Синдром відкладеного життя, або "Давайте вже після Перемоги"

Сьогодні багато хто з українців відчувають, що життя нібито зупинилося після того страшного 24 лютого. Вони перестали усвідомлювати себе в реальності, натомість частіше думають про те, як складеться життя в майбутньому і насолоджуються цими уявленнями.

Коли я говорю з жінками, я часто чую такі фрази:

- У мене вже 365 днів 24 лютого 2022 року

- Вже рік минув, а в мене все ще лютий

- Я нічого не можу почати робити, бо не маю сил

- Я не бачу сенсу щось робити, поки війна не закінчиться

- Я не відчуваю майбутнього

- Мені просто потрібно почекати і потім все владнається….

Людина думає, що колись у її житті настане ідеальний момент, щоб почати жити так, як вона цього хоче. Варто лише потерпіти та дочекатися його.

Однак така психологічна установка лише відбирає цінний час і не приводить до жодних позитивних результатів.

Це і є синдром відкладеного життя. Це звичка жити “потім”. Це спосіб мислення , за яким ви очікуєте яких-небудь змін, що можуть змінити ваше життя.

Закінчу справи – подумаю про відпочинок,

Прийде весна – сяду на дієту,

Знайду роботу – піду на курси англійської,

Закінчиться війна – все стане на свої місця.

Люди, які планують жити лише після війни, постійно переживають через минуле чи майбутнє і не можуть жити тут і зараз. Синдром відкладеного життя – це стан людини в очікування сприятливого часу для щасливого життя. 

Ознаки синдрому відкладеного життя:

- ви живете думками про безхмарне майбутнє;

- постійно очікуєте слушний момент;

- відкладаєте чи навіть забороняєте собі насолоджуватись приємними моментами, квітами, заходом сонця, книжками, манікюром, кавою тощо;

- відчуваєте себе спостерігачем власного життя.

Синдром відкладеного життя не є медичним діагнозом. Це життєвий сценарій, за яким людина перебуває в ілюзії, що зараз вона начебто не живе, а просто чекає певних обставин. Ось дочекається – і тоді вже почнеться справжнє життя. Ніби можна таймер особистого життєвого часу поставити на паузу. Але це так не працює: наші дні плинуть, чим би вони не були наповнені.

Якщо не пропрацювати цей момент, не усвідомити його, це може мати серйозні наслідки для психічного та фізичного здоров'я людини. Люди, які постійно відкладають свої плани, можуть відчувати внутрішню незадоволеність, невдоволення своїм життям та стрес. Крім того, це може привести до втрати можливостей, бо багато можливостей пропонуються лише один раз, і якщо людина не готова їх скористатися, вони можуть зникнути назавжди.

Справа в тому, що ідеальні умови для початку нового життя ніколи не настануть. Але якщо ви дійсно маєте синдром відкладеного життя – шукайте внутрішні мотиви, чому вам це вигідно.

Як зняти життя з паузи?

Спочатку варто звернути увагу на базові речі й навести в них лад: сон, харчування, фізичні вправи, екологія споживання новин, обізнаність у техніках самодопомоги за тривожних станів. Якщо із цим порядок, йдемо далі.

Усвідомити себе “тут і зараз”. Помітити реальність, у якій ви є. Ось весна, ось війна, ось ви особисто в усіх цих обставинах. Які ці обставини? Що вас тут і зараз засмучує, тривожить, а що, навпаки, – змушує усміхнутись? На що тут і зараз ви можете вплинути, а на що – зовсім ні?

Передивитись відповіді на запитання: “Хто я? Яка моя система цінностей? Чи змінилось щось в моїх життєвих цілях? Що з того, що я хочу від життя, можна втілювати зараз?

Скласти список того, що приносить вам задоволення та повертає в реальність: смаки, запахи, види діяльності, спілкування із кимось важливим, читання?

Якщо ви не можете впоратись самі, життя завмерло або летить шкереберть – не соромтесь звернутися по допомогу до психолога чи коуча. Кожен з нас потребує зараз підтримки – це нормально.

Так, наше життя ніколи не буде таким, як було. Кінець війни – невідомо коли, так само невідомо, яким він буде для країни і для кожного з нас. Це реальність. Дивитись прямо в обличчя цій реальності складно, але саме ця зустріч рухає нас до конструктивних змін.

Давайте тепер зайдемо зненацька з іншого боку і не будемо вважати війну лише тою кризою, яка відбирає. Давайте розширимо межі свого уявлення і подивимося, що хорошого нам дала війна?

Ви мріяли про підвищення кваліфікації – нині є мільйон можливостей онлайн.

Ви давно хотіли звільнитись з роботи й почати щось нове – розгляньте можливості, вони точно є.

Часи великих криз – завжди часи великих можливостей. Але помітити їх можна, тільки якщо усвідомити, що ваше життя продовжується, дні по-справжньому починаються і закінчуються, і ці місяці війни вам ніхто й ніколи не компенсує.