Головні уроки Держбюджету-2022
Минулого тижня український парламент затвердив Державний бюджет України на 2022 рік.
Дякуючи системній та скоординованій роботі бюджетного комітету та наших колег-парламентарів, країна отримала державний кошторис вчасно. Це дуже важливо для місцевих рад, адже їм треба встигнути проголосувати місцеві бюджети на наступний рік, врахувавши дані нового держбюджету.
Що вдалося
Значну частку показників Держбюджету-2022 можна охарактеризувати як збалансовані та реалістичні. Так, досить об’єктивно та зважено уряд та парламентарі підійшли до показників дохідної та видаткової частини. До другого читання доходи бюджету-2022 було збільшено на 54,7 млрд грн до 1311 млрд грн завдяки, у першу чергу, суттєвому збільшенню надходжень з податку на прибуток підприємств (плюс 21,1 млрд грн). Також було збільшено й видатки - на 55,7 млрд грн до 1521 млрд грн.
Перелік статей, за якими фінансування було збільшено, дає уявлення щодо головних напрямів розвитку країну у прийдешньому році. Наприклад, на соціальну підтримку бізнесу у регіонах, де було запроваджено протиепідемічні заходи, що призвели до зупинки бізнесу, закладено 3 млрд грн. Із життям у новій “ковідній” реальності тісно пов’язана ще одна велика стаття видатків: у порівнянні з 2021 р. оплата пакетів медичних послуг за програмою медичних гарантій збільшено на 33,8 млрд грн. Кошти передбачено для встановлення базової заробітної плати для лікарів у 20 тис. грн та 13,5 тис. грн - для медичних працівників середньої ланки. Також розмірі 1 млрд грн буде профінансовано загальнодержавну цільову соціальну програму «Питна вода України». Завдяки цим коштам розпочнеться реконструкція та розвиток систем централізованого водопостачання та водовідведення - отже, згодом доступ до якісної питної води матимуть усі українці.
Серед інших пріоритетів видаткової політики зміцнення обороноздатності країни, дорожня інфраструктура, освіта, оборона, цифровізація тощо.
Що не враховано
Розмір прожиткового мінімуму, закладений урядом у Держбюджеті-2022, особисто мені важко назвати виваженим. Адже це дуже важливий показник, з яким безпосередньо пов’язаний розрахунок розмірів допомоги на дітей, допомоги по інвалідності, безробіттю, тощо. Отже, встановлено, що прожитковий мінімум з 1 січня 2022 р. становитиме 2 тис. 393 грн, а з 1 липня 2022 р. – 2 тис. 508 грн і з грудня – 2 тис. 589 грн.
На жаль, протягом поточного року у світовій економіці відбулися масштабні негативні зміни. Спостерігаються найвищі за десятиріччя темпи зростання світових цін на продовольство, в усьому світі суттєво зростають ціни на енергоносії. Україна теж не стоїть осторонь цих сумних тенденцій. Маємо збільшення цін на продукти харчування (на 13,6 % у жовтні 2021 р. до жовтня 2020 р.) та комунальні послуги (на 18,8 % у жовтні цього року до відповідного періоду минулого року). І за розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах жовтня 2021 р. становить 5 тис. 26 грн. Цей показник, як не важко побачити, у 2 рази перевищує закладений у бюджеті. Таке суттєве заниження прожиткового мінімуму неминуче призведе до зниження реального рівня доходів українців. Стан справ ускладнює і те, що на виплату пільг і житлових субсидій у Держбюджеті-2022 заплановано на 18,8% менше планового обсягу асигнувань поточного року.
Аналогічна ситуація склалася і з соціальним забезпеченням наших пенсіонерів. Відповідно до держбюджету мінімальна пенсія в Україні з січня становитиме 1 тис. 934 грн, з липня – 2 тис. 27 грн. А відповідно до реального прожиткового мінімуму розрахованого Мінсоцполітики, мінімальна пенсія повинна становити 3 тис. 800 грн вже сьогодні. Важливо розуміти, що наразі пенсію до 2 тис. грн в Україні отримують майже 15% пенсіонерів. А третина (!) українських пенсіонерів має від 2 тис. грн до 3 тис. грн. Тобто біля половини громадян України пенсійного віку отримують пенсію, нижчу за реальний прожитковий мінімум.
Маю констатувати: у Держбюджеті-2022 знайти найкращий вихід із гострих ситуацій не вдалося. Проте сподіваюся, що у майбутньому інтереси наших пенсіонерів та найменш захищених верств населення буде враховано більш відчутно. Тому будемо працювати далі і досягати поставленої мети!
- Канбан – проста історія управління запасами Наталія Качан вчора о 23:44
- Справедлива індексація розміру пенсії: ВС зобов'язав ПФ провести індексацію пенсії Світлана Приймак 17.01.2025 15:25
- Без Господарського кодексу: що тепер кардинально зміниться Дмитро Зенкін 17.01.2025 12:34
- План щодо врегулювання конфлікту Володимир Горковенко 17.01.2025 10:29
- Сторічна угода: несподіваний аспект Євген Магда 17.01.2025 06:02
- Чи варто оскаржувати наказ на податкову перевірку після її початку? Світлана Приймак 16.01.2025 15:25
- Лідерство через усвідомлення: трансформація бізнесу Наталія Растегаєва 16.01.2025 13:46
- Свіже рішення у справі щодо захисту митних інтересів України Дмитро Зенкін 16.01.2025 12:34
- Інновації в енергетичному трейдингу: як технології змінюють ринок електроенергії та газу Ростислав Никітенко 16.01.2025 10:06
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов 15.01.2025 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин 15.01.2025 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак 15.01.2025 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова 15.01.2025 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
-
Ексміністр енергетики Литви Неверович очолив наглядову раду Енергоатому
Бізнес 2308
-
Десять тонн на кілометр. Як краматорське підприємство розпочало нове життя на Закарпатті
Бізнес 2044
-
ЄС звернеться за допомогою до короля Бельгії, якщо Орбан ветує продовження санкцій
Фінанси 1889
-
Mocha Mousse — наймодніший відтінок сезону, який він і як його додати до свого образу
Життя 1599
-
Українці повертаються до трудової міграції до Польщі. Біженців залишилось 15% – опитування
Бізнес 1522