Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
23.05.2018 10:32

Прокуратура як контролер закупівель: функції та можливості

Юрист Transparency International Україна

У справах про закупівлі прокуратура найчастіше звертається до суду в інтересах Міністерства економічного розвитку і торгівлі чи самого замовника з вимогою визнати договір про закупівлю недійсним.

Оскільки прокуратура завжди асоціюється з відкриттям кримінальних справ та каральною функцією, вважаємо, що варто почати саме з цього. У прокуратури відсутня можливість здійснювати функцію загального нагляду. Що це означає? Прокурор не може “постукати” у двері підприємства, установи та організації і провести перевірку за власною ініціативою.

Механізм роботи прокуратури полягає у наступном:

1. прокурор вносить відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань та

2. здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, але при цьому не має права здійснювати жодні слідчі дії (наприклад, допити чи обшуки). Тобто, прокуратури може відкрити провадження, але “стукати” в двері установи будуть вже органи дізнання та досудового слідства.

Джерелом інформації для початку розслідування можуть бути:

1. заяви/повідомлення про вчинення кримінального правопорушення

2. самостійне виявлення інформації

Цікавим є те, що в разі отримання заяви про незаконно проведений тендер прокуратура зобов’язана протягом  24 годин внести відомості до ЄРДР та розпочати розслідування, незалежно від того, чи в отриманій заяві є достатня інформація про вчинений злочин. В разі бездіяльності прокурора та невнесення відомостей до ЄРДР протягом доби , дії прокурора можна оскаржити в термін 10 днів.

Представництво в межах господарського провадження

Прокуратура може представляти інтереси держави не тільки у кримінальному, а і у господарському провадженні. Дане повноваження грунтується на статті 53 Господарсько-процесуального кодексу України та статті 23 Закону України “Про прокуратуру”. Положеннями вищезазначених статтей визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

Що ж таке інтерес держави і до чого тут публічні закупівлі? Власне, всі школи, садочки, лікарні і навіть державні підприємства, які були створені на базі державного майна, функціонують з метою задоволення потреб держави та її громадян. Шляхом здійснення закупівлі установа забезпечує потребу держави у певних товарах/роботах/послугах. У разі незаконного проведення такої закупівлі держава ризикує зазнати шкоди у вигляді неотримання, отримання неякісних товарів/робіт/послуг або отримання за цінами вище ринкових. Мова йде абсолютно про всі закупівлі, як і допорогові, так і надпорогові.

З метою недопущення таких ситуації прокуратура може звернутись з позовом до суду. В позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує:

1. в чому полягає порушення інтересів держави,

2. необхідність їх захисту,

3. визначені законом підстави для звернення до суду прокурора,

4. а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У справах про публічні закупівлі прокуратура найчастіше звертається до суду в інтересах Міністерства економічного розвитку і торгівлі чи самого замовника з вимогою визнати договір про закупівлю недійсним. В той час, як з кримінальними провадженнями виникають труднощі в частині доведення наявності складу злочину, то господарські провадження у більшості випадків є обгрунтваними та підлягають задоволенню судом. В даному контексті відзначаємо роботу прокуратури досить ефективною, однак в силу  затягування строків розгляду справи, часто рішення по суті приймаються, коли договір повністю виконано.

Яскравим прикладом такої практики є рішення Господарського суду Рівненської області. Відповідно до матеріалів справи у 2016 році замовником проведено тендер на закупівлю бензину та укладено договір вартістю 1.4 млн. грн. В ході розслідування встановлено, що учасник-переможець завантажив тендерну пропозицію на наступний день після електронного аукціону. Крім того, останній містився у “чорному списку АМКУ” та не мав права брати участь у торгах протягом 3-х років. Такі дії учасника є достатніми підставами для відхилення останнього. Рівненська місцева прокуратура звернулась в інтересах Міністерства економрозвитку щодо визнання результатів торгів та договору недійсним. Суд повністю задовольнив вимоги прокурора. Однак, станом на дату прийняття рішення судом, оплата за договором становила 1.2 млн. грн.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net