Ділюсь своїм досвідом і аналізую, чому та як важливо вміти комбінувати лідерські стилі, адаптуючись до динамічного середовища.
Наш світ стрімко змінюється, і разом з ним трансформуються й підходи до менеджменту. Сьогоднішні лідери вже не можуть керуватися лише одним, жорстко визначеним стилем. Щоб бути ефективними, їм необхідно бути гнучкими та вміти адаптувати свою поведінку до мінливих обставин.
На шляху кар'єрного зростання багато хто з нас стикається з управлінськими ролями: ведемо робочі зустрічі, керуємо проєктами, очолюємо команди або цілі підприємства. І в кожному з цих випадків постає питання: який стиль лідерства буде найбільш доречним?
Традиційно виділяють декілька ефективних стилів — проте, на мою думку, жорстко прив'язуватися до одного з них — це помилкова стратегія. Управлінський стиль не має бути константою, адже він залежить від безлічі факторів: специфіки роботи, особливостей команди, зовнішніх обставин.
Секрет успішних лідерів полягає в їхній здатності гнучко реагувати на мінливі умови. Вони володіють високим емоційним інтелектом, що дозволяє їм вдало маневрувати між різними стилями лідерства, обираючи найбільш доцільний у кожній конкретній ситуації.
Лідерський арсенал: шість стилів для ефективного управління
Щоб вміло поєднувати різні стилі лідерства, важливо глибоко розуміти та розрізняти їхні особливості. Всесвітньо відомий психолог Деніел Коулман виділяє шість стилів лідерства, які вважаються дієвими в наш час:
Візіонерський (authoritative): лідер заохочує членів команди рухатись до спільного бачення майбутнього, чітко окреслюючи його та допомагаючи їм зрозуміти, як їхні повсякденні завдання сприяють досягненню більшої мети. Цей стиль підходить, коли потрібно знайти новий напрям руху і нове бачення для реалізації змін.
Лідер, що задає темп (pacesetting): встановлює високі стандарти для себе і команди, прагне до досконалості, вибагливий до результатів і продуктивності. Підходить для високомотивованих та надзвичайно компетентних співробітників. При цьому важливо зосереджуватися на успіхах, а не невдачах, щоб запобігти вигоранню команди.
Приязний (affiliative): зосереджується на побудові емоційних зв’язків, допомагає членам команди відчувати себе на своєму місці, вільно ділитися ідеями та думками та разом досягати спільних цілей. Підхід працює для середовища із низьким командним духом та мотивацією, коли необхідні пристрасть та творчий підхід до досягнення цілі.
Демократичний (democratic): надає команді право голосу в процесі прийняття рішень, цінує думки людей та сприяє виникненню відчуття належності і відповідальності за спільну справу. Цей підхід дієвий, коли важливо обговорити різні точки зору, коли потрібна підтримка та згода команди, або коли необхідно отримати важливий внесок від працівників.
Наставницький (coaching): фокусується на індивідуальному зростанні кожного члена команди, пов'язуючи їх особисті прагнення з цілями організації. Виявляючи щирий інтерес до їх розвитку, лідер допомагає своїм співробітникам відчувати себе цінними та мотивованими.
Авторитарний (coercive): зосереджує владу та інформацію в своїх руках, просуває рішення «згори вниз». Хоча за деяких, особливо кризових, обставин, цей стиль може дати короткострокові результати, його довгостроковий вплив на культуру компанії та плинність кадрів доволі згубний. Тому авторитарний стиль вважається найменш ефективним серед усіх.
Важливо розуміти, що жоден із цих стилів не є універсальним. Успішне управління командою потребує вміння вдало поєднувати декілька стилів або вміти вчасно переключатись з одного стилю на інші, залежно від ситуації в компанії та колективі.
На мою думку, наша компанія працює за принципом: місія та цінності – це компас для кожного з нас. Від того, як ми спілкуємося, до того, як ми керуємо командою – все випливає з наших основних принципів. Так само, як Payoneer підходить до кожного бізнесу індивідуально, ми, як лідери, враховуємо потреби кожного члена команди. Це допомагає всім – від новачків до досвідчених спеціалістів – почуватися комфортно та розвиватися. Саме такий гнучкий підхід дозволяє нам ефективно працювати з українським бізнесом, надаючи потрібні інструменти для виходу на світові ринки та вирішуючи їхні місцеві проблеми.
Деякий час тому я почула в подкасті про досвід експертки з аналітики Оксани Носенко: на певному етапі вона використовувала авторитарний підхід, адже на той момент він найбільше підходив для передачі знань та експертизи іншим членам команди з меншим досвідом. Але тепер Оксана змінює підхід на користь більш гнучких та м'яких стилів, усвідомлюючи, що лідер не має знати все — його задача надихати інших та переймати від них цінні вміння та якості. Така думка дуже мені імпонує, і протягом свого досвіду я теж прийшла до подібного підходу.
Моя формула лідерства: візія + задання темпу + наставництво
На своєму кар'єрному шляху я зустрічала лідерів різних стилів: від авторитарних і суворих до демократичних та ідейних. Обіймаючи керівні посади, я також вчилась застосовувати різні підходи, залежно від команд та обставин. Зрештою, я прийшла до оптимального для себе поєднання кількох стилів: візіонерського, pacesetting та наставницького.
Як візіонер, я надихаю свою команду, чітко формулюючи бачення та напрямок руху. Кожен член команди має автономію та свободу дій, але за потреби я можу надавати рекомендації та допомогу. Завдяки такому підходу всі відчувають себе причетними до спільних цілей та досягнень компанії.
Стиль pacesetting я застосовую, встановлюючи високі стандарти якості та продуктивності. Я сама подаю приклад, демонструючи відданість своїй справі та високий рівень професіоналізму. Цей підхід мотивує команду до постійного розвитку та досягнення нових висот. Однак, я завжди пам'ятаю про важливість балансу між високими вимогами та підтримкою команди.
Я щиро вірю, що розвиток команди та досягнення бізнес-цілей взаємопов'язані. Інвестуючи в розвиток своїх співробітників, я не лише підвищую їхню кваліфікацію, але й забезпечую сталий розвиток компанії. Тому я комбіную бізнес-цілі з цілями розвитку команди. Завдяки постійній підтримці, наставництву та індивідуальному підходу я створюю умови, де люди розкривають свій потенціал на максимум. Це дозволяє досягати не лише особистих, а й командних результатів, що, своєю чергою, сприяє досягненню стратегічних цілей компанії.
Важливо також розуміти, що під різні рівні сеньйорності необхідні різні управлінські стилі. Досвідчені та кваліфіковані співробітники можуть мати ширший діапазон автономії та відповідальності. А ось для новачків може знадобитися ретельніший контроль та супровід на перших етапах роботи.
Чому гнучкість – це ключ до успішного лідерства?
Сучасний світ диктує нові правила гри: стрімкі зміни, невизначеність, постійні виклики. У цих умовах лідерство стає не просто задачею, а справжнім мистецтвом, яке, крім чіткого бачення та рішучих дій, потребує і здатності адаптуватися до мінливих обставин.
У Payoneer гнучкість – це наш найцінніший актив. Вона допомагає нам підтримувати бізнес у бурхливих водах глобального ринку. Швидко адаптуючись до змін у законодавстві, економіці та технологіях, ми допомагаємо нашим клієнтам та команді завжди бути на крок попереду конкурентів.
На підтвердження актуальності гнучкого підходу можна навести як мінімум три аргументи:
Різні люди потребують різного підходу. Дехто з членів команди потребує чітких інструкцій і постійного контролю, інші ж краще працюють в умовах самостійності та творчого підходу. Уміння розпізнавати потреби й особливості своїх підлеглих та обирати відповідний стиль лідерства дозволяє створити атмосферу довіри й стимулювати продуктивність.
Ситуації бувають різні. Те, що спрацьовує в одній ситуації, може бути абсолютно неефективним в іншій. Наприклад, під час кризи команді може знадобитися авторитарний лідер, який зможе чітко й швидко приймати рішення. А в спокійному режимі роботи більш доречним буде демократичний стиль, що сприяє співпраці й генеруванню нових ідей.
Зміни — це постійна величина. Світ змінюється весь час, і те, що було актуальним вчора, може втратити свою дієвість завтра. Уміння гнучко реагувати на нові виклики й адаптувати свій стиль лідерства до непередбачуваних обставин – це запорука успіху в довгостроковій перспективі.
Лідер, який вміє маневрувати управлінськими стилями, завжди буде на крок попереду, адже він зможе не лише вести команду до успіху, але й надихати її на нові звершення, мотивувати до саморозвитку та створювати сприятливі умови для досягнення спільних цілей.
