Українські меседжі на "сніданку з Трампом"
Я бачу два змістовних поля – гуманітарне та інвестиційне, у розробці яких для нас важлива підтримка США і міжнародного співтовариства.
Кілька днів у США, в рамках Національного молитовногосніданку, дозволили мені заміряти настрої американських ділових і політичнихеліт щодо України. А також – безпосередньо почути їхні оцінки політичних таекономічних процесів у нашій країні.
Молитовний сніданок – подія зовсім іншого змістового навантаження,аніж її подають в Україні. Навіть в експертних колах у нас помилковонедооцінюють силу «неформатних» механізмів і можливості їх впливу на глобальніпроцеси.
Ідеологія сніданку - об'єднуюча. Вона – традиційна дляамериканського суспільства США, і зрозуміла усім, хто готовий комунікувати зключовим геополітичним центром на його принципах.
Попри декларовану аполітичність заходу, тут збираєтьсяаудиторія, яка багато в чому формує порядок денний глобального розвитку. Частона «полях» сніданку вперше озвучують тези, що згодом визначають відповіді насвітові виклики. Для України – це можливість запропонувати світові своєпозитивне позиціювання – відмінне від існуючого – зі знаком мінус.
Аби доносити меседжі аудиторії, яка пропонує формулирішень, маємо активно використовувати нові формати. Істеблішмент США має власніінтереси щодо України. Так само, як і МВФ. Але для них цікаво чути також альтернативнудумку про розвиток української фінансової системи, інвестиційні перспективи,інноваційний потенціал. Саме в таких розмовах формується розуміння перспективУкраїни. Згодом воно може стати геополітичним маркером, який конвертують устратегічні рішення.
Цього року молитовний сніданок відвідали 3800 осіб ізбільш, ніж 130 країн. Показово, що російська делегація, попри закон про санкціїі розслідування про втручання РФ в американські вибори, надіслала утричі більшеучасників, аніж рік тому. Виявилося, що риторика холодної війни для Кремля –??не привід відмовлятися від діалогу в форматі і на умовах опонента.
Основні зустрічі і переговори відбуваються у кулуарахі на офіційних майданчиках. Зокрема, у рамках Україно-американської діловоїради, де ми зустрілися із представниками аерокосмічних, енергетичних, ІТ тааграрних компаній США. У цьому контексті бачиться важливою оцінка ПрезидентаРади Моргана Вільямса про Україну як ринок, цікавий для американських компанійі технологій.
Я бачу два змістовних поля – гуманітарне таінвестиційне, у розробці яких для нас важлива підтримка США і міжнародногоспівтовариства. Про це, до речі, йшлося на багатьох майданчиках. Першоряднаумова – відновлення в Україні миру, повернення окупованих територій івідновлення гуманітарного розвитку на Донбасі.
Не менш важливий наш меседж полягає у наявності вУкраїни високих інвестиційних перспектив навіть в умовах окупації частинитериторій. Війна – не привід відмовлятися від економічного зростання,технологічного розвитку і створення робочих місць. При цьому важливозабезпечити справедливу бюджетну політику щодо жителів Донбасу і тимчасовопереселених громадян.
У жорстких існуючих умовах можна і потрібно просуватиінвестиційні можливості країни. Україна реально готова іти уперед у багатьохнапрямках. Ця думка була ключовою на різних зустрічах. Важливо переконатиміжнародних партнерів, що амбіції України – значно вищі, аніж мати статуссвітового постачальника пшениці, птиці або соняшникової олії. У нас єтехнологічні інновації, зокрема унікальні, які, безумовно, цікаві світовійспільноті.
Ми обговорювали перспективи розвитку альтернативноїенергетики в нашій країні і світі. Україна вже опанувала випусквітроенергетичних установок світового рівня і довела готовність до міжнароднихпроектів в «зеленій» енергетиці. Приклад – створений на принципах міжнародноїкооперації сучасний вітропарк в Казахстані. А ближчим часом краматорськівиробники представлять нову, унікальну навіть для Європи, вітроенергетичнуустановку.
Розвиток високотехнологічних виробництв, створенняякісних робочих місць і активна гра на світовому ринку інноваційних трансферів –шанс для України стати частиною європейської інноваційної моделі. І –відірватися від консервативного сприйняття, як технологічно відсталої аграрноїкраїни.
- Парламент підтримав "знижку мінус 50%" за порушення правил військового обліку Анна Даніель вчора о 18:24
- Трагедія в Одесі в контексті Рішення ЄС: Де межа відповідальності держави? Дмитро Зенкін вчора о 14:21
- Російське бачення "припиненння війни" Георгій Тука вчора о 09:24
- Які поважні причини неприбуття до ТЦК та СП по повістці? Що треба знати? Віталій Соловей вчора о 01:26
- Ринок автобусів в Україні у 2024 році та прогнози на 2025 рік Микита Гайдамаха 12.03.2025 22:33
- Ограниченно пригодные: кто должен пройти ВВК до 5 июня? Віра Тарасенко 12.03.2025 22:20
- Санкції з металом в голосі Євген Магда 12.03.2025 17:18
- Україна має підтримати прагнення Туреччини вступити в ЄС Любов Шпак 12.03.2025 15:48
- Зелене майбутнє України очима молоді у 2025 році Оксана Захарченко 12.03.2025 14:47
- Стосунки з собою Людмила Євсєєнко 12.03.2025 10:00
- Від США до фронту: контракти, що змінять правила гри Віктор Плахута 11.03.2025 19:56
- Смертна кара у часи війни: вибір між гуманізмом і виживанням Дмитро Зенкін 10.03.2025 23:08
- Про оскарження рішень військово-лікарських комісій (ВЛК) Світлана Приймак 10.03.2025 23:00
- Метрики CX – клавіші фортепіано в мелодії прибутку компанії Андрій Волнянський 10.03.2025 22:45
- Хто має право на відстрочку та які документи необхідні? Віталій Єлькін 10.03.2025 21:52
-
Чому Путін одягнув військову форму, щойно мова зайшла про мир
Думка 2424
-
Трамп звинуватив Ірландію у крадіжці фармацевтичної промисловості
Бізнес 2401
-
WSJ: США звертаються до України по допомогу у розвитку безпілотної авіації
Бізнес 2397
-
Час, відведений Болгарією на переговори щодо продажу реакторів для ХАЕС, сплинув
Бізнес 1968
-
Маятник хитнувся. Всі результати переговорів у Саудівській Аравії – чи буде перемир'я з РФ
1948