно міждержавних угод про уникнення подвійного оподаткування. Документ засвідчує, що іноземець постійно проживає в Польщі, в розумінні податкового законодавства, та сплачує в цій країні податки.

За наявності у працівника сертифікату податкової резиденції в Польщі, ZUS не здійснюватиме подальшої перевірки відповідності поданих документів реальним обставинам та видаватиме «А1» протягом 7 днів. І навпаки: якщо у заявника немає сертифікату податкової резиденції – це означатиме відмову у видачі йому «А1».

Одержання сертифікату податкової резиденції для іноземця пов’язана з необхідністю відповідати одному з двох критеріїв:

-        мати в Польщі центр особистих чи економічних інтересів (фактично той самий «осередок життєвих інтересів»), або

-        перебувати на території Польщі щонайменше 183 дні в податковому році. При цьому рахуються тільки дні фактичного перебування іноземця на території держави.

В цьому контексті важко не погодитися з експертами, які скептично поставилися до запроваджених змін. Адже тепер, вся проблема видачі довідки «А1» фактично перемістилася з одного органу – ZUS, до іншого – Податкового управління, якому належатиме встановити: відповідає фактично іноземець встановленим критеріям чи ні.

Чи підуть запровадженні зміни на користь польським підприємствам, які використовують працю українців? Покаже практика. Нам же залишається сподіватися, що бюрократичні процедури в Польщі надалі спрощуватимуться, а наші співгромадяни, що делеговані на роботу в ЄС, працюватимуть там легально.