2016 Special 301 report: що чекає Україну?

  Відповідно до запровадженої Міжнародним альянсом інтелектуальної власності (далі – IIPA) градації існують наступні переліки держав в залежності від ступеня дотримання/недотримання прав інтелектуальної власності:

- держави з найвищим рівнем порушення прав інтелектуальної власності (Priority Foreign Country);

- держави, за якими здійснюється пріоритетне спостереження (Priority Watch List);

- держави, за якими здійснюється спостереження (Watch List);

- держави, виключені з будь-якого наведеного вище списку або такі, за якими не здійснюється спостереження.

У 2016 році IIPA було опубліковано документ «2016 SPECIAL 301 REPORT ON COPYRIGHT PROTECTION AND ENFORCEMENT» (далі – Звіт) [1], відповідно до якого IIPA відніс Україну до переліку держав з найвищим рівнем порушення прав інтелектуальної власності, тобто до Priority Foreign Country.

Нагадаю, що у 2015 році Україна була у переліку держав, за якими здійснюється пріоритетне спостереження - Priority Watch List, тобто на рівень вище, чим свого часу хизувалось Посольство України в США. Історія перебування України в тому чи іншому списку можна подивитись за посиланням: http://www.iipa.com/countryreports.html [2].

Як вбачається із Звіту [1] IIPA, держави включаються до переліку «Priority Foreign Country», якщо «дії, політика та практика» певної держави обтяжують або обмежують комерцію США, включаючи відсутність адекватного та ефективного захисту прав інтелектуальної власності.

У Звіті [1] вказано, що у 2013 році Україна була включена до переліку «Priority Foreign Country» у зв’язку з тим, що існувало три критичні проблеми:

1) недостатнє вжиття ефективних та систематичних заходів із захисту авторських та суміжних прав в мережі Інтернет;

2) недостатнє та непрозоре адміністрування системи колективного управління правами;

3) широко розповсюджене використання неліцензійного програмного забезпечення у державних органах України.

Проте, уряд США не застосував до України санкцій у зв’язку з політичною ситуацією, в якій опинилась Україна у 2014 році.

У Звіті [1] також зазначено, що час знову (у 2016 році) віднести Україну до держави із статусом «Priority Foreign Country», оскільки зазначені проблеми залишились не вирішеними. Зокрема, відсутні значні зусилля по боротьбі з піратством, в Україні і надалі розміщені найкрупніші піратські сайти у світі.

Чого ж не вистачило Україні для вирішення зазначених проблем ?

В першу чергу, необхідно зазначити, що проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет» (далі – Законопроект), який спрямований на боротьбу з Інтернет-піратством, було передано Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України 23.10.2015 р. та зареєстровано за № 3353.

Як вбачається з веб-сайту Верховної Ради України [3], законопроект не пройшов навіть першого читання. Більш того, Законопроект станом на 21.03.2016 року погоджено (надано висновок) лише комітетом Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя. Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України також відсутній.

Крім того, я впевнений, що обговорення Законопроекту триватиме достатньо довго, оскільки він має безліч недоліків, які потрібно виправляти. Своє ставлення до Законопроекту мною викладено у статтях, доступних за посиланнями: http://blog.liga.net/user/mpeikrishvili/article/19314.aspx [4] та http://blog.liga.net/user/mpeikrishvili/article/20288.aspx [5].

У зв’язку з наведеним вище, я вважаю, що Законопроект не буде прийнято найближчим часом.

Отже, перша зазначена у Звіті [1] IIPA проблема не буде вирішена до моменту складання звіту «2016 Special 301 Report» Торговим представництвом США (у 2015 році звіт було складено у квітні).

Стосовно організацій колективного управління правами (далі – ОКУП) необхідно зазначити наступне.

У Звіті [1] IIPA зазначено, що ситуація з ОКУП є хаотичною, існує 19 ОКУП, з яких лише частина дійсно має юридичні повноваження на збір винагороди.

Непрозорість механізму збору і розподілу винагороди ОКУП обговорюється зацікавленими особами вже тривалий час. Для вирішення цієї проблеми було розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про авторське право і суміжні права» (щодо діяльності організацій колективного управління) (далі – Законопроект 2), який був переданий до Верховної Ради України 21.05.2015 р. і зареєстрований за № 2943 [6].

Натомість, у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України щодо Законопроекту 2 вказано, що питання, яким чином і на якій підставі визначатимуться конкретні суми винагороди, залишилося поза увагою проекту. Це створює передумови для необґрунтованих виплат або, навпаки недоплат, вже не кажучи про корупційну складову таких відносин, і може суттєво порушити права виконавців та виробників фонограм (відеограм). До цього слід додати, що проект не передбачає способів контролю за фінансовими операціями уповноваженої організації.

Отже, навіть за наявності намагань вирішити другу зазначену у Звіті [1] IIPA проблему, ми її не вирішуємо, а навпаки, поглиблюємо. Більш того, з веб-сайту Верховної Ради України [6] вбачається, що вказаний Законопроект 2 взагалі був відкликаний 03.02.2016 року.

Таким чином, і друга зазначена у Звіті [1] IIPA проблема не буде вирішена найближчим часом.

01.04.2015 року Державною службою інтелектуальної власності України було анонсовано початок проведення перевірок комп’ютерних програм, які використовуються в органах виконавчої влади з метою їх легалізації [7].

Станом на 21.03.2016 року про результати проведення таких перевірок та подальшу легалізацію комп’ютерних програм в органах виконавчої влади автору статті не відомо. Крім того, необхідно приймати до уваги те, що органи виконавчої влади – це лише частина органів державної влади України.

З позитивного слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіального органу Національної поліції» від 13.10.2015 р. № 831 [9] утворено Департамент кіберполіції, як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції України, формування штату якого станом на 21.03.2016 р. ще триває. Отже, маємо надію, що в результаті роботи кіберполіції порушень прав інтелектуальної власності у мережі Інтернет стане менше.

Підсумовуючи, необхідно зазначити, що якщо зважати на три ключові (невирішені) проблеми, зазначені у Звіті [1] IIPA, то для невідкриття розслідування та незастосування до України економічних санкцій з боку США я не вбачаю підстав. Тому, лише врахування складної потиличної та економічної ситуації в Україні з боку США, на мій погляд, може вплинути на незастосування економічних санкцій, як це було у 2014 році.

Використані джерела інформації:  

1. Електронний ресурс:http://www.iipa.com/rbc/2016/2016SPEC301UKRAINE.PDF;

2. Електронний ресурс:http://www.iipa.com/countryreports.html;

3. Електронний ресурс:http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=56869;

4. Електронний ресурс:http:http://blog.liga.net/user/mpeikrishvili/article/19314.aspx;

5. Електронний ресурс:http://blog.liga.net/user/mpeikrishvili/article/20288.aspx;

6. Електронний ресурс:http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=55308;

7. Електронний ресурс: http://sips.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_t=rec&id=2899 ;

8. Електронний ресурс: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/831-2015-%D0%BF.