Про що каже соціологія? В Україні з’являтимуться нові політичні бульбашки
Вже скоро в країні почнуть з’являтися нові політичні проекти, які боротимуться за голоси тих виборців, що не визначилися.
Оприлюднені 14 квітня рейтинги партій України не стали відкриттям чи несподіванкою, адже останніми місяцями головні політичні сили країни демонстрували традиційну для себе модель поведінки, якою радше підкреслили вже існуючі тенденції, аніж започаткували нові. Разом з тим, вже скоро в країні почнуть з’являтися нові політичні проекти, які боротимуться за голоси тих виборців, що не визначилися.
Повільне падіння рейтингу «Слуги народу» спричинене дією одразу кількох факторів. Серед них – політична роздробленість, наявність всередині партії різних груп впливу, прийняття непопулярних рішень та неспроможність «слуг» відповідати запитам свого електорату з часто полярними поглядами на життя та політику. Ще одна важлива причина зниження симпатії громадян до цієї політсили – падіння рейтингу президента Зеленського. Незважаючи на те, що глава держави юридично не є членом «Слуги народу», саме він привів до парламенту 254 народних обранця і залишається одноосібним лідером цієї команди. Тому будь-які невдачі та політичні промахи президента автоматично зачіпають і його політичну силу.
З іншого ж боку, наразі для найбільшої фракції парламенту ситуація виглядає доволі комфортною, а рейтинг у 38,1% дозволяє партії зберігати пальму політичної першості без особливих зусиль. Однак, очевидно, що з часом втримувати лідерство буде все складніше, а партійним босам доведеться приділяти все більше часу для пошуку голосів для важливих голосувань та збереження єдності всередині сили.
Друга за популярністю політична сила України – «Європейська солідарність», має підтримку 15,4% громадян. На відміну від «Слуги народу», партія п’ятого президента України показує позитивну динаміку рейтингу та поволі нарощує політичні м’язи. Політичний порядок денний Петра Порошенка та «ЄС» залишився незмінним з часу президентської кампанії та вкладається в 3 слова: армія, мова, віра. Ці лозунги дозволили партії зайняти чітко визначену електоральну нішу та перетягнути на свій бік патріотично налаштовану консервативну частину суспільства. Водночас, така стратегія партії має свої обмеження. За умови збереження чинного позиціонування «ЄС», електоральна «стеля» партії – 18-20% відсотків голосів виборців. Навряд чи такі розклади влаштовують екс-президента Порошенка, однак наразі якісно нових підходів до самоідентифікації сили та формування власного іміджу його політтехнологи не демонструють.
Найбільш передбачуваними та стабільними останніми місяцями у Верховній Раді були представники «Батьківщини» та «Опозиційної платформи», що і відобразилося на незначному (близько 1%) зростанні їх рейтингів. Що одна, що інша партії не голосували за відкриття ринку землі та «антиколомойський» закон у першому читанні, гостро критикували владу за недосконалу боротьбу з коронавірусом, озвучували питання тарифів та вартості житлово-комунальних послуг. Іншими словами, заводили політичну дискусію на базовий для себе «пакет» тем, починаючи з перших днів роботи парламенту IX скликання. Проте, на цьому схожість «Батьківщини» та «ОПЗЖ» не закінчується. Найбільша подібність цих сил – в незмінності їх базового електорату, який ні зростає, ані помітно зменшується. З одного боку, наявність регулярної армії прихильників є перевагою, що дозволяє партіям забезпечити собі місце під куполом навіть в найскладніші часи та гарантувати право хоч і на маленький, проте шматок політичного пирога. З іншого, про високі посади та захмарний владний успіх лідерам політсил мріяти не доводиться. Тому в існуючих умовах обом партіям потрібно виходити за межі власного пізнання політики, генерувати нові яскраві наративи та боротися за нових виборців… або ж задовольнятися тим, що є зараз.
Партія «Голос» – наймолодша з-поміж усіх парламентських сил, що в перші місяці своєї діяльності мала всі шанси стати лідером громадської думки та нарощувати свій політичний вплив. Проте, відсутність яскравого партійного лідерства, яке в українському патерналістському суспільстві є обов’язком, логічно призвела до активного падіння рейтингу «Голосу», який сьогодні коливається на рівні 3%. Інша причина негативної динаміки популярності партії Святослава Вакарчука полягає у її слабкій медійній присутності. Якщо «Слуга народу», «ЄС», «ОПЗЖ» та «Батьківщина» мають чітко налагоджені канали комунікації з виборцями посередництвом лояльних телеканалів, онлайн-ЗМІ та друкованих видань, то «Голосу» цього критично не вистачає і часто суспільство їх просто не чує.
Однак, найцікавіше в свіжих рейтингах те, що близько 20% українців не визначилися зі своїм вибором та складають так зване «електоральне болото». Очевидно, що частина громадян з цієї групи – екс-виборці «Слуги народу». Зайшовши до парламенту шляхом гучних, а часто абсолютно абстрактних обіцянок представники монобільшості не можуть в повній мірі задовольнити запит громадян. Останні, в свою чергу, не проявляють симпатій жодній з інших парламентських партій та перебувають в стані невизначеності. Тому очікувано, що найближчим часом в Україні почнуть з’являтися нові політичні проекти, що намагатимуться перетягнути на свій бік виборців, які вагаються. На превеликий жаль, в країні з неінституціоналізованою політичною системою, олігархам та бувалим політиканам значно легше створити чергову бульбашку, аніж займатися розбудовою та трансформацією вже існуючих партій. І не виключено, що ми почуємо назви нових політико-маркетингових утворень вже напередодні місцевих виборів, що заплановані на осінь 2020-го.
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов вчора о 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв вчора о 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук вчора о 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко вчора о 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков вчора о 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар вчора о 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич вчора о 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 522
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 236
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 169
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 154
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 123
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 10470
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9867
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 5708
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 5125
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 5080