Головні уроки Держбюджету-2022
Минулого тижня український парламент затвердив Державний бюджет України на 2022 рік.
Дякуючи системній та скоординованій роботі бюджетного комітету та наших колег-парламентарів, країна отримала державний кошторис вчасно. Це дуже важливо для місцевих рад, адже їм треба встигнути проголосувати місцеві бюджети на наступний рік, врахувавши дані нового держбюджету.
Що вдалося
Значну частку показників Держбюджету-2022 можна охарактеризувати як збалансовані та реалістичні. Так, досить об’єктивно та зважено уряд та парламентарі підійшли до показників дохідної та видаткової частини. До другого читання доходи бюджету-2022 було збільшено на 54,7 млрд грн до 1311 млрд грн завдяки, у першу чергу, суттєвому збільшенню надходжень з податку на прибуток підприємств (плюс 21,1 млрд грн). Також було збільшено й видатки - на 55,7 млрд грн до 1521 млрд грн.
Перелік статей, за якими фінансування було збільшено, дає уявлення щодо головних напрямів розвитку країну у прийдешньому році. Наприклад, на соціальну підтримку бізнесу у регіонах, де було запроваджено протиепідемічні заходи, що призвели до зупинки бізнесу, закладено 3 млрд грн. Із життям у новій “ковідній” реальності тісно пов’язана ще одна велика стаття видатків: у порівнянні з 2021 р. оплата пакетів медичних послуг за програмою медичних гарантій збільшено на 33,8 млрд грн. Кошти передбачено для встановлення базової заробітної плати для лікарів у 20 тис. грн та 13,5 тис. грн - для медичних працівників середньої ланки. Також розмірі 1 млрд грн буде профінансовано загальнодержавну цільову соціальну програму «Питна вода України». Завдяки цим коштам розпочнеться реконструкція та розвиток систем централізованого водопостачання та водовідведення - отже, згодом доступ до якісної питної води матимуть усі українці.
Серед інших пріоритетів видаткової політики зміцнення обороноздатності країни, дорожня інфраструктура, освіта, оборона, цифровізація тощо.
Що не враховано
Розмір прожиткового мінімуму, закладений урядом у Держбюджеті-2022, особисто мені важко назвати виваженим. Адже це дуже важливий показник, з яким безпосередньо пов’язаний розрахунок розмірів допомоги на дітей, допомоги по інвалідності, безробіттю, тощо. Отже, встановлено, що прожитковий мінімум з 1 січня 2022 р. становитиме 2 тис. 393 грн, а з 1 липня 2022 р. – 2 тис. 508 грн і з грудня – 2 тис. 589 грн.
На жаль, протягом поточного року у світовій економіці відбулися масштабні негативні зміни. Спостерігаються найвищі за десятиріччя темпи зростання світових цін на продовольство, в усьому світі суттєво зростають ціни на енергоносії. Україна теж не стоїть осторонь цих сумних тенденцій. Маємо збільшення цін на продукти харчування (на 13,6 % у жовтні 2021 р. до жовтня 2020 р.) та комунальні послуги (на 18,8 % у жовтні цього року до відповідного періоду минулого року). І за розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах жовтня 2021 р. становить 5 тис. 26 грн. Цей показник, як не важко побачити, у 2 рази перевищує закладений у бюджеті. Таке суттєве заниження прожиткового мінімуму неминуче призведе до зниження реального рівня доходів українців. Стан справ ускладнює і те, що на виплату пільг і житлових субсидій у Держбюджеті-2022 заплановано на 18,8% менше планового обсягу асигнувань поточного року.
Аналогічна ситуація склалася і з соціальним забезпеченням наших пенсіонерів. Відповідно до держбюджету мінімальна пенсія в Україні з січня становитиме 1 тис. 934 грн, з липня – 2 тис. 27 грн. А відповідно до реального прожиткового мінімуму розрахованого Мінсоцполітики, мінімальна пенсія повинна становити 3 тис. 800 грн вже сьогодні. Важливо розуміти, що наразі пенсію до 2 тис. грн в Україні отримують майже 15% пенсіонерів. А третина (!) українських пенсіонерів має від 2 тис. грн до 3 тис. грн. Тобто біля половини громадян України пенсійного віку отримують пенсію, нижчу за реальний прожитковий мінімум.
Маю констатувати: у Держбюджеті-2022 знайти найкращий вихід із гострих ситуацій не вдалося. Проте сподіваюся, що у майбутньому інтереси наших пенсіонерів та найменш захищених верств населення буде враховано більш відчутно. Тому будемо працювати далі і досягати поставленої мети!
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник вчора о 19:56
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова вчора о 16:05
- Чому корпоратив треба планувати вже сьогодні та скільки він коштує Олексій Куліков вчора о 14:41
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук 27.10.2025 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко 27.10.2025 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна 27.10.2025 14:26
- Правовий статус ембріонів в Україні: як суди визначають межі репродуктивних прав Леся Дубчак 27.10.2025 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький 27.10.2025 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський 27.10.2025 12:24
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний 27.10.2025 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар 27.10.2025 10:13
- Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу Ростислав Никітенко 27.10.2025 09:53
- Фінансова стійкість: як організаціям зберігати розвиток після завершення грантів Олександра Смілянець 27.10.2025 06:25
- Владі пощастило, бо ми є. Та ми – причина, чому ця країна ще стоїть Дана Ярова 25.10.2025 16:03
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 215
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 175
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту 135
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 135
- Чому стартапи помирають: п’ять фінансових пасток 104
-
Російська ракета вщент знищила склад виробника соусів "Вогняр" – фото, відео
доповнено Бізнес 25877
-
Після санкцій Трампа російський сорт нафти ESPO став дешевшим, ніж Brent
Бізнес 5144
-
Найбільша текстильна компанія України розширила експортний ринок: додалася Румунія
Бізнес 4370
-
"Без води, цукру, консервантів". Родини ветеранів налагодили виробництво соків прямого віджиму
Бізнес 4244
-
Reuters: Найновіший китайський НПЗ подвоїв імпорт нафти з РФ після введення санкцій
Бізнес 3669
