Українські меседжі на "сніданку з Трампом"
Я бачу два змістовних поля – гуманітарне та інвестиційне, у розробці яких для нас важлива підтримка США і міжнародного співтовариства.
Кілька днів у США, в рамках Національного молитовногосніданку, дозволили мені заміряти настрої американських ділових і політичнихеліт щодо України. А також – безпосередньо почути їхні оцінки політичних таекономічних процесів у нашій країні.
Молитовний сніданок – подія зовсім іншого змістового навантаження,аніж її подають в Україні. Навіть в експертних колах у нас помилковонедооцінюють силу «неформатних» механізмів і можливості їх впливу на глобальніпроцеси.
Ідеологія сніданку - об'єднуюча. Вона – традиційна дляамериканського суспільства США, і зрозуміла усім, хто готовий комунікувати зключовим геополітичним центром на його принципах.
Попри декларовану аполітичність заходу, тут збираєтьсяаудиторія, яка багато в чому формує порядок денний глобального розвитку. Частона «полях» сніданку вперше озвучують тези, що згодом визначають відповіді насвітові виклики. Для України – це можливість запропонувати світові своєпозитивне позиціювання – відмінне від існуючого – зі знаком мінус.
Аби доносити меседжі аудиторії, яка пропонує формулирішень, маємо активно використовувати нові формати. Істеблішмент США має власніінтереси щодо України. Так само, як і МВФ. Але для них цікаво чути також альтернативнудумку про розвиток української фінансової системи, інвестиційні перспективи,інноваційний потенціал. Саме в таких розмовах формується розуміння перспективУкраїни. Згодом воно може стати геополітичним маркером, який конвертують устратегічні рішення.
Цього року молитовний сніданок відвідали 3800 осіб ізбільш, ніж 130 країн. Показово, що російська делегація, попри закон про санкціїі розслідування про втручання РФ в американські вибори, надіслала утричі більшеучасників, аніж рік тому. Виявилося, що риторика холодної війни для Кремля –??не привід відмовлятися від діалогу в форматі і на умовах опонента.
Основні зустрічі і переговори відбуваються у кулуарахі на офіційних майданчиках. Зокрема, у рамках Україно-американської діловоїради, де ми зустрілися із представниками аерокосмічних, енергетичних, ІТ тааграрних компаній США. У цьому контексті бачиться важливою оцінка ПрезидентаРади Моргана Вільямса про Україну як ринок, цікавий для американських компанійі технологій.
Я бачу два змістовних поля – гуманітарне таінвестиційне, у розробці яких для нас важлива підтримка США і міжнародногоспівтовариства. Про це, до речі, йшлося на багатьох майданчиках. Першоряднаумова – відновлення в Україні миру, повернення окупованих територій івідновлення гуманітарного розвитку на Донбасі.
Не менш важливий наш меседж полягає у наявності вУкраїни високих інвестиційних перспектив навіть в умовах окупації частинитериторій. Війна – не привід відмовлятися від економічного зростання,технологічного розвитку і створення робочих місць. При цьому важливозабезпечити справедливу бюджетну політику щодо жителів Донбасу і тимчасовопереселених громадян.
У жорстких існуючих умовах можна і потрібно просуватиінвестиційні можливості країни. Україна реально готова іти уперед у багатьохнапрямках. Ця думка була ключовою на різних зустрічах. Важливо переконатиміжнародних партнерів, що амбіції України – значно вищі, аніж мати статуссвітового постачальника пшениці, птиці або соняшникової олії. У нас єтехнологічні інновації, зокрема унікальні, які, безумовно, цікаві світовійспільноті.
Ми обговорювали перспективи розвитку альтернативноїенергетики в нашій країні і світі. Україна вже опанувала випусквітроенергетичних установок світового рівня і довела готовність до міжнароднихпроектів в «зеленій» енергетиці. Приклад – створений на принципах міжнародноїкооперації сучасний вітропарк в Казахстані. А ближчим часом краматорськівиробники представлять нову, унікальну навіть для Європи, вітроенергетичнуустановку.
Розвиток високотехнологічних виробництв, створенняякісних робочих місць і активна гра на світовому ринку інноваційних трансферів –шанс для України стати частиною європейської інноваційної моделі. І –відірватися від консервативного сприйняття, як технологічно відсталої аграрноїкраїни.
- Сучасний адвокат: між професійним іміджем та особистісними якостями Вадим Графський 13:25
- Ключові ролі в ліцензованих компаніях: обов’язки та відповідальність Ольга Ярмолюк 10:35
- Рік після гучних заяв: чому повернення західного бізнесу до Росії не сталося Наталія Рибалко 09:54
- Ефективність адвоката у 2026 році: що визначає результат Вадим Графський вчора о 15:45
- ПДВ для ФОПів: що чекає на малий бізнес та польський досвід Юлія Мороз вчора о 14:14
- Чому високий IQ не гарантує успіху, а EQ вирішує в бізнесі та кар’єрі Олександр Скнар вчора о 09:43
- Забезпечення позову в доменних спорах Ігор Дерев’янко 19.01.2026 21:22
- Після війни – без квартир: чому Україна стоїть на порозі житлової кризи Антон Мирончук 19.01.2026 19:26
- Ганжа планує нові призначення на Дніпропетровщині. Які дивні персонажі Георгій Тука 19.01.2026 17:56
- Адміністративна відповідальність за корупцію: приклади та наслідки Анна Макаренко 19.01.2026 11:59
- Криптоактиви в деклараціях: чому формальне декларування більше не працює Андрій Мазалов 19.01.2026 09:10
- Коли вибір стає точкою зростання, а не слабкості Тетяна Кравченюк 19.01.2026 09:00
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький 17.01.2026 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя Дмитро Ламза 17.01.2026 13:26
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський 17.01.2026 00:38
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя 1204
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 790
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 235
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 156
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 155
-
На Закарпатті викрили схему "дроблення" бізнесу у мережі фуд-ритейлу – фото
Бізнес 3900
-
В Одеській області побудують ВЕС потужністю 124 МВт за 220 мільйонів євро
Бізнес 2361
-
У Польщі змінили умови для абонплати за радіо і ТБ: тепер треба платити за смартфони та планшети
Бізнес 1733
-
Lviv Croissants відкрився на залізничному вокзалі Одеси – фото
Бізнес 1731
-
426 млн грн штрафів у 2025 році. Банки Порошенка та Тігіпка у топі порушників
Інфографіка 1487
